Справа № 159/6559/20
Провадження № 2/159/312/21
23 березня 2021 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
під головуванням судді Бойчука П.Ю.,
з участю:
секретаря судового засідання Шокот С.Т.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, -
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Вказаний житловий будинок належить позивачу на підставі договору дарування житлового будинку від 19.062019 року, посвідченого приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу Волинської області, Кушнерук А.Ю. за № 1204, право власності на який зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 19.06.2019 року, номер запису: 32059533.
Крім позивача у вказаному будинку зареєстровано місце проживання брата позивача - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача у справі. Відповідач у справі протягом 5 років, починаючи з 2015 року, фактично не проживає у вказаному житловому будинку АДРЕСА_1 , оскільки проживає в м. Луцьку.
Водночас, факт реєстрації місця проживання відповідача в належному позивачу будинку суттєво порушує права останнього, як власника житлового приміщення. Відповідач втратив інтерес до спірного житлового будинку. Крім цього, позивач вказує, що у зв'язку з перебуванням відповідача на реєстраційному обліку за даною адресою, позивач має незручності з оформленням житлової субсидії.
Враховуючи наведене, позивач просив суд визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав повністю. Вказував на те, що відповідач у вказаному будинку не проживає. Не заперечував проти постановлення заочного рішення в справі та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач ОСОБА_3 , в силу вимог ст. 128 ЦПК України, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з'явився без повідомлення причин, відзиву не подав.
За вказаних обставин суд, зі згоди представника позивача, прийшов до висновку про можливість ухвалення рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, показання свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку про наявність законних підстав для задоволення даного позову.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування житлового будинку від 19.06.2019 року.
У вказаному будинку, з 30.05.2014 року зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується будинковою книгою для прописки громадян, які проживають в будинку АДРЕСА_1 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив, що ОСОБА_3 у вказаному будинку не проживає близько п'яти років.
В судовому засіданні встановлено, що відповідач є братом позивача.
Стаття 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав і інтересів осіб.
Виходячи з загальних положень права власності, власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Захист права власності регулюється нормами ЦК України.
Зокрема, ст. 405 ЦК України передбачає, що члени сім'ї власника житла, які проживають з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону.
Згідно вимог ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі його відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.
За викладених вище обставин та зважаючи на вказані норми закону, суд визнає доведеним факт відсутності відповідача за вказаною адресою без поважних причин понад один рік. Існування будь-якої домовленості між сторонами про інші строки відсутності за адресою реєстрації відповідача, судом не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Суд визнає такими, що заслуговують на увагу, доводи позивача про те, що реєстрація місця проживання відповідача в будинку позивача перешкоджає йому вільно володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.
Відповідач не подав заперечень та доказів, в той час як позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Таким чином суд визнає порушеним право власності позивача саме відповідачем, а тому це право підлягає захисту судом.
Суд повно, всесторонньо та об'єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що факт відсутності відповідача ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 понад встановлені строки повністю доведений, а тому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковеля Волинської області,слід визнати таким, що втратив право користування жилим приміщенням за вказаною адресою.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати по справі суд залишає за позивачем.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 82, 89, 141, 263, 264, 265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 319, 383, 386, 391, 405 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ковеля Волинської області, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме - будинком АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено та підписано 26 березня 2021 року.
Головуючий:П. Ю. Бойчук