Справа № 755/13321/20
"16" березня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Чех Н.А.,
за участю секретаря судового засідання - Кузьменко А.М.,
учасники справи:
представник позивача - Слободянюк Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
установив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню посилаючись на те, що 22.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинено виконавчий напис про стягнення з нього на користь товариства боргу у розмірі 103 534,81 грн. З написом він не згоден, оскільки жодних зобов'язань із товариством у нього не має, кредитні кошти не отримував. Кредитний договір він уклав 08.11.2012 року з ПАТ КБ «Альфа-Банк». В лютому 2014 року у нього виникла кредитна заборгованість. В квітні 2014 року банк звернуся до постійно діючого третейського суду, яким 29.04.2014 року винесено рішення про стягнення з нього на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість за кредитним договором на загальну суму 60 084,82 грн. В липні 2014 року Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі № 751/6747/14 за заявою ПАТ «Альфа-Банк» 01.08.2014 року ухвалено видати виконавчий лист на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації «Всеукраїнський фінансовий союз». 06.04.2017 року Новозаводським районним судом м. Чернігова у справі № 751/912/17 розглянуто його заяву про скасування рішення третейського суду, та задоволено, рішення скасовано. Вважав, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не врахував строки, в межах яких вчиняється напис, так як строк виконання зобов'язання - 13.11.2015 року. Не було враховано нотаріусом і те, що Постанова КМУ № 662 від 26.11.2014 року скасовано. Діючим законодавством України передбачено, що нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної заборгованості, і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.
В судовому засіданні представник позивача підтримав обставини викладені в позовній заяві, позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача до суду не з'явився, про день, час та місце розгляду справи сповіщався згідно норм процесуального законодавства. Відзив на позовну заяву не подавав. В клопотанні про зменшення розміру витрат на правову допомогу просив здійснювати розгляд справи без його присутності, та відмовити в частині витрат на правничу допомогу.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М., приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Табінський О.В., представники Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , до суду не з'явились, про день, час та місце розгляду справи сповіщались згідно норм процесуального законодавства.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Даний позов зареєстровано в Дніпровському районному суді м. Києва 16.09.2020 року.
16.09.2020 року проведено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.10.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, витребувано докази.
Ухвалою від 28.01.2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду.
В суді встановлено, що 08.11.2012 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 500318426, згідно якого останній отримав на платній основі кошти в сумі 70 000,00 грн., зі сплатою відсотків - 0,01 % річних. Кредит надано на строк до 13.11.2015 року.
22.01.2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. вчинив виконавчий напис, відповідно до якого звернув стягнення з громадянина ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія управління активами», якому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20/01/20-1/2 від 20.01.2020 року, якому в свою чергу ТОВ «Дата Майфнінг Груп» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року, якому в свою чергу ПАТ «Альфа Банк» на підставі Договору факторингу відступлено право вимоги за Кредитним договором № 500318426 від 08.11.2012 року, укладеного між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 . Задоволено вимоги ТОВ «Фінансова компанія управління активами», стягнувши з ОСОБА_1 за період з 08.10.2016 року по 21.01.2020 року включно суму у розмірі: борг за тілом кредиту - 49 240,51 грн., борг за нарахованими а несплаченими процентами та комісією - 32 844,30 грн., борг за пенею - 21 300,00 грн., плата за вчинення напису - 150,00 грн. Всього 103 534,81 грн. Виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 2179.
Приватний виконавець Табінський О.В. відкрив виконавче провадження № 62652768 на підставі виконавчого напису № 21791 від 22.01.2020 року щодо задоволення вимог ТОВ «Фінансова компанія управління активами» боржником ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України - для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість; нотаріус вчиняє виконавчий напис, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умовами, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року затверджено перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а саме: надаються оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів) та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання. Обов'язком нотаріуса до вчинення виконавчого напису є перевірка наданих стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання боржником, щодо наявності безспірності боргу. Безспірний борг - це борг, що визнається боржником і кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються.
Положеннями статей 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.
Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
При цьому стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти до наступних висновків.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Таким чином, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання стягувачем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на викладене, та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто, боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і неправильність вимог кредитора.
Саме такі висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 14-10цс18 та від 04 липня 2018 року у справі № 14-154цс18.
По даній справі позивач заперечує щодо безспірності боргу, оскільки виконавчий напис вчинено за межами визначених законодавством строків - строк виконання зобов'язання 13.11.2015 року, тоді як напис вчинено 22.01.2020 року.
Жодних доказів на спростування позивача представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія управління активами» не надав, що дає підстави для задоволення вимог позивача в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
Згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
По даній справі позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача витрати за надання правової допомоги в сумі 5 000,00 грн. Однак, в цій частині суд відмовляє, так як сторона позивача не надала жодних документів щодо оплати позивачем даних коштів, та не надано акту виконаних робіт, підписаного сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони всі судові витрати.
Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки, позивач звільнений від сплати судового збору як учасник бойових дій, з відповідача в дохід держави має бути стягнуто судовий збір в розмірі 840,80 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 81, 141, 258, 259, 264, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Табінський Олег Володимирович, Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 , про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 22.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, зареєстрований в реєстрі за № 2179, про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» заборгованості за кредитним договором № 500318426 від 08.11.2012 року в сумі 103 534,81 грн., на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Табінським О.В. відкрито виконавче провадження № 62652768.
В іншій частині вимог відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (код ЄДРПОУ 35017877, адреса: Київська область, м. Ірпінь, вулиця Стельмаха, будинок № 9-А, офіс 203) в дохід держави судовий збір у розмірі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення 25.03.2021 року.
Суддя: