іменем України
Справа № 210/6626/20
Провадження № 1-в/210/23/21
"25" березня 2021 р.
Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3
представника КВК№80 ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференцзв'язку клопотання адвоказа ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення, -
В провадження судді надійшло вищевказане клопотання.
В судовому засіданні захисник та засуджений, кожен окремо, підтримали клопотання, просили його задовольнити.
Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання засудженого.
Представник КВК №80 під час розгляду клопотання заперечував щодо його задоволення.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_5 , щоденник індивідуальної роботи із засудженим, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто винесення рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 неодноразово засуджений.
Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2017 року, ОСОБА_5 засуджено за ст.ст.309 ч.1, 71 ч.1, 72 ч.3 КК України, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доході громадян, що становить 1700,00 гривень. Даний вирок виконується самостійно.
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року, вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2017 року, скасовано в частині призначення покарання за сукупністю вироків. ОСОБА_5 вважається засудженим за ст.309 ч.1 КК України, до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 гривень. Відповідно до ст.71 КК України, з урахуванням ст.72 ч.3 КК України, за сукупністю вироків, повністю приєднано до покарання, призначеного за даним вироком, невідбуте покарання у вигляді позбавлення волі строком на 04 роки, призначене ОСОБА_5 за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 24 липня 2015 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 04 років позбавлення волі та штрафу у розмірі 1700,00 гривень, вказані покарання виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання рахується з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 в порядку виконання вироку.
Вирок набрав законної сили 16 серпня 2017 року.
Вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 липня 2018 року, вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2018 року, скасовано в частині призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів. ОСОБА_5 вважається засудженим за ст.263 ч.1 КК України, до покарання у вигляді 03 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, з урахуванням положень ст.72 ч.3 КК України, до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року, та остаточно призначено покарання у вигляді 04 років 01 місяця позбавлення волі, та штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень. Вказані покарання виконуються самостійно.
Вирок набрав законної сили 10 липня 2018 року.
Постановою Верховного Суду від 14 березня 2019 року, вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 07 лютого 2017 року, та Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2017 року, залишено без змін.
Отже, початок строку відбування покарання - 07.09.2017 рік, кінець строку покарання - 07.10.2021 рік.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого, у тому числі щоденник індивідуальної роботи із засудженим, судом встановлено, що згідно оцінки ступеню виправлення станом на 30.11.2020 року - засуджений не стає на шлях виправлення.
Згідно характеристики засуджений ОСОБА_5 характеризується негативно, має два непогашених стягнення від 27.05.2020 року - за вживання спиртних напоїв, та від 12.08.2020 рік за нетактовну поведінку.
На підставі закону, умовно-дострокове звільнення можливе за обов'язкової і одночасної наявності і їх сукупності підстав і умов, при цьому, основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Частиною 2 ст. 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Таким чином, засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до умов та правил режиму утримання не довів свого виправлення, оскільки на даний момент на шлях виправлення лише стає, тому задоволення клопотання про застосування умовно-дострокового звільнення є передчасним.
На підставі викладеного, та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст.537, 539 КПК України, суд
В задоволенні клопотання адвоказа ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи діб з дня її проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу.
Повний текст ухвали суду проголошено 26.03. 2021 року о 10-00 годині.
Суддя: ОСОБА_1