26.03.2021 Єдиний унікальний номер 205/9159/18
26 березня 2021 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
по кримінальному провадженню, внесеному 08.09.2018 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040690002375
про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, українця, громадянина України, який має середню освіту, проходить військову службу у Збройних Силах України за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 , не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, на підставі зміненого обвинувального акту від 03.02.2021 року,
за участю прокурора - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
представника потерпілої - ОСОБА_6
захисника - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у в залі суду в місті Дніпрі вказане кримінальне провадження,-
01.09.2018 року близько 20:15 годин (більш точний час в ході досудового розслідування та судового розгляду встановити не вдалося), ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння біля зупинки громадського транспорту «Парк Новокодацький», що розташована на вул. Набережна Заводська в м. Дніпро в районі ж/м Червоний Камінь, де у нього раптово виник конфлікт з раніше невідомою йому особою похилого віку - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час даного конфлікту ОСОБА_3 , не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків свого діяння у вигляді тяжкого тілесного ушкодження, хоча повинен був і міг їх передбачити, врахувавши для цього свою фізичну перевагу над ОСОБА_8 , її похилий вік та алкогольне сп'яніння, і як висновок з цього - високу вірогідність її падіння, штовхнув ОСОБА_8 власною рукою у верхню частину тіла у напрямку від себе. Від сильного поштовху, який завдав ОСОБА_3 , ОСОБА_8 втратила рівновагу та впала спиною на проїжджу частину дороги, в результаті чого вдарилася потиличною частиною голови об тверду поверхню, тобто асфальтове покриття. В результаті вищевказаного удару об асфальтове покриття ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми (крововиливи у товщі м'яких покривних тканин голови в тім'яній та в потиличній ділянці, перелом потиличної кістки, крововилив під тверду мозкову оболонку, забої на полюсах обох лобних часток, на базальній поверхні по внутрішніх краях обох лобних часток та на полюсах обох скроневих часток), які на момент спричинення належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.
Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся за вчинене і пояснив наступне.
Він 01.09.2018 року знаходився на зупинці громадського транспорту «Новокодацький парк» по вул. Набережній Заводській у м. Дніпрі, повертаючись з весілля свого друга, при цьому він був напідпитку, однак в адекватному стані, контролював свої дії. Так як у нього розрядився мобільний телефон і він не міг викликати таксі, він поклав його на землю біля себе, а сам присів на бордюр, обпершись об паркан, та очікуючи маршрутне таксі. В цей час повз нього проходили троє невідомих йому раніше літніх осіб - один чоловік і дві жінки, одна з яких (в подальшому йому стало відомо, що це була потерпіла ОСОБА_8 ), сказала: «Який хороший телефон», що його дуже обурило, оскільки він вважав, що вона має намір його забрати. В зв'язку з цим він, підвівшись, почав грубо виражатися на адресу потерпілої, кричати на неї, питаючи, навіщо їй потрібен його телефон. В цей момент його штовхнув чоловік, який стояв між ним ( ОСОБА_3 ) і ОСОБА_8 , загороджуючи її від нього, при цьому остання стояла спиною до проїзної частини. У відповідь він також штовхнув вказаного чоловіка, так як вважав, що конфлікт між ними може перерости у бійку. В цей момент потерпіла почала підходити впритул до нього, і він ( ОСОБА_3 ), аби остання не наближалася до нього, штовхнув її своєю правою рукою в область плеча, однак не розрахував власних сил, в зв'язку з чим потерпіла впала спиною на асфальтове дорожнє покриття.
Після цього він побачив, як до нього біжить невідомий йому чоловік (в подальшому йому стало відомо, що це був свідок ОСОБА_9 ), який наніс йому один удар в область обличчя, від якого він впав на землю, після чого наніс йому ще кілька ударів, і затримав його. Після цього хтось із осіб, які перебували на зупинці, викликали швидку допомогу і поліцію. Так як поліція довго не прибувала, свідок ОСОБА_9 взяв у нього номер його мобільного телефону, а також записав відео на свій телефон, на якому він ( ОСОБА_3 ) розповідає обставини вчиненого і вибачається перед потерпілою, після чого відпустив його, і він попрямував додому. В подальшому через декілька днів його затримали працівники поліції, і він знаходився у СІЗО, в зв'язку з чим не міг особисто контактувати з потерпілою, однак його рідна сестра спілкувалася з дочкою потерпілої ОСОБА_8 , а після смерті і похорону останньої передала їй грошові кошти в сумі 200 доларів США.
Окрім визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість знайшла своє повне підтвердження у доказах, які суд вважає належними та допустимими у відповідності до ст.ст.85,86 КПК України.
Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 надала суду такі показання.
01.09.2018 року її матір - потерпіла ОСОБА_8 , приїхала до своїх знайомих на ж/м Червоний Камінь у м. Дніпрі на святкування дня народження.
03.09.2018 року ввечері їй подзвонив її брат, який періодично приїздив до матері, аби провідати її, і повідомив, що остання себе почуває недобре, в неї сильний головний біль, на що вона сказала, аби він викликав лікаря. Наступного дня, тобто, 04.09.2018 року, вона приїхала додому до матері і побачила у неї значні тілесні ушкодження, а саме - садна і гематоми в області лоба і ліктів, синці під очима, в зв'язку з чим викликала швидку медичну допомогу, яка відвезла її матір до лікарні для обстеження і, в тому числі, проходження томограми, за результатами якої було встановлено перелом черепа в області лобної кістки, гематоми. Після цього її матір направили до відділення нейрохірургії обласної лікарні ім. Мечникова, де остання перебувала на лікуванні протягом двох місяців, в тому числі, періодично її переводили до реанімації, однак мати померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після спілкування з подругою матері, вона ( ОСОБА_5 ) дізналася, що на зупинці громадського транспорту на вул. Набережній Заводській у м. Дніпрі невідомий молодий чоловік (в подальшому їй стало відомо, що це був обвинувачений ОСОБА_3 ) вдарив її матір в область голови, через що остання не втримала рівновагу і впала на дорогу, сильно вдарившись потилицею об асфальт, після чого її відвезли до лікарні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надала такі показання.
01.09.2018 року близько 19:30 годин вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_11 проводжали свою знайому - ОСОБА_8 , яка у даному провадженні є потерпілою, до зупинки громадського транспорту, що розташована в районі Кар'єру на ж/м Червоний Камінь у м. Дніпрі. Підходячи до зупинки, вони побачили раніше невідомого молодого чоловіка (в подальшому їй стало відомо, що це був обвинувачений ОСОБА_3 ), який сидів на бордюрі, при цьому він тримав себе за коліна, опустивши голову додолу, а поруч з ним на землі лежав його мобільний телефон.
ОСОБА_8 , наблизившись до обвинуваченого, запропонувала йому допомогу, і сказала, аби він підняв свій телефон, після чого вони продовжили йти до зупинки. В цей час до неї підбіг обвинувачений, який почав на неї кричати, звинувачуючи її у спробі викрасти телефон, після чого, стоячи перед нею, наніс їй один удар в область лоба, від якого остання не втрималася на ногах, впала на проїзну частину і втратила свідомість, а сам ОСОБА_3 побіг звідти у невідомому напрямку. Перехожі, які в цей час перебували неподалік, допомогли підняти з землі ОСОБА_8 , віднесли її від дороги, після чого викликали швидку медичну допомогу, лікарі привела до тями потерпілу та відвезли її до 16-ї міської лікарні.
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_11 , який пояснив наступне.
01.09.2018 року близько 20:00 годин він разом зі своєю дружиною проводжав свою знайому - потерпілу ОСОБА_8 , до зупинки громадського транспорту, що розташована на ж/м Червоний Камінь у м. Дніпрі. Неподалік від зупинки вони побачили раніше невідомого молодого чоловіка (в подальшому йому стало відомо, що це був обвинувачений ОСОБА_3 ), який сидів біля стовпа, при цьому він тримав себе за коліна, опустивши голову додолу, а поруч з ним на землі лежав його мобільний телефон і запальничка.
ОСОБА_8 , проходячи повз обвинуваченого, сказала, аби він підняв свій телефон, після чого вони продовжили йти до зупинки. В цей момент до них підбіг ОСОБА_3 , почав на них кричати і виражатися нецензурно, між ними почався конфлікт, в ході якого останній звинуватив ОСОБА_8 в спробі викрадення його телефону.
Він ( ОСОБА_11 ) сказав, аби обвинувачений відчепився від них і пішов, проте останній якоїсь миті швидко вдарив чи штовхнув рукою потерпілу в область голови, через що остання втратила рівновагу і впала на проїзну частину на спину, вдарившись потилицею. Після цього, ОСОБА_3 штовхнув і його, проте він встояв на ногах, і обвинувачений почав тікати, проте пробігши кілька метрів, впав на землю, і випадкові свідки, які перебували на зупинці, його наздогнали і затримали. Після цього, взявши у Чередніченка особисті дані, свідки викликали швидку медичну допомогу, яка, прибувши, привела до тями ОСОБА_8 і забрала її до лікарні.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 надала такі показання.
