Справа № 569/857/21
22 березня 2021 року м.Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого-судді Бучко Т.М.
секретар судового засідання Дем'янчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. 15 грудня 2020 року за № 114000, про стягнення з неї на користь ТОВ "Веллфін" коштів в загальній сумі 48402 грн. 50 коп. таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. вчинено виконавчий напис №114000, яким було стягнено з неї на користь ТОВ «Веллфін» кошти на загальну суму 48402,50 грн. Будь-яких повідомлень щодо суми боргу та письмової вимоги про необхідність погашення заборгованості за кредитними коштами нею не отримувалося, про вчинення виконавчого напису її не було повідомлено нотаріусом. Сума, зазначена в виконавчому написі нотаріуса, не є безспірною. Відсотки за користування кредитом нараховані неправомірно, оскільки у ТОВ "Веллфін" після спливу визначеного договором строку кредитування 25 грудня 2017 року припинилося право нараховувати відсотки. Отриманий нею у Рівненському районному відділі державної виконавчої служби договір позики № 310944 від 28 листопада 2017 року не містить доказів, що даний договір нею був підписаний. Відсутні також докази отримання коштів у будь-якому розмірі від ТОВ "Веллфін".
Ухвалою від 19 січня 2021 року суд прийняв позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження у справі з проведенням судового засідання з повідомленням (викликом сторін).
Ухвалою від 19 січня 2021 року суд вжив заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису №11400, виданого 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С.
В судове засідання позивач не з'явилася. 22 березня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_2 , в якій просить справу розглядати без присутності позивача та представника позивача, позов підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Третя особа приватний нотаріус Горай О.С. в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Третя особа представник Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.
За наявності передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України умов суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, дослідивши представлені у справі докази, дійшов таких висновків.
Суд встановив, що 15 грудня 2020 року приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинив виконавчий напис № 114000 про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 310944 від 28 листопада 2017 року, укладеним із ТОВ «Веллфін» заборгованість за кредитним договором 310944 від 28 листопада 2017 року. Строк платежу за кредитним договором № 310944 від 28 листопада 2017 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 28 листопада 2017 року по 2 березня 2020 року. Сума заборгованості складає 47502,50 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 1500 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 46002,50 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту - 0 грн.; строкова заборгованість за комісією - 0 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 0 грн.; строкова заборгованість за штрафами і пенями - 0 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плати із стягувача ТОВ «Веллфін» в розмірі 900 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника, якою є ОСОБА_1 , на користь ТОВ «Веллфін» складає 48402,50 грн.
Постановою від 6 січня 2021 року державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Лаворик М.І. відкрив виконавче провадження № 64034611 з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса та зобов'язав боржника подати декларацію про доходи та майно.
Відповідно до ст.18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п.19 ст.34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ст.87 Закону України «Про нотаріат»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з ч.1 ст.39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України. Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України містить такі ж правила та умови вчинення виконавчого напису, що й ст.87-88 Закону України «Про нотаріат».
Підпунктами 3.2, 3.5 п.3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. Тому відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст.88 Закону України «Про нотаріат»).0 Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений пп.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку, - шляхом надіслання іпотеко держателем повідомлень - письмової вимог про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц та від 2 липня 2019 року у справі № 916/3006/17.
Позивач ствердила, що нею не було отримано письмової вимоги (повідомлення) від відповідача про погашення заборгованості та вона не визнає розміру заборгованості, нарахованої ТОВ «Веллфін», оскільки позбавлена будь-якої інформації зі сторони відповідача щодо кредитних зобов'язань. Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що лист з вимогою про усунення порушень за кредитним договором позивач отримувала. Отже, позивач не була вчасно проінформованою про наявність заборгованості та не мала можливості або оспорити вимоги ТОВ «Веллфін», або виконати їх, що не може свідчити про безспірність суми, пред'явленої до стягнення. Крім того, позивач оспорює отримання нею коштів у будь-якому розмірі від ТОВ «Веллфін».
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зважаючи на те, що суду не надано доказів безспірності заборгованості позивача перед відповідачем і позивач таку заборгованість оспорює, суд вважає, що вказана у виконавчому написі заборгованість не є безспірною. За таких обставин суд дійшов висновку, що виконавчий напис виданий неправомірно, а тому позовні вимоги належить задовольнити.
За правилами ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені нею документально підтверджені витрати на оплату судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст.10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 273, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 114000, вчинений 15 грудня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" заборгованості за кредитним договором № 310944 від 28 листопада 2017 року в розмірі 48402 грн. 50 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веллфін" на користь ОСОБА_1 908 грн. у відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Веллфін", місцезнаходження: 03061, м.Київ, вул.Героїв Севастополя, 48; код ЄДРПОУ 39952398;
третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35;
третя особа - Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), місцезнаходження: 33028, м.Рівне, вул.Замкова, 22а.
Повне судове рішення складено 26 березня 2021 року.
Суддя