Справа № 183/7293/20
№ 3/183/257/21
16 березня 2021 року суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Лила В.М., розглянув справу про адміністративне правопорушення за ч.1ст. 44-3 КУпАП, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого адміністратором кафе «Міленіум», проживаючого: АДРЕСА_1 ,
встановив:
на розгляд до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 670823 зазначено, що 25 грудня 2020 року о 23.55 год. ОСОБА_1 знаходився на своєму робочому місці за адресою: м. Новомосковськ, вул. Спаська 9 а, де виконував обов'язки адміністратора кафе "Міленіум" не припинив роботу розважального закладу, чим порушив вимоги п.2 п.12 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд за викликом не з'явився, належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, тому на підставі ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 670823 від 25.12.2020 року, (а.с.1) письмовими пояснення ОСОБА_1 (а.с.2),фотокарткою до протоколу (а.с.3).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як особа, яка притягується до відповідальності не є суб'єктом господарювання, до того ж відомостей, які підтверджують, що ОСОБА_1 є найманим працівником матеріали справи також не містять. Не надано також доказів, що ОСОБА_1 уповноважений приймати рішення щодо режиму роботи кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 ". Крім того, до протоколу не додано жодного документу, який би підтверджував хто саме здійснював підприємницьку діяльність за вказаною адресою. Отже, саме по собі перебування у кафе ОСОБА_1 , не може слугувати достатнім доказом на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
В статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Стаття 44-3 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Диспозиція ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому при вирішенні питання про притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею потрібно звертатися до конкретних правил і норм, які регулюють відносини з боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Оцінивши надані докази, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до ст. 247 п. 1, ст. 284 ч. 1 п. 3 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи та керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суд, -
постановив:
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 місяців.
Суддя Лила В.М.