Обвинувачений ОСОБА_3 є її рідним братом по лінії матері. 01.09.2018 року її брат був свідком на весіллі свого товариша, звідки пішов раніше. В цей день він повернувся додому пізно, при цьому перебував у стані алкогольного сп'яніння, і у нього було помітно синці на обличчі, що він пояснив тим, що впав.
Вже після цього, а саме - 3-4 вересня 2018 року, її подруга прислала їй відеозапис з мережі Інтернет, на якому було зафіксовано, як її брат з синцями на обличчі говорить певний текст на камеру, і вже після цього ОСОБА_3 розповів їй про конфліктну ситуацію між ним і потерпілою ОСОБА_8 , що сталася на зупинці громадського транспорту в районі Кар'єру на ж/м Червоний Камінь у м. Дніпрі. Приблизно через тиждень брата затримали працівники поліції і заарештували.
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_9 , який пояснив наступне.
01.09.2018 року близько 20:30 годин він разом з дружиною і дитиною поверталися додому, проходячи повз зупинку «Новокодацький парк», і в цей час він побачив на відстані приблизно 30 метрів на зупинці молодого чоловіка (в подальшому йому стало відомо, що це був обвинувачений ОСОБА_3 ), який конфліктував з трьома літніми людьми - двома жінками і чоловіком, виражаючись в їх бік нецензурною лайкою. В певний момент обвинувачений гучно крикнув на одну із жінок (це була потерпіла ОСОБА_8 ) і наніс їй один удар правою рукою, в область шиї чи підборіддя, від якого потерпіла, тут же втративши свідомість, впала додолу спиною на проїзну частину, вдарившись потилицею об асфальтове покриття проїзної частини.
В цей момент він ( ОСОБА_9 ) почав швидко рухатися в бік конфліктуючих, аби зупинити розвиток конфлікту. При цьому він бачив, як чоловік, який перебував разом з жінками (свідок ОСОБА_13 ), намагався вхопити за руку ОСОБА_3 , проте останній відмахнувся і почав тікати. Однак він не зміг втекти далеко, так як приблизно через 30 метрів впав на землю, після чого він і інші перехожі затримали його і привели назад до зупинки, де в цей час перехожі приводили потерпілу до тями, в якої була порушена координація рухів і невиразна вимова. Хтось із присутніх викликав швидку медичну допомогу, лікарі якої надавали ОСОБА_8 медичну допомогу.
Так як поліція довго не прибувала, він ( ОСОБА_9 ) попросив обвинуваченого під відеозапис повідомити свої особисті дані, після чого залишив номер свого мобільного телефону жінці, яка перебувала поруч з потерпілою, і пішов додому, відпустивши ОСОБА_3 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повністю підтвердив свої показання, які давав на стадії досудового розслідування даного кримінального провадження. Зокрема, про те що 01.09.2018 року він перебував на зміні в якості лікаря швидкої медичної допомоги, і його бригада близько 20:30 годин отримала виклик на зупинку громадського транспорту в районі Кар'єру на вул. Набережній Заводській у м. Дніпро. Прибувши на місце виклику, він побачив кілька жінок, які повідомили, що літню жінку (в подальшому йому стало відомо, що це була потерпіла ОСОБА_8 ) побив молодий чоловік. Після огляду у останньої було виявлено травму голови, ЗЧМТ, при цьому відкритих ран і гематом на голові не було, в зв'язку з чим їй надали першу медичну допомогу, і він запропонував їй проїхати до 16-ї міської лікарні для обстеження, на що остання погодилася.
В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_15 , який пояснив наступне.
01.09.2018 року до приймального відділення міської лікарні №16 каретою швидкої допомоги була доставлена літня жінка - потерпіла ОСОБА_8 , яку він оглядав. В ході огляду у неї було виявлено забої м'яких тканин голови, неврологічний стан без патології, вона перебувала у свідомості, однак було чутно запах алкоголю. Стан здоров'я потерпілої був стабільний, задовільний. Потерпіла відмовилася від госпіталізації та обстеження, і після огляду самостійно покинула відділення, при цьому їй була видана довідка з рекомендаціями щодо лікування за місцем проживання, прописані знеболюючі ліки, прикладання холоду до місця травми.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 повністю підтвердив свої висновки, які викладені в акті судово-медичного дослідження №2422 від 27.11.2018 року та судово-медичній експертизі №2422/828-Е від 29.11.2018 року, надавши суду такі пояснення.
