Справа№ 693/242/21
1-кс/693/45/21
про арешт майна
17.03.2021 року м. Жашків
Слідчий суддя Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши подане в рамках кримінального провадження № 12021250370000070 від 13.03.2020 р. т.в.о. начальника сектору дізнання відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 і погоджене прокурором Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_4 клопотання про арешт майна,
Т.в.о. начальник сектору дізнання відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання зазначає, що до ВП № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області надійшло повідомлення від працівника СРПП ВП №1 ОСОБА_5 про факт використання підробленого посвідчення водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителем АДРЕСА_1 .
За вказаним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості та розпочато кримінальне провадження №12021250370000070 від 13.03.2021року за ч. 4 ст. 358 КК України.
До внесення відомостей до ЄРДР 12.03.2020 року в період часу із 18 год. 45 хв. по 19 год. 20 хв. т.в.о. начальника СД ВП № 1 ОСОБА_3 проведено огляд місця події, під час якого виявлено посвідчення водія серії НОМЕР_1 з надписом «дійсне від 13.08.2020 до 13.08.2050». На момент проведення огляду встановлено, що справжні анкетні дані водія, згідно наданого паспорта гр. України « ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », а у виявленому посвідченні водія вказані анкетні дані « ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », що видане від 13.08.2020 року та дійсне до 13.08.2050 року. При цьому у обох зазначених документах фото однієї й тієї ж особи. Тобто наявні ознаки підробки зазначеного посвідчення. Дане посвідчення водія вилучено та долучено до матеріалів кримінального провадження, оскільки воно може мати значення речового доказу у даному кримінальному провадженні.
14.03.2021 року т.в.о. начальника СД у даному провадженні винесено постанову про визнання посвідчення водія серії НОМЕР_1 , що видане від 13.08.2020 року та дійсне до 13.08.2050 року речовим доказом у даному кримінального провадження.
Факт користування вказаним посвідченням водія ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується його перебуванням за кермом автомобіля «OPEL ASTRAG», з державним номерним знаком НОМЕР_2 , та показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтверджують факт використання завідомо підробленого посвідчення водія ОСОБА_6 , жителем АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 5 ст. 171КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно з частиною 1 статті 170 Кримінально процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Отже, підставами для накладення арешту на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане від 13.08.2020 дійсне до 13.08.2050, є відомості, які вказують на те, що вони зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та є предметом кримінального проступку.
Необхідність у накладенні арешту на вказані об'єкти обумовлена потребою у їх використанні в ході подальшого досудового розслідування з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження.
Таким чином, накладення арешту під час досудового розслідування у кримінальному провадженні на вилучені об?єкти необхідно здійснити у зв?язку з тим, що у подальшому вони можуть використовуватися у кримінальному провадженні як докази.
Т.в.о. начальника сектору дізнання відділу поліції № 1 УРУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 та прокурор Жашківського відділу Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали, вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно п.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею ст.170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
У відповідності до вимог ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися слідчий за погодженням з прокурором. У клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна, перелік і види майна, що належить арештувати, документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання. Клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Вимогами ст.172 КПК України визначено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно до вимог ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт, підстави застосування арешту майна, перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення, порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб. Ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя постановляє не пізніше сімдесяти двох годин із дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено. Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Підозрюваний, обвинувачений, треті особи мають право на захисника, право оскаржити судове рішення щодо арешту майна.
Частина 11 статті 170 Кримінально процесуального кодексу України вказує, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Враховуючи вищевикладене та правову підставу для арешту майна, з метою всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, розкриття даного кримінального правопорушення, а також з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, що мають значення для досудового слідства, слідчий суддя вважає за необхідне накласти арешт на майно, тимчасово вилучене у ході огляду місця події від 12.03.2021 року, проведеного за адресою: вул. Захисників України м. Жашків (Жашківської ОТГ) Уманського району Черкаської області, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане від 13.08.2020 та дійсне до 13.08.2050 на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , з метою забезпечення збереження речових доказів.
Керуючись ст.ст.98, 107, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання т.в.о. начальника сектору дізнання відділу поліції № 1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , видане від 13.08.2020 року та дійсне до 13.08.2050 року на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким користується ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , що виявлено та вилучено у ході огляду місця події від 12.03.2021 року, проведеного за адресою: вул. Захисників України м. Жашків (Жашківської ОТГ) Уманського району Черкаської області, з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заборонити відчуження, розпорядження та користування зазначеним посвідченням до закінчення кримінального провадження або скасування арешту у встановленому законом порядку.
Місцем зберігання вищевказаного посвідчення водія визначити камеру для зберігання речових доказів відділу поліції №1 Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, за адресою: вул. Соборна, 73 м. Жашків (Жашківської ОТГ) Уманського району Черкаської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляції безпосередньо до Черкаського апеляційного суду на протязі 5 днів з дня оголошення ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_10