Справа № 370/2556/20
Номер провадження: 2/365/119/21
іменем України
22 березня 2021 року смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Денисенко Н.О.
секретар
судового засідання Матвієнко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
3 листопада 2020 року представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 звернувся до Макарівського районного суду Київської області із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що 24.04.2012 відповідач звернувся до позивача із заявою з метою отримання банківських послуг. При підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами Банку складає між сторонами Договір про надання банківських послуг (далі - Договір від 24.04.2012). Відповідач ознайомлений з умовами, що діяли станом на момент підписання заяви, що підтверджується його підписом у анкеті-заяві. Відповідно до виявленого бажання відповідачу було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та надано у користування кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшено до10200,00 грн на підставі п.п. 2.1.2.3, 2.1.2.4 Договору від 24.04.2012. Позивач свої зобов'язання за Договором від 24.04.2012 виконав повністю.
Відповідно до Умов позичальник зобов'язується здійснювати погашення кредиту у строки та в розмірах, визначених у п. 2.1.1.2.12 Умов. З 01.03.2019 впроваджені зміни Умов в частині нарахування відсотків, а саме, відповідно до п. 2.1.1.2.12 в разі порушення зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, неустойки та виконання інших зобов'язань, починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю сторін у процентах від простроченої заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна», 84 % - для картки «Універсальна голд».
У порушенням зобов'язань за кредитним Договором від 24.04.2012 відповідач зобов'язання за цим договором не виконав та ухиляється від їх виконання, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 20.09.2020 у розмірі 35467,71 грн, з яких, 16202,92 грн - за поточним тілом кредиту, в т.ч. - 16202,92 грн - за простроченим тілом кредиту, 1109,25 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України, 18155,54 грн - пеня, тому просить стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість у зазначеному розмірі та сплачені судові витрати.
Ухвалою судді Макарівського районного суду Київської області від 30.11.2020 справа передана за підсудністю Згурівському районному суду Київської області.
Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 21.01.2021 клопотання представника позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику осіб задоволено частково.
У судове засідання представник позивача повторно не з'явився про дату, час і місце його проведення був належним чином повідомлений, направив заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримує повністю, просить розглянути справу за наявними матеріалами, у судовому засіданні відповідач позов не визнав повністю.
У судовому засіданні відповідач надав пояснення, у яких повністю заперечує проти позову, посилаючись на те, що він повністю погасив заборгованість за кредитним договором.
Оцінюючи наведені у справі аргументи, ґрунтуючись на засадах верховенства права, на повно і всебічно з'ясованих обставин, об'єктивно та безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку.
Судом встановлено, що 24.04.2012 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», та відповідачем укладено кредитний договір, без номера, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов, відповідно до умов якого ПАТ КБ «ПриватБанк» надав відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження погодження умов договору АТ КБ "ПриватБанк" надано до матеріалів позовної заяви також витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна", а саме "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", Універсальна, 55 днів пільгового періоду", "Універсальна CONTRACT", "Універсальна GOLD", витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку та Тарифи обслуговування карткових рахунків, розрахунок заборгованості, виписку по рахунку(а.с.14, 15, 16-40, 47-48 - копії анкети-заяви, Витягів із Тарифів, Умов та Статуту).
Позивач відкрив відповідачу кредитний рахунок, що підтверджується випискою по рахунку та встановлено кредитний ліміт. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримав кредитні картки (а.с.13 - довідка).
Доказом отримання грошових коштів, користування відповідачем кредитними коштами є Виписка по рахунку, яка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, у якій відображено всі його операції із використанням кредитних коштів, зняття грошових коштів, Виписка про рух коштів на картковому рахунку, з якої вбачається, що за час дії договору, відповідач користувався банківським продуктом - карткою із встановленим кредитним лімітом, знімаючи готівку (а.с.49-53).
Позивач посилається на те, що відповідач не виконує свої зобов'язання за договором та станом на 20.09.2020 має заборгованість у загальному розмірі 35467,71 грн, з яких, 16202,92 грн - за поточним тілом кредиту, в т.ч. - 16202,92 грн - за простроченим тілом кредиту, 1109,25 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно зі ст. 625 ЦК України,18155,54 грн - пеня (а.с.5-11 - розрахунки).
При пред'явленні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2102,00 грн (а.с.1 - платіжне доручення).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
В силу ч.ч. 1,2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою.
При цьому положеннями ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В порядку ч. 2, ч. 4 та ч. 8 ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі №342/180/17 зроблений правовий висновок, за яким без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Аналогічні висновки викладені, зокрема і в Постановах Верховного Суду від 21 вересня 2020 року у справі № 207/2952/17, від 26 серпня 2020 року у справі № 766/19614/18 та ін., що свідчить про усталену судову практику.
Виходячи з наведених норм чинного законодавства, договір, в тому числі і кредитний, може бути укладений шляхом приєднання до запропонованих умов однією із сторін, і оформлений у формулярах або інших стандартних формах.
В разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Анкета-заява від 24.04.2012 не містить даних про умови кредитування. Так, заява не містить строку повернення грошових коштів, розміру відсотків за користування кредитними коштами та порядку нарахування пені.
При цьому витяги з Тарифів та з Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті позивача, які містяться в матеріалах цієї справи, не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину зазначеного кредитного договору, що укладений між сторонами шляхом підписання заяви-анкети.
Отже із розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що заборгованість позивачем нараховувалась з урахуванням відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій, які позивачу були нараховані безпідставно.
Відтак під час розрахунку заборгованості слід враховувати лише фактично використані та повернуті позичальником кошти банку.
Із наявної у матеріалах справи виписки по особовому рахунку, в якому міститься повна інформація про рух коштів на рахунку, відображення всіх операцій за кредитним договором за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей вбачається, що відповідачем було витрачено коштів за отриманими картками на загальну суму 60487,29 грн, а внесено на погашення заборгованості 72552,50 грн. Тобто більше, ніж витрачено, тому наявність заборгованості є не підтвердженою.
Дослідивши письмові докази у справі, встановивши фактичні обставини справи, що мають істотне значення для її вирішення, суд дійшов висновку, що в позові необхідно відмовити повністю, оскільки в судовому засіданні не доведено, що має місце порушення відповідачем умов Договору від 24.04.2012, враховуючи, що тягар доказування обґрунтованості позовних вимог покладено на позивача, а суд має повно всебічно дослідити всі обставини справи, і надати їм відповідну правову оцінку. Позивач не довів існування між сторонами саме кредитних правовідносин на умовах, зазначених у позові.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України (ч.ч. 1-3) суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Щодо наявності підстав для стягнення нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України відсотків у сумі 1109,25 грн суд визнає їх безпідставними з урахуванням наступного.
Підставою для нарахування передбачених статтею 625 ЦК України відсотків є наявність невиконаного грошового зобов'язання, а також прострочення цього виконання, а позивач не надав докази прострочення грошового зобов'язання в частині стягнення основної суми боргу та не навів розрахунок нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України відсотків.
Частиною 1 ст. 612 цього Кодексу також встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Отже з наведених норм права вбачається, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак укладений між сторонами кредитний договір від 24.04.2012 у вигляді заяви-анкети, не містить кінцевого строку повернення усього кредиту (користування ним).
Тому відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Отже банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
При цьому саме з часу звернення банку з вимогою про повернення коштів у відповідача виникає обов'язок щодо виконання грошового зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року (справа № 342/180/17).
Докази звернення позивача із вимогою про дострокове повернення кредиту до позову не надані.
Крім того, підставою для нарахування передбачених статтею 625 ЦК України відсотків є наявність невиконаного грошового зобов'язання, а позивачем не надано доказів існування заборгованості, тому підстави для задоволення позову в частині стягнення відсотків за прострочення основного зобов'язання відсутні.
Щодо вимог позову про стягнення нарахованої позивачем пені у розмірі 18155,54 грн, то вони не підлягають до задоволення у зв'язку із недоведеністю підстав позову у відповідній частині, оскільки сторонами відповідні умови договору не узгоджені.
Такі висновки узгоджуються і з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 3 липня 2019 року у справі № 342/180/17 за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до громадянина про стягнення боргу за кредитним договором, де Велика Палата, скасовуючи рішення судів в частині стягнення процентів та пені і ухвалюючи нове рішення про відмову в позові в цій частині, зазначила, що відсутність в анкеті-заяві домовленості про сплату процентів і неустойки не дає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Судові витрати покласти на позивача у зв'язку із відмовою у позові (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 551, 625, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 2, 19, 76-83, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України,-
В позові Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостівідмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», вулиця Грушевського, буд. 1Д місто Київ, 01001, адреса для листування вулиця Набережна Перемоги, буд. 50 м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач ОСОБА_1 , житель та зареєстрований по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Повне судове рішення складене 26 березня 2021 року.
Головуючий суддя Н.О. Денисенко