єдиний унікальний номер справи 546/956/20
номер провадження 2/546/97/21
26 березня 2021 року м. Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., відповідачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
встановив:
Представник АТ КБ «ПриватБанк» Дашко В.М. звернувся 19.11.2020 до суду з позовом про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. Як вказує позивач, відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Заяву №б/н від 29.06.2011 року. Відповідачка при підписанні анкети - заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети - заяви, що підтверджується підписом у анкеті - заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді.
Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5000,00 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.2.3., 2.1.2.4. договору, на підставі яких відповідачка при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь - якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
Згідно п.п.1.6.1, 1.6.2 договору зміни в «Умови та правила надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв'язку.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах кредитного ліміту.
Згідно п.2.1.12.7.2. Договору в разі непогашення клієнтом боргових зобов'язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.12.6 Договору. У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.6.1. договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.п.2.1.12.11 договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань у разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим договором.
В редакції Умов та правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що, починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4% - для картки «Універсальна», 84% - для картки «Універсальна голд».
В порушення умов кредитування відповідачка не виконує належним чином зобов'язання, в результаті чого станом на 24.09.2020 виникла заборгованість в сумі 17315,88 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 8811,96 грн, в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту - 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 3078,96 грн, пені - 5424,96 грн.
Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.ст. 207, 526,527,530,610, 617, 634, 639, 1054 ЦК України, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 02 грудня 2020 року було відкрито спрощене провадження по справі та призначено розгляд справи на 02 лютого 2021 року.
У судове засідання відповідачка ОСОБА_1 не з'явилася, до суду надіслала клопотання про витребування у позивача розрахунок заборгованості лише за тілом кредиту без врахування відсотків (а.с.65).
08 лютого 2021 року на електронну адресу суду надійшла виписка по рахунку ОСОБА_1 із заборгованістю станом на 01.03.2020 року (а.с.68-72). Розрахунку заборгованості лише за тілом кредиту без врахування відсотків до суду від позивача не надходило.
У судове засідання 02 лютого 2021 року та 26 березня 2021 року представник позивача не з'явився, разом з позовною заявою подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує (а.с.49).
11 березня 2021 року до суду надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 29.06.2011 в сумі 11890,92 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 8811,96 грн, в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту - 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України - 3078,96 грн та понесені судові витрати (а.с.84).
Приписами пунктів 1,2 частини 2 статті 49 ЦПК України встановлено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Суд приймає дану заяву позивача про зменшення позовних вимог, яка відповідатиме інтересам більш слабкої сторони - фізичної особи (боржника) у відносинах із кредитною установою (банком).
У судовому засіданні 26 березня 2021 року відповідачка ОСОБА_1 позов не визнала, пояснила, що кредитними коштами не користувалася, проте з її пенсійної картки здійснювалися постійні відрахування на погашення заборгованості, просила в задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення відповідачки ОСОБА_1 , вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що уточнений позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіне підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Cудом встановлено, що 29 червня 2011 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети - заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, укладено кредитний договір (а.с.12).
У анкеті - заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.
До анкети - заяви банком додано витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та копію витягу з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку» (а.с.а.с.13, 14-38). Дані витяги не містять підпису відповідачки.
Відповідачці ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано наступні кредитні картки: дата відкриття 19.09.2012 - кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 07/16; дата відкриття 24.11.2014 - кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 08/17; дата відкриття 08.12.2016 - кредитну картку № НОМЕР_3 , терміном дії до 04/18 (а.с.10).
Відповідно до довідки Приватбанку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н): старт карткового рахунку 19.09.2012 № НОМЕР_1 , кредитний ліміт було встановлено у розмірі 300,00 грн; 19.09.2012 - кредитний ліміт було збільшено до 5000,00 грн; 24.11.2014 - кредитний ліміт було збільшено до 5000,00 грн; станом на 17.04.2019 кредитний ліміт - 0 грн (а.с.11).
Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , остання користувалася наданою кредитною карткою, знімаючи готівкові кошти в банкоматах, поповнювала рахунок мобільного телефону, поповнювала готівкою кредитну картку, чим спростовується твердження відповідачки про те, що вона не користувалася кредитними коштами. Зокрема, здійснювалося зняття готівки в банкоматі 16.08.2015, 04.10.2015; 27.01.2017 за допомогою картки НОМЕР_3 здійснювалася покупка продуктів, 20.01.2017 переказ з карти в сумі 235 грн на кредитну карту НОМЕР_3 , платник - ОСОБА_1 та ін. (а.с.46-48).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 29.06.2011, у відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24.09.2020 виникла заборгованість в сумі 17315,88 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 8811,96 грн в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту - 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України - 3078,96 грн, заборгованості по пені - 5424,96 грн (а.с.5-9).
