Справа № 362/5552/20
Провадження № 2/362/986/21
26 березня 2021 року
суддя Васильківського міськрайонний суд Київської області Марчук О.Л., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 52 534 гривні 43 копійки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 25 січня 2017 року було укладено кредитний договір № 010/1025/82/0405836, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 13 100 гривень 00 копійок та 26 липня 2017 року було укладено кредитний договір № 010/1025/82/0436450, відповідно до якого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 26 619 гривень 34 копійки.
Між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір відступлення права вимоги, за яким право вимоги за вказаними договорами було відступлено на користь ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк».
В подальшому, між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги № 20171128, за яким право вимоги за вказаними договорами було відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання по погашенню кредиту та сплаті відсотків за договорами кредиту не виконав, у нього виникла заборгованість за кредитами у вказаному розмірі.
Дану справу розглянуто в порядку спрощеного провадження.
Оскільки відповідач, який отримав копію ухвали про відкриття провадження, у встановлений цивільним процесуальним законом строк не подав відзив на позов і не заперечив проти вирішення справи в порядку спрощеного провадження, суд ухвалив рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
З кредитного договору № 010/1025/82/0405836 від 25.01.2017 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 вбачається, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав відповідачу кредит в сумі 13 100 гривень 00 копійок зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 42,0 % річних за користування кредитом на строк до 25.01.2021 року (а.с. 5 - 11).
Відповідно до п.п. 1.5, 3.1 договору за користування кредитом клієнт щомісяця зобов'язаний сплачувати банку проценти за ставкою 42,0 % річних.
Згідно з п. 3.5 договору клієнт зобов'язаний до двадцятого числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити банку платіж в розмірі п'яти відсотків від власної заборгованості перед банком, але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму.
Відповідно до п.п. 1.6, 3.8 договору клієнт зобов'язаний сплатити банку проценти за користування недозволеним овердрафтом у розмірі 42,0 % річних.
Згідно із п. 3.9 договору клієнт зобов'язаний здійснити остаточне погашення кредиту та процентів за користування ним не пізніше дати закінчення строку користування кредитом.
З договору про надання банківських послуг та послуг у сфері кредитування № 010/1025/82/0436450 від 26.07.2017 року, укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 вбачається, що ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав відповідачу кредит в сумі 26 619 гривень 34 копійки зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 49,90 % річних за користування кредитом на строк 24 місяці (а.с. 15 - 23).
Відповідно до розділу 5 вказаного договору, наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов'язань за договором про споживчий кредит є нарахування 1 % від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення; розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання споживачем простроченого зобов'язання включно.
Як вбачається з договору відступлення права вимоги № 114/48-F від 28.11.2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» було укладено договір, за яким право вимоги за кредитними договорами відповідача було відступлено на користь ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» (а.с. 26 - 27).
Як вбачається з договору відступлення права вимоги № 20171128 від 28.11.2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір, за яким право вимоги за кредитними договорами відповідача було відступлено на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (а.с. 28 - 31).
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За нормами статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частини 1 і 2).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
З наданого позивачем на підтвердження своїх вимог розрахунку заборгованості та витягу з Реєстру боржників № 4 до Договору відступлення права вимоги № 20171128 від 28.11.2017 року, вбачається, що відповідач має заборгованість по договору № 010/1025/82/0405836 від 25.01.2017 року на загальну суму 16 252 гривні 87 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 15 923 гривень 07 копійок, заборгованість за відсотками - 329 гривень 80 копійок та за договором № 010/1025/82/0436450 від 26.07.2017 року на загальну суму 36 281 гривня 56 копійок, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 25 973 гривень 20 копійок, заборгованість за відсотками -4 249 гривень 33 копійки і заборгованість за пенею - 6 059 гривень 03 копійки (а.с. 31, 34, 37).
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, у такій самій кількості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (стаття 1050 ЦК України).
Положення статті 625 ЦК України передбачають, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Таким чином, відповідач належним чином не виконує свої зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплатити процентів у строки передбачені кредитними договорами, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, а тому, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову, судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 1 - 13, 19, 23, 27, 34, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274 - 279 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в сумі 52 534 (п'ятдесят дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) гривні 43 копійки та 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок у відшкодування судових витрат.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя
Дата складення повного рішення суду - 26 березня 2021 року.