26.03.2021 Справа № 756/16287/20
Унікальний номер 756/16287/20
Номер провадження 2/756/2753/21
23 березня 2021 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Шролик І.С.,
секретар судового засідання- Михнюк В.М.,
за участю представника позивача- ОСОБА_1 ,
відповідача- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів,-
В грудні 2020 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що сторони 23 грудня 1995 року уклали шлюб. Від спільного шлюбу мають дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року шлюб між сторонами розірвано.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року у справі № 756/11736/18 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дружини та матері й опікуна дитини з інвалідністю - сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 12 вересня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби ГТ УЮ у м. Києві Духоборовою А.М. відкрито виконавче провадження № 60037276 за вказаним виконавчим листом. Боржник не сплачував аліменти за повідомленими йому реквізитами, в результаті чого станом на 01 листопада 2020 року утворилася заборгованість по несплаченим аліментам на утримання дружини та матері-опікуна малолітньої дитини з інвалідністю у розмірі 67 958,25 грн.
У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів, яка не може перевищувати розміру заборгованості в сумі 67 958,25 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 грудня 2020 року справу передано головуючому судді - Шролик І.С.
Ухвалою суду від 04 січня 2021 року відкрито у справі спрощене позовне провадження.
В судовому засіданні 25 січня 2021 року позивач ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні з підстав та мотивів викладених у позовній заяві. Зауважила, що колишній чоловік не надає допомоги, навіть фізичної підтримки у вихованні сина, самоусунувся від виконання покладеного на нього обов'язку.
В судовому зсіданні 25 лютого 2021 року сторонам надавався час для можливості врегулювання спірного питання мирним шляхом за рахунок спільного майна. Проте, згоди сторони не дійшли.
Представник позивача в судовому засіданні 23 березня 2021 року позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, стверджував що розмір аліментів визначений державним службовцем є значно завищений. Йому важко знайти достатньо оплачувану роботу. Поки він мав транспортний засіб, він надавав допомогу дружині,як аліменти на утримання сина. Він не заперечує проти обов'язку допомагати синові. Однак, через те, що дружина тайком забрала автомобіль. Ключі та технічний паспорт він позбавлений можливості заробити. Під час розгляду справи влаштувався на роботу, проте офіційно не оформлений перебуває на випробувальному терміні із обіцяним заробітком 8000 грн. Посилається, що вважає визначений державним виконавцем розмір заробітку значно завищеним, він з ним не згодний та його оскаржує в судовому порядку.
Вислухавши пояснення сторін, представника позивача, дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04 липня 2018 року розірвано шлюб, укладений 23 грудня 1995 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . (а.с. 5).
Від спільного шлюбу сторони мають двох дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 08 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції від 04 грудня 2019 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, протягом усього часу проживання ОСОБА_3 з дитиною з інвалідністю - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та опікування ним з 12 вересня 2018 року. (а.с. 7-8,10-12).
Постановою державного виконавця Оболонського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Духоборовою А.М. від 16 вересня 2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 60037276 з примусового виконання виконавчого листа № 756/11736/18 виданого 11 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно протягом усього часу проживання ОСОБА_3 з дитиною з інвалідністю - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 26).
Відповідно до довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду від 08 вересня 2019 року, здійсненого державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборовою А.М., станом на 05.11.2020 року за період з 12.09.2018 року по 31.10.2020 р. заборгованість по аліментам складає 67958,25 грн. (а.с. 13-15).
Між сторонами виник спір з приводу неналежного виконання відповідачем покладених на нього обов'язків по утриманню дружини по сплаті аліментів у розмірі 1/6 частини його заробітку, у зв'язку із перебуванням на її утриманні дитини з інвалідністю.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 196 Сімейного кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
За правовою природою аліментні зобов'язання - це періодичні платежі, які боржник зобов'язаний сплачувати щомісячно, несвоєчасна сплата аліментів передбачає настання негативних наслідків матеріального характеру у вигляді стягнення неустойки (пені).
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Отже, з урахуванням правої природи пені, як дієвого стимулу належного виконання обов'язку та виходячи з того, що аліменти призначаються та виплачуються (стягуються) щомісячно, за змістом статті 196 СК України пеня нараховується на суму заборгованості за той місяць, в якому не проводилось стягнення аліментів.
У п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Постанова Великої Палати Верховного Суду України від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц містить правовий висновок, що зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені на підставі ч. 1 ст. 196 СК України суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Далі потрібно підсумувати розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначити загальну торбу пені за увесь період заборгованості шляхом додавання показників за кожен місяць. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може погодитися із твердженням відповідача, що визначений державним виконавцем розмір заборгованості зі сплати аліментів на утримання дружини є невірним.
Відповідач в підтвердження наданих заперечень надав суду скаргу на дії ( бездіяльність) державного виконавця від 05 серпня 2020 року. Проте, досліджуючи текст поданої скарги суд встановив, що ОСОБА_2 не погоджується із розміром заборгованості по аліментам, які стягуто з нього на утримання дитини (а.с.70-71). Тому суд приходить до переконання, що дана скарга не стосується розгляду цієї справи. На запитання суду, відповідач зазначив, що жодного разу аліменти на утримання дружини не сплачував та іншої скарги на дії (бездіяльність) державного виконавця ним не подано.
Судом досліджено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів на утримання дружини та наданий позивачем розрахунок розміру пені по сплаті аліментів з якого видно, що за період з 12.09.2018 р. по 31.10.2020 відповідачем не здійснено жодного платежу зі сплати аліментів на утримання дружини, розмір пені за прострочення сплати аліментів складає 170 191 грн. 79 коп. (а.с. 21).
Отже, з огляду на те, що згідно розрахунку, наданого позивачем, з яким погоджується суд розмір пені становить більше ніж розмір заборгованості зі сплати аліментів, який станом на 01 листопада 2020 року становить 67958,25 грн., можливе стягнути пеню лише в розмірі 100% заборгованості в сумі 67958,25 грн., що буде відповідатиме вимогам ч.1 ст.196СК України та принципам розумності, пропорційності і справедливості.
Враховуючи, що регулювання сімейних правовідносин здійснюється на засадах справедливості,добросовісності та розумності (ч.9 ст.7 СК України), суд вважає, що визначаючи розмір пені за порушення строків сплати аліментів, суд з урахуванням висновків зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц, стягує пеню у межах суми заборгованості зі сплати аліментів за період з 12.09.2018 р. по 31.10.2020 в розмірі 67958,25 грн.
Вказаний розмір пені не перевищує суму заборгованості зі сплати аліментів, визначений у довідці-розрахунку від 05.11.2020 року державним виконавцем Оболонського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборовою А.М., у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення пені по аліментам підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положенням ст.141 ЦПК України, з огляду на звільнення позивача ОСОБА_3 від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь держави в сумі 908 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення по сплаті аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів на утримання дружини та матері-опікуна малолітньої дитини з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 01 листопада 2020 року в сумі 67 958 грн. 25 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір в сумі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 26 березня 2021 року.
Суддя І.С. Шролик