Справа № 755/4940/21
"26" березня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Миненко В.В.
за участі
представника заявника ОСОБА_1
заінтересованої особи ОСОБА_2
представника заінтересованої особи ОСОБА_4.,
розглянувши в порядку окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за заявою ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису,
заявник звернулася до суду із заявою за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису. Свої вимоги мотивувала тим, що з 25 червня 2015 року перебуває у зареєстрованому шлюбі із заінтересованою особою ОСОБА_2 . Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У жовтні 2020 року вона повідомила заінтересовану особу, що хоче розлучитися, по причині того, що її чоловік поводить себе агресивно та чинить психологічний тиск на неї. Під дією маніпуляцій зі сторони її чоловіка, заявник погодилась не подавати заяву та спробувати зберегти сім'ю. В січні 2021 року вона остаточно вирішила припинити шлюбні відносини та повідомила про це її чоловіка. Заявник вважає, що кожен з них має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім'ю. На фоні постійних незгод в родині почали виникати сварки, які переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_2 почала бути занадто агресивною, він почав погрожувати заявнику та її рідним фізичною розправою, а також відібранням дитини. Оскільки шлюб фактично припинив існування заявник подала до суду заяву про розірвання шлюбу та повідомила про це своєму чоловіку. З тих пір вона зазнає постійного психологічного тиску з боку ОСОБА_2 , що виражається у образах, приниженнях, внаслідок чого їй (її психічному здоров'ю) завдано шкоди. Неодноразово ОСОБА_2 вчиняв фізичне насильство як щодо її, так і щодо їх сина. 13 березня 2021 року він знов почав піддавати заявника психологічному насильству та, в подальшому наніс їй побої, а також відібрав її мобільний телефон, гроші у сумі 4000 гривень та розірвав її паспорт громадянки України. Це відбувалося за адресою її фактичного проживання в квартирі, яка є приватною власністю заявника і де вони проживали разом з чоловіком і дитиною до 11 березня 2021 року - в цей день ОСОБА_2 переїхав жити в іншу квартиру, яка є їх спільною власністю - за адресою АДРЕСА_1 . Оскільки 13 березня 2021 під час інциденту ОСОБА_2 викрав ключі від квартири заявник побоювалася за свою безпеку та була вимушена змінити замки в квартирі АДРЕСА_2 , що є її власністю. Також, з вищевикладених підстав вона звернулася до Дніпровського управління поліції з заявою про вчинення злочину. Крім того, вважає за необхідне повідомити, що коли агресивна поведінка ОСОБА_2 почала турбувати сусідів вони втрутилися та змусили його припинити насильство щодо неї. На даний час вона, турбуючись за своє та свого сина життя, вимушена переховуватися від чоловіка та всіляко уникати спілкування з ним. Крім того, продовжуючи вчиняти щодо її психологічне насильство, ОСОБА_2 надсилав їй текстові повідомлення, де погрожував змінити двері в квартирі, що є її власністю, а речі викинути на вулицю. Також ОСОБА_2 намагався змінити замки у квартирі АДРЕСА_2 , але завдяки втручанню охоронної компанії та працівників поліції - ці незаконні дії було припинено. У зв'язку з чим просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , строком на шість місяців, яким заборонити: перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_2 та/або її сина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 ; наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_2 та/ або її сина ОСОБА_3 , а саме: дитячого центра дитячої та юнацької творчості Музичний клуб "ЗмійкаА+" за адресою: АДРЕСА_4 ; місця проживання сестри та матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 ; місця роботи - АДРЕСА_6 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 та/або її сина ОСОБА_3 , якщо вона (він) за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_2 та/або її сином ОСОБА_3 або контактування з нею/її сином ОСОБА_3 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Заявник в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Представництво інтересів здійснював ОСОБА_1 .
Представник заявника ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав з підстав, викладених у заяві.
Заінтересована особа не визнав вимоги заявника. Пояснив, що 13 березня 2021 року прийшов до заявника, щоб вирішити питання про розірвання шлюбу, поділу майна та участі у вихованні малолітнього сина. Він намагався забрати у заявника ключі від автомобіля, заявник не віддавала та кричала. Коли заявник вибігла до сусідів, він вибачився перед ними та покинув квартиру. Тілесних ушкоджень заявнику не спричиняв, але не стримав емоцій та забрав кошти у розмірі 4000 грн. і розірвав паспорт заявника. Наступного дня він вибачився перед заявником. Шкодує, що допустив таку поведінку у відношенні заявника.У теперішній час питання розірвання шлюбу та поділу майна вирішують через своїх представників.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_4 заперечувала вчинення заінтересованою особою домашнього насильства, зазначив, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення домашнього насильства. 13 березня 2021 року між подружжям вирішувалися питання, які пов'язані з припиненням шлюбу - участі у вихованні дитини та поділу майна, що підтверджується скріншотом переписки в мессенджері. 16 березня 2021 року заінтересована особа намагався потрапити до квартири, яка є спільною сумісною власністю подружжя. Через перешкоди заявника викликав поліцію та представників компанії «Шериф», оскільки заявник змінила замок на вхідній двері. Ця обставина підтверджується відповідними документами.
Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено такі обставини справи.
З 25 червня 2015 року заявник перебуває у зареєстрованому шлюбі із заінтересованою особою ОСОБА_2 (а.с. 7). Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).
Заявник просить видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , строком на шість місяців, яким заборонити: перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_2 та/або її сина ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_3 ; наближатися на 100 м до місця проживання (перебування), роботи, інших місць частого відвідування ОСОБА_2 та/ або її сина ОСОБА_3 , а саме: дитячого центра дитячої та юнацької творчості Музичний клуб "ЗмійкаА+" за адресою: АДРЕСА_4 ; місця проживання сестри та матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5 ; місця роботи - АДРЕСА_6 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_2 та/або її сина ОСОБА_3 , якщо вона (він) за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_2 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_2 та/або її сином ОСОБА_3 або контактування з нею/її сином ОСОБА_3 через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Предметом доказування є вчинення по відношенню до заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.
На підтвердження заявлених вимог заявник надала суду талон-повідомлення про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення на іншу подію (а.с. 5), висновок експертного дослідження № 043-193-2021 від 16 березня 2021 року, відповідно до якого при огляду ОСОБА_2 виявлено: синці - на долонній поверхні правого та лівого зап'ястку розмірами 1,5х1 см і 2х1,5 см., на тилі лівої ступні в проекції 3-4 плеснових кісток (6х2,5 см), передній поверхні правої гомілки в нижній третині (4х1см), на тилі правої ступні в проекції 2-ї плеснової кістки (1,5х1 см), зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині (1,5х1 см), лівої гомілки в верхній третині (1,5х1 см), передній поверхні правої гомілки в верхній третині (2х1 см) синього кольору невизначеної та продовженої форми. Вказані ушкодження у вигляді синців спричинені тупим предметом (предметами) могли утворитися 13 березня 2021 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (а.с.9), шлюбний договір від 03 лютого 2017 року (а.с. 11-13), договір купівлі-продажу квартири, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Валпрім» та ОСОБА_2 , відповідно до якого заявник придбала квартиру АДРЕСА_2 (а.с. 14-16), скріншоти телефонних повідомлень в мессенджері та текстових повідомлень електронної пошти (а.с.22-33).
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Заінтересована особа не скористався процесуальним правом подачі відзиву на подану заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
За пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до частини першої статті 350-6 ЦПК України розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини у вказаній сфері, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.
Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 частини першої статті 1 Закону домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Економічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
За пунктом 7 частини першої статті 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 24 Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
Частиною другою статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи. Оцінка ризиків має проводитись за факторами небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства шляхом відібрання свідчень від постраждалої від такого насильства особи, з'ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. Фактори небезпеки (ризику) щодо вчинення домашнього насильства мають визначатися за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 756/3859/19 (провадження № 61-11564св19) зроблено висновок, що «враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях».
Судом встановлено, що 13 березня 2021 року за взаємною домовленістю із заявником заінтересована особа прийшов у квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 для з'ясування питання щодо припинення шлюбних відносин. Під час з'ясування стосунків заінтересована особа намагався забрати ключі від автомобіля, яким користувалася заявник, про що остання заперечувала. Згідно експертного дослідження № 043-193-2021 від 16 березня 2021 року заявнику завдано легкі тілесні ушкодження (за критерієм тривалості розладу здоров'я), які могли утворитися 13 березня 2021 року. В цей день заінтересована особа забрав у заявника гроші, відібрав її мобільний телефон та розірвав її паспорт.
Заінтересована особа та його представник заперечували проти вчинення домашнього насильства, зазначили, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення домашнього насильства.
На підтвердження заперечень надано суду скріншоти телефонних повідомлень в мессенджері та текстових повідомлень електронної пошти (а.с. 44-92), лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Шериф» (а.с.93).
Однак будь-яких належних та допустимих доказів на спростування експертного дослідження № 043-193-2021 від 16 березня 2021 року заінтересованою особою та його представником не надано. Також не доведена позиція сторони щодо нанесення заявником самій собі тілесних ушкоджень.
Оцінюючи заперечення заінтересованої особи у судовому засіданні щодо нанесення тілесних ушкоджень заявнику, суд бере до уваги експертне дослідження № 043-193-2021 від 16 березня 2021 року та доданий до матеріалів справи представником заінтересованої особи скріншот переписки в мессенджері, в якій заявник стверджує про нанесення тілесних ушкоджень, а заінтересована особа вибачається за свою поведінку (а.с.68,73).
За встановлених обставин суд приходить висновку про вчинення заінтересованою особою фізичного, психологічного та економічного насильства щодо заявника.
Щодо вчинення домашнього насильства відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , сестри та матері заявника, суд вважає таке.
Зважаючи на наведені правила Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.
Суди під час вирішення такої заяви мають надавати оцінку всім обставинам та доказам у справі, вирішувати питання про дотримання прав та інтересів дітей і батьків, а також забезпечити недопущення необґрунтованого обмеження одного із батьків у реалізації своїх прав відносно дітей у разі безпідставності та недоведеності вимог заяви іншого з батьків.
Однак, судом не встановлено випадків домашнього насильства відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , сестри та матері заявника.
Крім того, такий вид обмеження щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , безпосередньо може вплинути на можливість батька виконувати свої батьківські обов'язки та реалізовувати свої батьківські права.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Дослідивши надані докази, суд вважає, що заявником не надано беззаперечних доказів на підтвердження вчинення заінтересованою особою постійного та безперервного домашнього насильства у розумінні Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Крім того, як вбачається з наданих документів ОСОБА_2 характеризується позитивно та працевлаштований ( а.с.94-118).
Також наявність щирого каяття у заінтересованої особи дає суду підстави дійти висновку про відсутність ризиків щодо повторного вчинення домашнього насильства.
З огляду на викладене суд приходить висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису.
Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.
Керуючись Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 350-5, 350-6 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_2 за участю заінтересованої особи ОСОБА_2 про видачу обмежувального припису відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26 березня 2021 року.
Суддя Н.Є.Арапіна