Справа № 185/1710/21
Провадження № 2-о/185/117/21
іменем України
26 березня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретаря судового зсіданні Мерцалової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту, що має юридичне значення -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) та встановити факт смерті ОСОБА_2 , який був зареєстрований та мешкав за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Троіцьк Челябінської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку Донецької області, Україна, причина смерті: рак шкіри передньої поверхні грудної клітини.
В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у Куйбишевському районі м. Донецька помер його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Документами, що підтверджують смерть його батька є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_3 , що видане 09.02.2021 року Куйбишевським відділом ЗАЦС ДМУЮ МЮ ДНР, лікарське свідоцтво про смерть № 726 від 08.02.2021 року, довідка про причину смерті (до форми № 106/о № 726 від 08.02.2021р.), що є неналежними документами на території України. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 19 лютого 2021 року відмовлено у видачі свідоцтва про смерть державного зразка, оскільки пред'явлений документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Крім того, було виявлено, що при оформленні паспорта заявника його по батькові було записано українською мовою як « ОСОБА_3 », а при оформленні паспорта його батька його ім'я було записано українською мовою - « ОСОБА_4 ». Вказані розбіжності позбавляють можливості підтвердити родинні відносини. У зв'язку з наведеним він змушений звернутися до суду.
Заявник та представник заявника у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримують у повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, встановив наступне.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК Українисуд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час (п. 7 ст. 273 ЦПК України) приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке провадиться на підставі п. 4 ст. 273 ЦПК і полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою, яке провадиться за правилами глави 35 ЦПК.
У судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження, заявник ОСОБА_1 (мовою оригіналу - російською мовою - « ОСОБА_5 ») народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . В графі батьки батьком зазначений (мовою оригіналу - російською мовою - « ОСОБА_6 »). При оформлені паспорта заявника по батькові було записано українською мовою як « ОСОБА_3 », а при оформленні паспорта його батька, ім'я останнього записано українською мовою - « ОСОБА_4 ».
Суд вважає, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки його прізвище та ім'я співпадають з даними у свідоцтві про народження заявника, а розбіжності у зазначені по батькові, пов'язані з перекладом на українську мову.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер у Куйбишевському районі м. Донецька, у віці 100 років, причина смерті: рак шкіри передньої поверхні грудної клітини, що підтверджується довідкою про причину смерті до форми № 106/у № 726 від 08.02.2020 (а.с.14).
19 лютого 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) було відмовлено представнику заявника - ОСОБА_7 у державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки пред'явлений документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті, зокрема є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є громадянином України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Батько заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово непідконтрольній Україні території у Куйбишевському районі міста Донецька, після його смерті заявник не може отримати свідоцтво про смерть відповідного зразка, а отримане свідоцтво про смерть НОМЕР_3 від 09.02.2021 року, видане Куйбишевським відділом ЗАЦС Донецького МУЮ МЮ ДНР, який розташований на непідконтрольній території України, не може бути використане заявником для реєстрації смерті на території України.
Відповідно до ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Копія судового рішення видається учасникам справи негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Оскільки м. Донецьк відноситься до тимчасово окупованої території України, то суд вважає поважною причину неможливості реєстрації органом державної реєстрації цивільного стану факту смерті ОСОБА_2 за місцем проживання та вважає за необхідне встановити зазначений факт з метою забезпечення реалізації прав заявника.
У судовому засіданні з достовірністю встановлено, що заявник дійсно був у родинних відносинах з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у Куйбишевському районі м. Донецька, тобто на території, що не контролюється владою України, що унеможливлює реєстрацію факту смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану України.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 заявнику необхідно для отримання свідоцтва про смерть для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно законодавства України.
Беручи до уваги те, що від встановлення факту родинних відносин з ОСОБА_8 та встановлення факту смерті ОСОБА_2 залежить виникнення особистих майнових прав заявника, а законом не визначено іншого порядку їх встановлення, а також той факт, що заявник має на меті встановити факт смерті ОСОБА_2 для отримання свідоцтва про смерть та для подальшого його використання в цивільно-правових відносинах згідно законодавства України, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 4, 19, 95, 263, 264, 265, 293-294, 315-319, 354, 355 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Павлоградському, Юр'ївському районах та місту Павлограду Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , який був зареєстрований та мешкав за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Троіцьк Челябінської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьку Донецької області, Україна, причина смерті: рак шкіри передньої поверхні грудної клітини.
Встановити юридичний факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (рнокпп НОМЕР_2 ) .
Рішення, відповідно до ч. 4 ст. 317 ЦПК України, підлягає негайному виконанню в частині встановлення факту смерті ОСОБА_2 . Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя:В. О. Головін