В зазначених актах було відображено діагноз, який призвів до смерті особи - основний, та всі інші діагнози - фонові стани, які обтяжують стан особи (в даному випадку це черепно-мозкова травма, отримана 01.09.2018 року), а також супутні захворювання, які не впливають на настання смерті (хронічний холецистит). Настання смерті потерпілої за заданим слідчим механізмом, тобто, внаслідок удару потилицею в результаті падіння з висоти власного росту з прискоренням на асфальтове дорожнє покриття, є не вірогідною, а такою що, в тому числі, відповідає описаним обставинам, які викладені слідчим у постанові про призначення судово-медичної експертизи. При цьому прискорення відбулося внаслідок або удару, або поштовху потерпілої з боку обвинуваченого, силу якого визначити неможливо через відсутність методики встановлення такої сили. Використання у висновку формулювання «удар» обумовлено тим, що потерпіла при падінні ударилася потилицею об асфальтове покриття дороги, при цьому у висновку не йшлося про нанесення удару потерпілій в обличчя з боку обвинуваченого, місце контакту удару є потилиця потерпілої. Причиною смерті ОСОБА_8 була хвороба серця, при цьому закрита черепно-мозкова травма (ЗЧМТ), отримана ОСОБА_8 внаслідок падіння і удару потилицею була фоновим станом, і ступінь тяжкості нанесених тілесних ушкоджень не залежить від надання чи ненадання медичної допомоги потерпілій, так як вказана ЗЧМТ належить до тяжких тілесних ушкоджень. Крім того, з огляду на наявність хронічної ішемічної хвороби серця у потерпілої вказана травма суттєво вплинула на загальний стан її здоров'я, погіршивши її хронічну патологію. З огляду на те, що черепно-мозкові травми у кожної окремої людини протікають суто індивідуально з огляду на генетичні особливості і відмінності, тому і патологічні процеси в організмі кожної окремо взятої людини будуть проходити індивідуально, і передбачити їх розвиток неможливо. Зокрема, у потерпілої ОСОБА_8 певний час отримана внаслідок падіння травма - ЗЧМТ, протікала безсимптомно, а вже через декілька днів почали проявлятися конкретні симптоми. Як свідчить медична документація, яка досліджувалася при постановленні висновку СМЕ, підставою для госпіталізації потерпілої до лікарні, яка відбулася 05.09.2018 року, стали саме негативні прояви в центральній нервовій системі ОСОБА_8 , тобто, в її головному мозку, отримані в момент нанесення травми. В подальшому, вже у інших медичних закладах, в яких лікувалася потерпіла, почали прогресувати симптоми її основного захворювання - хронічної ішемічної хвороби серця, від якої в подальшому настала смерть останньої, але все це протікало на тлі травматичного процесу ЗЧМТ, отриманої 01.09.2018 року.
Окрім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 , показів потерпілої, свідків та експерта, його винуватість у інкримінованому кримінальному правопорушенні знайшла своє повне підтвердження у безпосередньо досліджених у судовому засіданні письмових доказах, а саме:
- згідно із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.09.2018 року, потерпіла ОСОБА_5 просила органи поліції притягти до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , який 01.09.2018 року, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Новокодацький парк», що розташована по вул. Набережній Заводській у м. Дніпро, наніс тілесні ушкодження її матері ОСОБА_8 ;
- відповідно до протоколу огляду місця події від 07.09.2018 року, об'єктом огляду є ділянка місцевості - зупинка громадського транспорту «Новокодацький парк», що знаходиться на вул. Набережній Заводській у м. Дніпрі, де 01.09.2018 року обвинувачений ОСОБА_3 наніс з необережності тяжкі тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_8 ;
- із протоколів пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 10.09.2018 року слідує, що свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 серед чотирьох пред'явлених для впізнання фотознімків чоловіків, впізнали на одному з фотознімків обвинуваченого ОСОБА_3 , який 01.09.2018 року, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Новокодацький парк» у м. Дніпрі, наніс удар потерпілій ОСОБА_8 завдавши тілесні ушкодження;
- згідно з протоколом пред'явлення осіб для впізнання від 11.09.2018 року і фото-таблицею до нього, свідок ОСОБА_9 серед чотирьох пред'явлених для впізнання осіб, під №3 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 , який 01.09.2018 року, знаходячись на зупинці громадського транспорту «Новокодацький парк» у м. Дніпрі завдав потерпілій ОСОБА_8 тілесні ушкодження;
- відповідно до протоколів проведення слідчого експерименту від 24.10.2018 року і фото-таблиці до них, свідки ОСОБА_9 і ОСОБА_10 розказали і показали механізм нанесення тілесних ушкоджень обвинуваченим ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_8 , що мало місце 01.09.2018 року на зупинці громадського транспорту «Новокодацький парк» у м. Дніпрі;
