Дата документу 18.03.2021 Справа № 554/9234/20
Провадження № 2/554/570/2021
Іменем України
18 березня 2021 року м. Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави в складі:
головуючого - судді Гольник Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Плаксюк І.Ю.,
представника позивача - Шейка Р.В., Віробяна Л.В.,
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
відповідача - ОСОБА_3 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву відповідача ОСОБА_3 про скасування забезпечення позову,-
15.03.2021 на адресу Октябрського районного суду м.Полтави надійшла заява ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.03.202021 року у цивільній справі №554/9234/20 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належне ОСОБА_3 .
В обґрунтування заяви ОСОБА_3 вказав, що застосовані судом заходи забезпечення позову у вигляді накладенні арешту на нерухоме майно відповідача є неспівмірним із заявленими позивачем позовними вимогами, оскільки спір між сторонами не носить майновий характер.
У судовому засідання представник відповідача просив скасувати заходи забезпечення позову з викладених у заяві підстав.
Відповідач підтримав свою заяву, просив її задовольнити. Водночас пояснив, що він не збирається перепродавати вказане майно, просто йому некомфортно, що на його власність накладено арешт. При цьому, не надав конкретних пояснень щодо перешкод користування власністю.
У судовому засіданні позивач та її представники заперечували щодо скасування заходів забезпечення позову, оскільки позивач вже раніше зверталася щодо захисту порушеного свого права у судовому порядку, проте під час вже апеляційного розгляду, коли відповідачем була ОСОБА_4 вказане майно було продане по Ѕ ОСОБА_3 , таким чином вдалося обійти закон, оскільки продати вказане нерухоме майно в цілому не було можливим, так як майно не мало кадастрового номеру. І хоча рішення було винесено на користь позивача, вона не змогла досягнути позитивного результату, оскільки майно було перепродане. І все почалося спочатку. Тому з метою недопущення неможливості невиконання можливого рішення суду, просили відмовити у заяві відповідача про скасування арешту майна.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до такого висновку.
У провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває цивільна справа №554/9234/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи приватний нотаріус Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Кривенко Наталія Валентинівна, ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі - продажу недійсними та скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.03.2021 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову. Накладено арешт на нерухоме майно, а саме на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належне ОСОБА_3 .
15.03.2021 року до суду надійшла заява відповідача про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 03.03.202021 року у цивільній справі №554/9234/20.
Згідно вимог ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена.
У пунктах 1,4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що забезпечення позову допускаються на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінив необхідність вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог позивача; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить позивач, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Отже, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення позову, суд виходив з того, що між сторонами дійсно наявний спір і невжиття заходів забезпечення позову може істотно утруднити ефективний судовий захист позивача.
При цьому, суд вважає, що накладення арешту на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та належне ОСОБА_3 не створює жодних перешкод щодо належного користування відповідачем своїм майном. Вказане було підтверджене самим відповідачем у судовому засіданні, у нього з даного приводу виникають лише думки, що від накладеного арешту йому некомфортно, інших перешкод він не назвав.
Суд зазначає, що відповідно до частини шостої статті 158 ЦПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 12, 158, 258, 263-265, 353-354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_3 про скасування забезпечення позову у справі №554/9234/20 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави.
Повний текст складено 25.03.2021 року.
Суддя Л.В.Гольник