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 29.06.2011, у відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 11.02.2021 наявна заборгованість в сумі 11890,92 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 8811,96 грн в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту - 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України - 3078,96 грн (а.с.92-93).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Судом встановлено, що у анкеті - заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 29 червня 2011 року процентна ставка не зазначена; відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також у вигляді процентів. А Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, та які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29 червня 2011 року шляхом підписання анкети-заяви. А тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань; та, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Однак, враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти позивача, які в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання, що свідчить про порушення його прав, суд за наявністю на те правових підстав, стягує з відповідача, як боржника на користь позивача в примусовому порядку суму непогашеного тіла кредиту.
В той же час, суд не погоджується з зазначеною в позовній заяві сумою заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8811,96 грн з огляду на таке.
Відповідно до колонки «Сума коштів, внесена клієнтом на погашення заборгованості» розрахунку заборгованості за договором №б/н від 29.06.2011, відповідачем за період з 01.06.2015 по 30.06.2020 на погашення заборгованості внесено 13633,61 грн, з яких погашено заборгованість за тілом кредиту на суму 6897,97 грн, погашено заборгованість за простроченим тілом кредиту на суму 5019,16 грн, погашено заборгованість по пені на суму 1716,48 (а.с.5-9).
Відповідно до доданої позивачем виписки за договором №б/н загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 29.09.2020 становить 17315,88 грн (46-48).
У поданій 08.02.2021 позивачем виписці за договором №б/н загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 02.02.2021 становить 11890,92 грн, оскільки банком було здійснено відміну штрафів за минулі періоди на суму 5424,96 грн (а.с.70-72).
За період з 19.09.2012 по 01.03.2020, що підтверджується виписками, наданими позивачем, відповідачкою фактично було використано шляхом зняття готівки в банкоматах, оплатою послуг тощо, 8903,80 грн. Дана сума розрахована шляхом арифметичних підрахунків по колонці виписки «Сума валюти операції», по якій позивачем обраховувався залишок після операції, тобто заборгованість, по карткам № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , які позивачем не розділяються щодо розрахунків заборгованості. За цей же період відповідачем було погашено заборгованість шляхом поповнення готівкою в терміналі самообслуговування, автоматичного погашення простроченої заборгованості на загальну суму 13751,85 грн, що підтверджується цією ж випискою. Судом не враховуються включені позивачем в рахунок заборгованості суми відсотків за використання кредитного ліміту, штрафи за прострочення кредитом, суми пені за прострочку за кредитом на суму понад 100 грн, щомісячні платежі за страховку «Захист на кожен день», оскільки анкетою - заявою, підписаною відповідачем, дані платежі не передбачені. А тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови і правила надання банківських послуг, як було встановлено, відповідач не підписував.
Враховуючи викладені вище висновки суду про безпідставність нарахування процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань, та включення позивачем до тіла кредиту сум, які не передбачені кредитним договором та не є тілом кредиту по своїй суті, розмір заборгованості має обраховуватися, із врахування фактично отриманих відповідачем коштів в сумі 8903,80 грн.
Однак судом, було встановлено факт погашення відповідачем простроченої заборгованості на загальну суму 13751,85 грн, що перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, вказаний позивачем.
Таким чином, суд доходить висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8811,96 грн слід відмовити.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у даній справі позивач мав би право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Відповідно до доданої позивачем виписки за договором №б/н проценти відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховувались з 01.10.2019 по 014.03.2020. Однак враховуючи фактичну відсутність заборгованості станом на 01.10.2019, то вимоги про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно статті 625 ЦК України також не підлягають до задоволення.
Крім того позивачем не надано розрахунку три проценти річних, який би містив відомості про розмір простроченої суми, на яку нараховуються проценти, а також період, за який ці проценти нараховані.
В заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог вимога про стягнення пені з відповідача ОСОБА_1 позивачем не заявлялася (а.с.84).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 76 ЦПК).
Відповідно до ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК).
Таким чином, суд, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, вважає, що позивачем не було доведено наявність у відповідача заборгованості, а тому у позові слід відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За загальним правилом, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що в задоволенні позовних вимог суд відмовляє в повному обсязі, судові витрати у виді судового збору покладаються на позивача.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 549, 551, 611, 612, 625, 633, 634, 1054, 1056-1 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570;
відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повний текст рішення складений 26 березня 2021 року.
Суддя Ю.В. Зіненко