Справа № 203/1062/21
Провадження № 2-з/0203/37/2021
25.03.2021 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Єдаменко С.В., ознайомившись із заявою адвоката Полудень Євгена Олександровича, діючого від імені ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
встановив:
23 березня 2021 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою.
Одночасно з позовною заявою представником ОСОБА_1 адвокатом Полудень Є.О. подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення його позовних вимог шляхом накладення арешту на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 не виконує свої зобов'язання за договором, не повертає кошти, у зв'язку з чим виникла необхідність звернення до суду з позовом про стягнення коштів, у зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений звернутися до суду з позовом.
Заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг не відкрито, у зв'язку зі встановленням в порядку ч. ч. 2, 6 ст. 187 ЦПК України місця реєстрації відповідача.
Заява про забезпечення позову відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України. За її подання сплачено судовий збір у встановленому порядку та розмірі. З урахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК, ч. 2 ст. 152 ЦПК України заява ОСОБА_3 , діючого в якості представника ОСОБА_1 може бути розглянута до відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Оцінюючи обґрунтованість заяви про забезпечення позовних вимог та співмірність негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, слід відзначити, що наразі провадження у справі не відкрито, заявлено позовні вимоги про стягнення 4 тис. доларів США, які за твердженнями заявника були надані лише на 4 дні. Достатнього обґрунтування необхідності забезпечення позову не надано. Крім того, згідно наданої інформації щодо реєстрації речових прав та їх обтяжень щодо 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , вказане майно перебуває під забороною на відчуження, що ставить під сумнів твердження про можливе відчуження цього майна власником.
При таких обставинах, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 151 - 153, 260, 261 ЦПК України, суд -
ухвалив:
У задоволенні заяви адвоката Полудень Євгена Олександровича, діючого в якості представника ОСОБА_1 , про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_2 - відмовити.
Ухвала набуває законної сили в порядку, визначеному ст. 261 ЦПК України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя С.В. Єдаменко