Справа № 761/10242/20
Провадження № 2/761/5261/2020
(заочне)
08 жовтня 2020 року Шевченківськийрайонний суд м. Києва у складі:
головуючогосудді: Пономаренко Н.В.,
з участюсекретаря: Ганущака А.М.
представника позивача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу 27.03.2020 стало відомо про те, що приватним виконавцем Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчинено виконавчий напис №5911, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» невиплачені в строк грошові кошти за період з 16.01.2019 року по 11.09.2019 року у розмірі 42 765, 61 грн. суми заборгованості, відкрито виконавче провадження №60317735 з виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною вчиненного 15.10.2019 та зареєстрованого в реєстрі за № 5911, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості за кредитним договором №500324366 від 28.11.2012.
Вказує, що стягнення заборгованості провадиться за період з 16.01.2019 року по 11.09.2019 рік, сума заборгованості складає - 42 765, 61 грн., а також суму в розмірі - 650,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису. Після чого було відкрито виконавче провадження.
Вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки порушено строки визначені ст.88 «Про нотаріат», протягом якого виконавчий напис може вчинятися, проценти нараховані після спливу визначеного договором строку кредитування, спірний виконавчий напис вчинено без оригіналів нотаріально посвідченого договору скільки станом на 15.10.2019 (дату вчинення спірного виконавчого напису) чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу, а також заборгованості не є безспірним, що не було перевірено нотаріусом.
Разом з тим, позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус не дотримався вимог актів законодавства України, які регулюють порядок вчинення виконавчих написів нотаріусом на документах, які свідчать про безспірність заборгованості.
Ухвалою суду Шевченківського районного суду м. Києва від 09.04.2020 року позовну заяву залише без руху.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 22.04.2020 року зупинено стягнення за виконавчим написом від 25.09.2019 року приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни, зареєстрованого в реєстрі за № 5911, яким зареєстровано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованість у розмірі 43 415, 61 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Приватний нотаріус Гамзатова Аліна Анатоліївна надіслала до суду заяву в якій просила розгляд справи проводити за її відсутності.
Разом з тим, відповідно до положеньч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільногопроцесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд можеухвалитизаочнерішення на підставінаявних у справідоказів за одночасногоіснування таких умов: відповідачналежним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судовезасідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечуєпроти такого вирішеннясправи. У разіучасті у справікількохвідповідачівзаочнийрозглядсправиможливий у випадку неявки в судовезасіданнявсіхвідповідачів.
Враховуючинаявність в справідостатніхматеріалів про права та обов'язкисторін та те, щопредставникпозивачащодо заочного розглядусправи не заперечує, суд, на підставіч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочнийрозглядсправи.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.09.2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Гамзатовою Аліною Анатоліївною було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №5911, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості, що виникла за кредитним договором №500324366 від 28.11.2012, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Альфа - Банк», правонаступником усіх прав та обов'язків якого є ТОВ «ФК «Іевестохіллс Веста» правонаступником якого на підставі договору відступлення прав вимоги 16-01/19/1 від 16.01.2019 року є ТОВ «Вердикт Капітал», яка становить 42 765 грн. 61 коп., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 6 966, 16 грн., прострочена заборгованість по не сплаченими відсоткам за користування кредитом - 9 229, 13 грн., строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 9 270, 32 грн.
Відповідно до постанови ВП №60317735 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 03.03.2020 на підставі виконавчого напису №5911 було звернуто стягнення з ОСОБА_1 , що отримує дохід від особи - ТОВ «ПРУЖПОЛ-УА» на користь відповідача ТОВ «Вердикт капітал» (а.с.29-30) , а також відповідно до постанови ВП №60317735 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 10.03.2020 на підставі виконавчого напису №5911 було звернуто стягнення з ОСОБА_1 , що отримує дохід від особи - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь відповідача ТОВ «Вердикт капітал» (а.с.31-32).
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
У відповідності до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що стягнення за виконав чи мнаписом провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
В постанові Верховного Суду від 11.07.2019 р. у справі №461/4609/16-ц зазначено, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України Про нотаріат ). Але характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Сам по собі цей факт (поданнястягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовнозаборгованості як такого. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягненнягрошовихсумабо витребуваннявідборжника майна. Це право існує, поки суд не встановитьзворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захистсвогоцивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірностівимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їхчастині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.
Як вбачається із матеріалів справи, підставою для вчинення виконавчого напису є договір від 28.11.2012 року між Позивачем та Публічним акціонерним товариством "Альфа Банк" було укладено кредитний договір про відкриття банківського поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 щодо зарахування фіксованої кредитної ставки - 20 000 грн., зі строком до 30.11.2015 року (а.с.59).
