Справа № 761/21232/20
Провадження № 2/761/2579/2021
19 березня 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Рибака М.А.
за участю секретаря Савенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в іноземній валюті,-
У липні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в іноземній валюті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 лютого 2017 року, відповідач взяв борг у позивача гроші у розмірі 23 700 доларів США, з зобов'язанням їх повернення у повному обсязі до 20 грудня 2017 року. На підтвердження факту отримання грошей, ОСОБА_2 власноручно складено письмову розписку та засвідчено його підписом.Проте, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_2 до теперішнього часу не виконав, гроші у встановлений строк не повернув, тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 23 700 дол. США.
Ухвалою суду від 22.07.2020 року в справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 22.10.2020 року в справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивача та його представник не з'явились, представник позивача подав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги, підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву на позов не надавав та не просив розглядати справу за його відсутності.
У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором позики позикодавець передає позичальникові у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 20.02.2017 року між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 було укладено договір позики, за якими позивач надав відповідачу позику у сумі 23700,00 доларів США. Факт укладення договору позики між позивачем та відповідачем, отримання останнім від позивача вищезазначеної суми, а також волевиявлення відповідача повернути отримані в борг грошові кошти не пізніше 20.12.2017 року підтверджується відповідною розпискою, підписаною відповідачем (а.с.12).
Проте, у зазначений в розписці строк відповідач борг не повернув, доказів зворотного суду не надано.
Згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має права вимагати його виконання у будь який час.
При цьому, відповідно до ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до Правової позиції, висловленої Верховним Судом України під час розгляду справи у справі № 6-79цс14, відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики (на відміну від договору кредиту) за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Аналіз норм ст. 99 Конституції України, ст. ст.192, 533 ЦК України дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютою платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання є національна валюта України - гривня.
Згідно із Постановою Великої Палати Верховного суду від 04.07.2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження 14-134цс18), суд встановлює, чи визначено зобов'язання в іноземній валюті, чи у національній валюті України з визначенням грошового еквівалента в іноземній валюті. У разі визначення зобов'язання в іноземній валюті суд не вправі змінювати грошовий еквівалент зобов'язання і у резолютивній частині рішення має зазначити розмір і вид іноземної валюти, що підлягає стягненню. У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, оскільки в судовому засіданні знайшла своє підтвердження та обставина, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором позики від 20.02.2017 року щодо повернення позивачеві суми позики, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про стягнення на його користь з відповідача суми заборгованості в 23700,00 доларів США є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 6432,19 грн
Керуючись ст. ст. 259, 263, 264, 265, 268, 272, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 533, 1046, 1047 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу в іноземній валюті - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 23 700 (двадцять три тисячі) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі6432,19грн..
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників справи:
ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
СУДДЯ М.А. РИБАК
Повний текст рішення суду складено 19.03.2021 року.