Житомирський апеляційний суд
Справа №292/123/21 Головуючий у 1-й інст. Рябенька Т. С.
Категорія ч. 1 ст.130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В.
25 березня 2021 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., захисника Сокирка В.М. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Червоноармійського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 454 грн.
Відповідно до постанови, 03 січня 2021 року о 00:25 год. на 6 км автодороги Т 0603 ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes-Benz Е 320, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, незв'язне мовлення). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
На постанову суду захисником Сокирком В.М. подано апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування постанови суду та закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що постанова суду є необґрунтованою та винесена із порушеннями вимог ст. 268 КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Вказує, що суд розглянув справу у відсутність ОСОБА_1 та його захисника, що є порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Також, вказує, що ОСОБА_1 не міг прибути в судове засідання, оскільки 08.02.2021 року Житомирський апеляційний суд обрав йому запобіжний захід тримання під вартою строком до 15.03.2021 року. В подальшому, 08.02.2021 року ОСОБА_1 з метою забезпечення права на захист уклав договір з ним про надання правової допомоги.
16.02.2021 року він з метою захисту інтересів ОСОБА_1 прибув до Червоноармійського районного суду, однак йому працівник канцелярії повідомив, що справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 в суді не має.
18.02.2021 року йому зателефонували з канцелярії суду та повідомили, що справа щодо ОСОБА_1 вже розглянута, а 16.02.21 року під час пошуку в системі автоматизованої системи розподілу справи, справа щодо ОСОБА_1 не була відображена в системі, оскільки відбувся технічний збій.
Заслухавши пояснення захисника на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції при розгляді даної справи прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
У відповідності до змісту статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають в стані алкогольного чи іншого сп'яніння чи під дією лікарських засобів підлягають оглядові на стан сп'яніння, який проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків, або в закладі охорони здоров'я.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджуються, доказами, які досліджувались в суді першої інстанції, а зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, в якому зафіксовано обставини відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 у їх присутності було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу «Драгер» та в медичному закладі, від якого останній відмовився, а також відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції.
Як вбачається з матеріалів справи, в тому числі протоколу про адміністративне правопорушення, працівники поліції мали усі підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки певні ознаки (нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, незв'язна мова) свідчили, що останній може перебувати в стані алкогольного сп'яніння, а також керував автомобілем.
Однак, як засвідчують ці ж матеріали, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків та у закладі охорони здоров'я) відмовився.
Відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має, не надані такі дані і при апеляційному розгляді справи.
Будь-яких сумнівів щодо належності та допустимості доказів, які суд поклав в обґрунтування своїх висновків апеляційний суд не знаходить, докази на які послався суд відповідають ст. 251 КУпАП.
Апеляційний суд не вбачає підстав для скасування судового рішення з підстав відсутності ОСОБА_1 та захисника на судовому розгляді.
Під час апеляційного розгляду справи стороні захисту в повній мірі були надані можливості для реалізації своїх прав, передбачених ст. 271 КУпАП та право на участь у судовому розгляді було відновлено.
Крім того, при складанні протоколу ОСОБА_1 було роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повністю оголошено зміст протоколу, та ознайомлено з протоколом, який він підписав, повідомлено орієнтовний час (19.01.2020 р.) та місце розгляду справи Червоноармійським районним судом.
Крім цього, в матеріалах справи є дані, про те, що ОСОБА_1 повідомлений про необхідність з'явитись на розгляд справи 16.02.21 р., що підтверджується даними «Укрпошти». (а.с. 13)
Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягується до відповідальності повинна сумлінно користуватися своїми правами, не зловживати ними з метою затягування розгляду справи для спливу строків визначених ст. 38 КУпАП та уникнення особи від відповідальності.
Висновки суду повністю узгоджуються з практикою Європейського суду, який в своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р. наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Доводи сторони захисту про порушення права на захист ОСОБА_1 та захисника, оскільки останній з'явився в судове засідання своєчасно (16.02.21 р. на 09:00 год.), апеляційний суд вважає, необґрунтованими, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи.
Так, зі списку справ Червоноармійського районного суду, призначених до розгляду на 16.02.21 року суддею Рябенькою Т.С. слідує, що справа про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 була призначена до розгляду на 16.02.21 року 08:45 год.
За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає.
Адміністративне правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння створює загрозу життю та здоров'ю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху, а тому відсутні підстави для незастосування щодо нього адміністративного стягнення.
Стягнення ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено у мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав вважать його таким, що не відповідає тяжкості вчиненого правопорушення та особі правопорушника через його суворість апеляційний суд не вбачає.
За таких обставин апеляційний суд вважає постанову суду законною і обґрунтованою та не знаходить підстав для її скасування.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу захисника Сокирка Володимира Михайловича залишити без задоволення, а постанову Червоноармійського районного суду Житомирської області від 16 лютого 2021 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Житомирського
апеляційного суду В.В. Ляшук