При цьому, згідно виконавчого напису від 25.09.2019 року заборгованість за кредитним договором в оскаржуваному виконавчому написі просять стягнути за період з 16.01.2019 по 11.09.2019 року, а строк дії кредитного договору, як вже зазначалося, зазначено в ньому із строком до 30.11.2015, тобто після спливу визначеного договором строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12)
Таким чином, нарахування простроченої заборгованості по процентах в розмірі 18 499, 45 грн. за період з 16.01.2019 р. по 11.09.2019 року після спливу визначеного договором строку кредитування є неправомірним.
Крім цього, як на підставу вчинення виконавчого напису, нотаріус посилається на Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, затвердженого постановоюКабінетуМіністрівУкраїни № 1172 від 29 червня 1999 р.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову КабінетуМіністрівУкраїни № 662 від 26.11.2014 «Про внесеннязмін до перелікудокументів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», визнання акта суб'єкта владних повноважень не чиннимо означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту післяприйняття такого акта.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», дійшов исновку про необхідність визнанняне чинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001, тобто в редакції, яка діяла до моменту доповнення Переліку п. 2 Розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у своїй Постанові по справі 910/13233/17 від 29 січня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Також, пп. б п. 2 Переліку передбачено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, зокрема, подаються засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 (далі Порядок), містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису нотаріуса як і в Переліку.
Пунктом 1 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду.
Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача.
Згідно підпункту 2.1 п. 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені:відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника;дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи;номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи;строк, за який має провадитися стягнення;інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.
Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У відповідності до п.п. 3.1, 3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи:якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
Відтак, станом на 15.10.2020 - дату вчинення спірного виконавчого напису нотаріуса чинне законодавство передбачало можливість вчинення виконавчого напису лише за умови подання оригіналу договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення виконавчого напису на підставі копій договорів чинним законодавством не передбачалось.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Проте, як вбачається із матеріалів справи, зокрема, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, в заяві про вчинення виконавчого напису від 14.10.2019 р. відповідач просив вчинити виконавчий напис саме на кредитному договорі № 0021\092528-ZP від 29.08.2019 р. (а.с. 77).
Крім того, письмових поясненнях приватного нотаріуса, наявних в матеріалах справи, нотаріус зазначив, що при зверненні із заявою про видачу спірного виконавчого напису відповідач надав йому оригінал документа на якому має бути вчинений виконавчий напис до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. (а.с. 73).
Так, на заяву ОСОБА_1 про надання копій матеріалів вчинення виконавчого напису (а.с.119) Приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою В.В. були надані документи на підставі яких був вчинений виконавчий напис, зокрема копія договору №500324366 від 28.11.2012 (а.с.129).
Проте суд критично оцінює даний доказ, оскільки його ксерокопія, яка була йому надана відповідачем для вчинення спірного виконавчого напису, містять відмітку про те, що цей договір містить відмітку "копія". Отже, суд вважає, що зазначеними доказом підтверджується посилання про ненадання оригіналу відповідачем нотаріусу для вчинення спірного виконавчого напису. При цьому, даний кредитний договір, суд критично оцінює, також , оскільки відповідно до п. 1 цього договору вказано, що «цей договір складається із двох розділів», проте другого розділу надано не було.
У своїй постанові від 27.03.2019 року у справі № 137/1666/16 Велика Палата Верховного Суду, посилаючись на приписи статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» зазначила, що захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Також у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідачем під час розгляду справи не було надано жодних доказів на спростування доводів позивача.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захистсвого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутисядо суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, якіберуть участь у справі.
Окрім того, у відповідності до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають цідокази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - такожзалишитипозовнузаяву без розгляду.
Таким чином, оскільки в матеріалах справиві дсутні докази, які підтверджують, що на час вчинення виконавчого напису у розпорядженні нотаріуса були всі необхідні документи, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, тобто докази, які мають підтверджувати, що нотаріус мав, передбачені законом, підстави для вчинення виконавчого напису про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягаєвиконанню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачусудовівитрати по сплаті судового збору в сумі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172«Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції Україн ивід 22.02.2012 року № 296/5,ст.ст. 12, 13, 76-84, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», третя особа: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.
Визнати виконавчий напис від 25.09.2019, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатовою Аліною Анатоліївною, який зареєстрований в реєстрі №5911 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №500324366 від 28.11.2012, - таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», код ЄДРПОУ 36799749, м.Київ-04053, вул. Кудрявський Узвіз, 5-б.
Третя особа: Гамзатова Аліна Анатоліївна - Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області, 07400, Київська обл., м. Бровари, бул. Шевченка,13, кв. 7.
Повний текст складено 08.10.2020.
Суддя: