Запорізької області
09.08.07 Справа № 22/271/07
Суддя Скиданова Ю.О.
Позивач:
Відкрите акціонерне товариство “Запорізький завод “Перетворювач»,
69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9,
Відповідач:
Відкрите акціонерне товариство “Автотехсоюз»,
69002, м. Запоріжжя. вул. Грязнова, 1-г,
суддя Скиданова Ю.О.
Представники сторін:
Від позивача: Севастьянов Р.Ю. -довіреність №35104 від 15.01.2007 р.
Від відповідача: не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Автотехсоюз» на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» 110270,46 грн., що складаються з 92654,00 грн. основного боргу за Договором купівлі-продажу від 24.05.2006 р., 7454,98 грн. втрат від інфляції, 2688,24 грн. 3% річних, 7473,24 грн. пені. Судові витрати (у тому числі 11000,00 грн. витрат на послуги адвоката) позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.07.2007 р. порушено провадження по справі №22/271/07, судовий розгляд якої призначено на 09.08.2007 р.. Тією ж ухвалою на підставі ст.ст. 66,67 ГПК України вжито заходи по забезпеченню позову, накладено арешт на грошові кошти відповідача (що знаходяться на рахунку відповідача) в межах суми позовних вимог, до вирішення спору по суті.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.07.2007 р. (без виклику сторін) судом на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України скасовано заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою суду №22/271/07 від 10.07.2007 р., та з метою забезпечення позову накладено арешт на кошти, що знаходяться на всіх рахунках відповідача в межах суми позовних вимог.
У судовому засіданні 09.08.2007 р. розгляд справи судом закінчено, на підставі ст. 85 ГПК України суддею оголошено вступну та резолютивну частину рішення, за згодою представника позивача.
За клопотанням позивача судовий розгляд справи проводився без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові. Посилається на те, що 24.05.2006 р. між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. (зареєстрований в реєстрі за №534). Відповідно до умов зазначеного договору позивач передав, а відповідач прийняв належне першому на праві власності нерухоме майно, за ціною визначеною сторонами у розмірі 2092654,00 грн., про що складено та підписано уповноваженими представниками сторін акт приймання-передачі. За умовами договору передбачено, що покупець сплачує продавцю частину вартості об'єкта у розмірі 100000,00 грн., в тому числі ПДВ 166666,67 грн., залишок вартості об'єкту покупець повинен сплатити не пізніше 28.06.2007 р.. Однак взяті на себе зобов'язання відповідач виконав не належним чином, сплативши позивачу лише 2000000,00 грн. суми від вартості договору. Враховуючи зазначене, позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушено права та охоронюваних законом інтересів. Позовні вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 193, 610, 625 ЦК України, ст. 232 ГК України та умовами укладеного між сторонами Договору.
Відповідач у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника до суду не направив, надіслав до суду письмове клопотання вих. №06/08/07-1 ( вх. №02-6/18896від 06.08.2007 р.), в якому просив суд перенести розгляд справи призначений на 09.08.2007 р., у зв'язку з хворобою представника ВАТ “Автотехсоюз». 08.08.2007 р. на адресу суду супровідним листом надіслано листок непрацездатності від 06.08.2007 р. серія ААХ №043118 виданий на ім'я Перкиної В.Ф..
Зазначене клопотання судом відхилено, оскільки відповідач є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник підприємства зобов'язаний був направити компетентного представника в судове засідання, чи сам прийняти участь в судовому засіданні.
Оскільки нез'явлення сторони у справі не є перешкодою для розгляду справи по суті, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за необхідне розглянути спір за наявними у справі матеріалами в межах строку, передбаченого ст. 69 ГПК України.
При розгляді даного спору судом встановлено, що 24 травня 2006 р. між відкритим акціонерним товариством “Запорізький завод “Перетворювач» (продавець, позивач по справі) та відкритим акціонерним товариством “Автотехсоюз» (покупець, відповідач по справі) укладено договір купівлі-продажу ( надалі Договір), відповідно до п.1.1. якого продавець продав та зобов'язується передати, а покупець купив та зобов'язується прийняти належне продавцю на праві колективної власності нерухоме майно, а саме: інв. №№103, 113, 195, 197, 204, 211, 212, 10100, 10200, 10400, 10600, 10700, 10800, 10900, 11100, 13100, 17700, 18000, 4687А, 101000, 11200А, 10500, ( надалі об'єкт), розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Істоміна, 33, на земельній ділянці площею 47117 кв.м..
Зазначений Договір посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., та зареєстровано у реєстрі за №534.
Відповідно до акту прийманням-передачі від 24.05.2006 р. позивач передав, а відповідач прийняв визначені у Договорі об'єкти нерухомого майна.
Відповідно до п. 2.1. Договору, ціна об'єкту визначається сторонами у розмірі 2092654,00 грн..
Розрахунок за придбаний об'єкт здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку на поточний рахунок продавця №26006001000298 у ЗТФ ВАТ Банку “БІГ Енергія» м. Запоріжжя. ( п.2.2. Договору).
Пунктом 2.3. Договору сторонами обумовлено порядок розрахунків, протягом п'яти банківських днів після підписання цього договору покупець сплачує продавцю частину вартості об'єкту ( перший платіж) у розмірі 1000000,00 грн., у тому числі ПДВ -16666,66 грн., разом 1000000,00 грн.. Залишок вартості об'єкту покупець повинен сплатити не пізніше 28 червня 2006 р. ( п.2.4. Договору).
Відповідач виконав свої зобов'язання перед позивачем по оплаті отриманого об'єкту частково. Згідно матеріалів справи за відповідачем склалася заборгованість в сумі 92654,00 грн.. Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в узгоджені строки та у визначеному розмірі, суму боргу не оспорив.
Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи вище викладене, приймаючи до уваги вимоги п.2.4. Договору, зобов'язання по оплаті за отримане обладнання повинно було бути виконано відповідачем в строк не пізніше 28.06.2006 р..
Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань вимоги позивача про стягнення з ВАТ “Автотехсоюз» основного боргу за Договором купівлі-продажу б/н від 24.05.2006 р. в сумі 92654,00 грн. підлягають задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7473,24 грн. пені за період з 27.06.2006 р. по 27.12.2006 р.. Вимоги про стягнення пені за неналежне виконання зобов'язань по сплаті вартості отриманого об'єкту, позивач обґрунтовує п.5.1 Договору.
Згідно п. 2. ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси іншої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 5.1. Договору, сторони передбачили, що за порушення покупцем своїх обов'язків згідно п.2.3. Договору до нього можуть бути застосовані штрафні санкції у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неплатежу за кожний день прострочення.
Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошових сум (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських правовідносин зобов'язується сплатити в разі невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань.
Згідно п.6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Позивачем пред'явлена до стягнення пеня за неналежне виконання умов договору у сумі 7473,24 грн. за період з 27.06.2006 р. по 27.12.2006 р.. Судом перевірений розрахунок суми пені, що наданий позивачем та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування пені. Враховуючи, що останнім днем виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором є 28.06.2006 р., пеня підлягає нарахуванню з 29.06.2006 р. по 16.06.2007 р.. Сума пені за визначений судом період складає 7392,01 грн., тому в цій частині позов підлягає частковому задоволенню.
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2688,24 грн. 3% річних за період з 27.06.2006 р. по 16.06.2007 р., та 7454,98 грн. втрат від інфляції з липня 2006 р. по травень 2007 р..
Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок суми інфляції наданий позивачем до позовної заяви, перевірений судом у судовому засіданні, підтверджений матеріалами справи, відповідачем не заперечений, тому сума 7454,98 грн. втрат від інфляції за весь час прострочення підлягає стягненню з відповідача.
Наданий до позовної заяви позивачем розрахунок суми 3% річних, перевірений судом у судовому засіданні та встановлено, що позивачем невірно визначено період нарахування 3% річних. Судом перераховано 3% річних за період з 29.06.2006 р. по 27.12.2006 р., та встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2673,00 грн. 3% річних від простроченої суми.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
До матеріалів даної справи позивачем надано документи, які свідчать, що послуги по захисту його інтересів надано саме адвокатом (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №435 від 10.11.2003 р., договір №15/1 від 15.06.2007 р. про надання правової допомоги) з яких можливо зробити висновок, що послуги по даній справі надано саме адвокатом та віднести ці витрати до складу понесених позивачем судових витрат. Окрім того, встановлено, що позивачем оплачено послуги адвоката у розмірі 11000,00 грн., про що свідчить виписка банку від 12.07.2007 р. (копія залучена до матеріалів справи).
Однак, суд вирішив зменшити заявлені до стягнення з відповідача суми понесених позивачем витрат на послуги адвоката до 5000,00 грн., у зв'язку з тим, що заявлені до стягнення витрати на послуги адвоката повинні бути розмірними та відповідати складності справи. Суд вирішив, що заявлена до стягнення сума понесених на витрати адвоката не відповідає складності судового процесу по справі.
В зв'язку з викладеним судові витрати (у тому числі понесені позивачем витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 5000,00 грн.) підлягають стягненню з відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Автотехсоюз» (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, 1-г, п/р 26001301310247 в Комунарському відділенні “ПІБ» м. Запоріжжя, МФО 313344, код ЄДРПОУ 23283383) ) на користь відкритого акціонерного товариства “Запорізький завод “Перетворювач» (69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 9, п/р 2600794111 в ЗОД АППБ “Аваль», МФО 313355, код ЄДРПОУ 05755571)) 92654,00 грн. основного боргу, 7392,01 грн. пені, 7454,98 грн. втрат від інфляції, 2673,00 грн. 3% річних, 1101,73 грн. державного мита, 117,88 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Скасувати заходи по забезпеченню позову, які були застосовані ухвалою господарського суду від 17.07.2007 р. у справі №22/271/07.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.
Рішення оформлено відповідно до вимог ст.84 Господарського процесуального кодексу України 03.09.2007 р.
Суддя Ю.О. Скиданова