Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/128/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
24.03.2021 року м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2021 року, в кримінальному провадженні, внесеного 01.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020120000000017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, якою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Гайворон Кіровоградської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, -
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що за клопотанням старшого слідчого в ОВС слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_9 від 14 березня 2021 року, погодженого із прокурором відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Кіровоградської обласної прокуратури ОСОБА_6 , ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2021 року підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 12 год. 57 хв. 11 травня 2021 року з визначенням розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 136200 грн.
Рішення слідчого судді мотивовано наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, а також неможливістю застосування ОСОБА_8 інших менш суворих запобіжних заходів, які б забезпечували виконання ним процесуальних обов'язків та були достатніми для запобігання вказаним ризикам.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про відсутність законних підстав та об'єктивних даних, які б з достовірністю свідчили про те, що його підзахисний перебуваючи на волі буде переховуватись від слідства та суду, продовжувати злочинну діяльність, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Крім того, захисник вказує про те, що при обранні запобіжного заходу, слідчим суддею, в порушення вимог статей 177 та 178 КПК України не враховано, що підозрюваний ОСОБА_8 має постійне місце проживання, де проживає разом з батьками, має позитивні характеристики, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Також, вказує на незаконність проведення обшуку житла підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки проводився без ухвали слідчого судді, а тому всі докази, які були зібрані під час обшуку є недопустимими.
При таких обставинах, захисник вважає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими, оскільки не наведено доказів про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, а також недоведеність слідчим та прокурором ризиків, передбачених положеннями ст. 177 КПК України.
Заслухавши доповідача, думку захисника-адвоката ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 , які підтримали апеляційну скаргу та просили суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 задоволенню не підлягає за таких підстав.
З представлених матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час розслідування кримінального провадження внесеного 01 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22020120000000017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, слідством встановлено безпосередню участь ОСОБА_8 у виготовленні особливо небезпечних наркотичних засобів, у складі організованої злочинної групи, яка займалась їх збутом на території Гайворонського району.
У період з 12.03.2021 року по 13.03.2021 року у ході обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , реалізуючи спільний із співвиконавцями злочину ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 злочинний намір, виготовили та зберігали з метою збуту психотропні речовини, виявлені та вилучені співробітниками УСБУ в Кіровоградській області, які згідно з висновком експерта від 13.03.2021 року, є метадоном і амфетаміном.
13.03.2021 року під час проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 серед іншого, виявлено та вилучено: згорток з невідомою речовиною рослинного походження зеленого кольору; баночка з ситечком, в якій містяться залишки невідомої речовини рослинного походження зеленого кольору; два пластикових стаканчика, на стінках яких містяться сліди невідомої речовини порошкоподібного типу білого кольору; електронні ваги зі слідами залишків невідомої порошкоподібної речовини білого кольору; п'ять прозорих пакетиків із зіп-застібкою, в яких міститься невідома кристалічна речовина; металевий предмет (патрон без маркування), який ймовірно є боєприпасом; складний ніж «Grong Way” з рукояткою жовтого кольору; металева трубка із залишками порошкоподібної речовини білого кольору.
Також в ході вищезазначених обшуків за адресами проживання фігурантів кримінального провадження - ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , виявлено та вилучено значну кількість мобільних телефонних пристроїв та засобів зв'язку (у тому числі значну кількість Sim-карток різних операторів мобільного зв'язку), пластикові банківські картки різних банківських (комерційних та приватних) установ, чеки від терміналів, блокноти, записники та інші речі і документи, що підлягають детальному вивченню та можуть містити додаткову інформацію про окремі факти і стадії вчинення кримінального правопорушення в якому здійснюється провадження та вказувати на причетність до даного кримінального правопорушення, у тому числі за попередньою змовою групою осіб, інших осіб окрім тих, котрих встановлено досудовим розслідуванням на даний час.
13 березня 2021 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст..208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, тобто в незаконному виготовленні, зберіганні, перевезені з метою збуту, а також незаконному збуті психотропних речовин, вчиненні за попередньою змовою групою осіб.
Згідно п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В даному випадку, фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного, тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а тому з урахуванням серйозності висунутої проти нього підозри, що свідчить про його суспільну небезпеку, як особи та тяжкість покарання, що загрожує у разі доведеності його винуватості у вчиненні даного кримінального правопорушення, дає колегії суддів достатньо підстав з певною вірогідністю стверджувати, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду та продовжити злочинну діяльність.
Крім того, слід зазначити про те, що підозрюваний ОСОБА_8 на протязі тривалого часу виготовляв наркотичні засоби за місцем свого фактичного проживання у м. Гайворон, у зв'язку з чим має сталі зв'язки з особами, які прямо чи опосередковано причетні до виготовлення, збуту шляхом реалізації, перевезенні та вживанні наркотичних засобів та психотропів, а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності може незаконно впливати на свідків, очевидців у кримінальному провадженні, більша частина яких проживає на території Гайворонського району, а також продовжити злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів.
Також, колегія суддів, враховує, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за попередньою змовою групою осіб, не одружений, ніде не працює.
Крім того, колегія суддів вказує на те, що хоча органом досудового розслідування в даному кримінальному провадженні виконано певна кількість слідчих дій, однак на даний час встановлюються інші особи, які причетні до скоєння даного злочину, у зв'язку з чим ОСОБА_8 , перебуваючи на волі може повідомити зазначених осіб, які можуть зникнути, знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення у провадженні.
Аналізуючи викладене в сукупності та доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає, що слідчий суддя районного суду під час розгляду клопотання слідчого дійшов до правильного висновку, про існування ризиків, передбачених п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тому доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, спростовуються вищевикладеним.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_8 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, враховує можливість підозрюваного ОСОБА_8 зникнути з постійного місця проживання, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Термін «обґрунтована підозра», згідно практики ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Для цілей повідомлення особі про підозру стандарт «достатніх підстав (доказів)» передбачає наявність доказів, які лише об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри (рішення ЄСПЛ у справах «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994 та «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Заявлений в клопотанні слідчим та прокурором запобіжний захід відносно підозрюваного кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Колегія суддів апеляційного суду враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, які мають великий суспільний інтерес та вважає, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки у зв'язку із встановленням обґрунтованої підозри, доведеністю існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особи підозрюваного та конкретних обставин злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , контроль за поведінкою підозрюваного шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу є неможливим.
Вище зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного ОСОБА_8 під вартою.
Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів не вбачає.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до переконливого висновку, що слідчий суддя районного суду обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть запобігти встановленим ризикам, зазначеним в п.п.1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст.183, 194, 197, 309, 370 - 372, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 15 березня 2021 року, в кримінальному провадженні № 22020120000000017 про застосування підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів - без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ: (підписи)
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4