Справа №932/2379/21
Провадження №3/932/1364/21
26.03.2021 року м. Дніпро
Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Лукінова К.С. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з Дніпровського РУП відділення поліції №7 Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , проживаючої по АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
09.03.2021 року о 17:00 год. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинила домашнє насильство психологічного характеру по відношенню своєї співмешканки ОСОБА_2 , а саме ображала її нецензурною лайкою, агресивно себе поводила, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 в судове засідання з'явилася, та пояснила, що конфлікт між нею та ОСОБА_2 триває вже давно, ОСОБА_2 сама провокує конфлікти. Вину не визнала. В цей день конфлікту не було. Вона нікого не чіпала.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання з'явилася, пояснила, що ОСОБА_1 перевернула стіл, виплиснула тарілку, штовхала, вмикала телевізор дуже гучно.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень закріплених у ч. 1 ст. 9 КУпАП, - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб.
Аналізуючи положення Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП), слід зазначити, що він є кодексом, який містить норми матеріального права і одночасно з цим є процесуальним кодексом. Разом з цим, КУпАП, як процесуальний кодекс, не передбачає для суду можливість перекваліфікувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з більш тяжкого адміністративного правопорушення на менш тяжкий, і навпаки.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які не можуть свідчити про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
Так, матеріали справи не містять будь-яких доказів, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не здобуто таких доказів і під час судового розгляду справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у зв'язку з викладеним, вважаю, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
В зв'язку з вищенаведеним і керуючись ст.ст. 9, 173-2 ч.1, 221, 247, 280, Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у відношенні ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя К.С. Лукінова