печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2083/21-к
19 січня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 про арешт майна,-
18.01.2021 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 про арешт майна, а саме:квартири АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101060000330 від 08.12.2020 за ч.4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2020 невстановлена особа незаконно заволоділа квартирою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради “Кивїське міське бюро технічної інвентаризації” від 29.12.2020 вказана квартира на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 , яка померла в 2018 році, на підставі довідки, виданої ЖК “Промінь” 08.07.1992 за № 54.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_5 , яка є матір'ю потерпілої, з 1975 року по 2018 рік постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1 . В 2016 році у зв'язку з погіршенням психічного стану ОСОБА_5 , потерпіла була вимушена переїхати на постійне місце проживання в м.Київ і проживала разом з ОСОБА_5 у вказаній квартирі, здійснюючи догляд за останньою. В 2018 році ОСОБА_5 померла та залишила в спадок вказану квартиру ОСОБА_4 . Під час оформлення спадщини ОСОБА_4 повідомили, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на вказану квартиру за ОСОБА_6 , у зв'язку з чим, потерпілою подано заяву про вчинення злочину.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.12.2020 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору дарування № 38 від 02.07.1999 року (бланк здійснення нотаріальних дій - АВА№ 661377), укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 .
Згідно з інформацією Київського державного нотаріального архіву в справі № 2-22 “Реєстр для реєстрації нотаріальних дій” том № 2 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 міститься запис від 02 липня 1999 року за реєстроваим № 4022 про посвідчення договору купівлі-продажу, викладеного на спеціальному нотаріальному бланку серії АВА № 661377, сторонами є інші особи (не ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ).
Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 від 14.01.2021 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020101060000330 від 08.12.2020 за ч.4 ст. 190 КК України.
В судове засідання прокурор не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у її відсутність, клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання прокурора розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.
З матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020101060000330 від 08.12.2020 за ч.4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05.08.2020 невстановлена особа незаконно заволоділа квартирою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 .
Відповідно до інформації Комунального підприємства Київської міської ради “Кивїське міське бюро технічної інвентаризації” від 29.12.2020 вказана квартира на праві власності зареєстрована за ОСОБА_5 , яка померла в 2018 році, на підставі довідки, виданої ЖК “Промінь” 08.07.1992 за № 54.
Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 повідомила, що ОСОБА_5 , яка є матір'ю потерпілої, з 1975 року по 2018 рік постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1 . В 2016 році у зв'язку з погіршенням психічного стану ОСОБА_5 , потерпіла була вимушена переїхати на постійне місце проживання в м.Київ і проживала разом з ОСОБА_5 у вказаній квартирі, здійснюючи догляд за останньою. В 2018 році ОСОБА_5 померла та залишила в спадок вказану квартиру ОСОБА_4 . Під час оформлення спадщини ОСОБА_4 повідомили, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності на вказану квартиру за ОСОБА_6 , у зв'язку з чим, потерпілою подано заяву про вчинення злочину.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.12.2020 право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі договору дарування № 38 від 02.07.1999 року (бланк здійснення нотаріальних дій - АВА№ 661377), укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 .
Згідно з інформацією Київського державного нотаріального архіву в справі № 2-22 “Реєстр для реєстрації нотаріальних дій” том № 2 приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 міститься запис від 02 липня 1999 року за реєстроваим № 4022 про посвідчення договору купівлі-продажу, викладеного на спеціальному нотаріальному бланку серії АВА № 661377, сторонами є інші особи (не ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Прокурором доведено, що вказана квартира відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, та у випадку не накладення арешту на вказане майно, це може призвести до подальшого відчуження або до інших наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню.
Постановою прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_3 від 14.01.2021 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42020101060000330 від 08.12.2020 за ч.4 ст. 190 КК України.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання, що клопотання прокурора про накладення арешту на вказану квартиру підлягає задоволенню, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку вказане обмеження є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на наступне нерухоме майна, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ( реєстраційний номер 2146827680000), яка на даний час зареєстрована за ОСОБА_6 .
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена без посередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1