- із копії лікарського свідоцтва про смерть №2422 від 07.11.2018 року слідує, що ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у стаціонарі КП «ДКПЛ» ДОР; патологічні стани, що призвели до смерті - гостра недостатність кровообігу, атеросклеротична серцево-судинна хвороба; інші суттєві стани, які сприяли смерті, але не пов'язані із захворюванням чи його ускладненням, яке безпосередньо є причиною смерті - черепно-мозкова травма;
- згідно з протоколом огляду трупа від 05.11.2018 року і фото-таблицею до нього, об'єктом огляду є труп потерпілої ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- відповідно до висновку судово-медичного експертизи №2422/828-Е від 29.11.2018 року, смерть ОСОБА_8 настала від хронічної ішемічної хвороби серця, яка протікала з явищами стенозуючого коронаросклерозу, дрібно вогнищевого кардіосклерозу, хронічної серцевої недостатності на тлі закритої черепно-мозкової травми і ускладнилася гострою недостатністю кровообігу, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа; Згідно даних наданої медичної документації (історія хвороби №9749/2018 КП «ДКПЛ» ДОР») смерть ОСОБА_8 настала ІНФОРМАЦІЯ_3 в 07:20 годин; при експертизі трупа виявлено ознаки перенесеної закритої черепно-мозкової травми (крововиливи у товщі м'яких покривних тканин голови в тім'яній та в потиличній ділянці, загоєний лінійний перелом потиличної кістки, залишки крововиливу під твердою мозковою оболонкою, застарілі вогнища забою на полюсах обох лобних часток, на базальній поверхні по внутрішніх краях обох лобних часток та на полюсах обох скроневих часток), що спричинена прижиттєво, задовго до настання смерті, від дії тупого твердого предмета за механізмом удару, не виключено, що за умов падіння з положення стоячи та ударом потиличною частиною голови об тверду поверхню; вказана закрита черепно-мозкова травма на момент спричинення відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент спричинення (згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» п. 2.1); за життя ОСОБА_8 хворіла на хронічну ішемічну хворобу серця, хронічний холецистит; вищевказана закрита черепно-мозкова травма не знаходиться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті, але у своєму клінічному перебігу могла призвести до загострення наявної у потерпілої ОСОБА_8 хронічної патології серцево-судинної системи у вигляді хронічної ішемічної хвороби серця, яка і стала причиною смерті; враховуючи морфологічний характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_17 у вигляді перенесеної закритої черепно-мозкової травми (область крововиливів у м'яких покривних тканинах голови та перелому потиличної кістки є зоною удару (безпосередньо прикладеної сили), а вогнища забоїв на протилежно розташованих ділянках головного мозку - зоною протиудару), можна стверджувати, що вона могла бути спричинена за умов падіння з положення стоячи та ударом потиличною частиною голови об тверду поверхню. Вказаний механізм травми міг бути реалізований як за умов, вказаних слідчим в ухвалах (підозрюваний наніс удар потерпілій в ділянку обличчя від якого вона впала на спину), так і за умов, вказаних підозрюваним в ході слідчого експерименту (підозрюваний штовхнув потерпілу в ділянку лівої ключиці-лівого плечового суглобу від чого вона впала на спину);
- із протоколу проведення слідчого експерименту від 23.11.2018 року і фото-таблиці до нього слідує, що обвинувачений ОСОБА_3 розказав і показав механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_8 , що мало місце 01.09.2018 року на зупинці громадського транспорту «Новокодацький парк», яка розташована по вул. Набережній Заводській у м. Дніпро, а саме, штовхнув потерпілу, від чого остання впала спиною вниз.
Таким чином, суд, дослідивши в повному обсязі наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена повністю, і його умисні дії, що виразилися у необережному тяжкому тілесному ушкодженні, за ст.128 КК України кваліфіковані правильно.
Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, є військовослужбовцем Збройних сил України, проходив військову службу в зоні проведення антитерористичної операції в окремих районах Луганської та Донецької областей, за місцем служби і мешкання характеризується позитивно, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Обставиною, яке пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, повне визнання своєї винуватості обвинуваченим та часткове відшкодування заподіяної ним шкоди.
Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку та вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без його ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, оскільки саме таке покарання виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання обвинуваченого та запобіганню вчиненню ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, встановивши засудженому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти його про зміну місця проживання та роботи.
Заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_3 не застосовувалися.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше
Суддя ОСОБА_1
З оригіналом згідно: Суддя -
Секретар -