Справа № 344/657/21
Провадження № 22-ц/4808/466/21
Головуючий у 1 інстанції Бабій О. М.
Суддя-доповідач Пнівчук
23 березня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Пнівчук О.В.
суддів: Василишин Л.В., Томин О.О.
з участю секретаря Петріва Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2021 року, в складі судді Бабій О.М., у цивільній справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Преміум Лігал Колекшн” про заміну стягувача у справі №2-2650/2010,
У січні 2021 року директор ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» звернувся в суд із заявою про заміну стягувача у справі №2-2650/2010 за позовом відкритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1068/2007 від 13 серпня 2007 року.
В обґрунтування заяви зазначив, що 15 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_I_1 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги за кредитним договором № 1068/2007 від 13 серпня 2007 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави.
В свою чергу, 31 серпня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» укладено договір відступлення прав вимоги за лотом gl48n718070, відповідно до якого ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» набуло право вимоги за кредитним договором № 1068/2007 від 13 серпня 2007 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2021 року заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» про заміну стягувача у справі № 2-2650/2010 року задоволено. Замінено стягувача публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у виконавчих листах, виданих на примусове виконання рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 вересня 2010 року у справі № 2-2650/2010 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Вважає, що заява подана в порядку виконання судових рішень не може бути задоволена, так як заявник не надав доказів наявності будь-якого виконавчого провадження щодо ОСОБА_1 на час звернення на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2010 року у справі №2-2651/2010, а відповідно до ухвал Тисменицького районного суду від 25.05.2017 року у справі №352/1565/16-ц, Івано-Франківського міського суду від 06.06.2018 року у справі №344/14674/17 та від 04.04.2017 року у справі №344/15521/15-ц, які набрали законної сили, строк пред'явлення виконання завершився ще 17.08.2011 року і постанови про відкриття виконавчого провадження скасовані.
Крім того, представником ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» не подано доказів, які б підтверджували факт первинного відступлення ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Надра» Біла І.В. ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» право вимоги саме за кредитним договором №663/МК від 21.12.2007 року, укладеним ПАТ «Комерційний банк «Надра» з ОСОБА_1 .
Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішенням, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача.
ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» подало відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що доводи апелянта про неможливість заміни сторони виконавчого провадження без наявності відкритого виконавчого провадження не заслуговують на увагу, оскільки заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження на будь-якій стадії процесу.
Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» у судове засідання не з”явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про заміну стягувача суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» з 31 серпня 2020 року як новий кредитор - правонаступник, набув право вимоги за кредитним договором № 1068/2007 від 13.08.2007 року, та договором поруки, який забезпечував належне виконання зобов'язань за вказаним договором.
Судом встановлено, що заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 вересня 2010 року по справі № 2-2650/2010 року задоволено позовні вимоги ВАТ «Комерційний банк «Надра» та вирішено стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ВАТ «Комерційний банк «Надра» 193 052,61 грн заборгованості за кредитним договором № 1068/2007 від 13.08.2007 року, а також 1700 грн витрат по оплаті судового збору та 120 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с.46-48).
На підставі договору № GL48N718070_I_1 про відступлення прав вимоги від 15 липня 2020 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» право вимоги позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у додатках №№1-5 до цього договору. за кредитними договорами, у тому числі по кредитному договору № 1068/2007 від 13.08.2007 року, укладеним із ОСОБА_1 та договором поруки від 13.08.2007 року, укладеними із ОСОБА_2 , договору іпотеки від 13.08.2007 року .
На підставі договору про відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070 від 31 серпня 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» відступило ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» право вимоги за договорами, у тому числі по кредитному договору № 1068/2007 від 13.08.2007 року, укладеним із ОСОБА_1 та договором поруки від 13.08.2007 року, укладеними із ОСОБА_2 .
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно з частиною п'ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до частини першої, другої, п'ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18).
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №2-3897/10
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 456/3808/14-ц, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18) та від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17 (провадження № 61-39193св18).
Задовольняючи заяву ТОВ «Преміум Лігал Колекшн», суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ТОВ «Преміум Лігал Колекшн» з 31 серпня 2020 року як новий кредитор - правонаступник, набув право вимоги у тому числі й на отримання виконання зобов'язань за кредитним договором кредитним договором № 1068/2007 від 13.08.2007 року, та договором поруки, який забезпечував належне виконання зобов'язань за вказаним договором, де боржником є ОСОБА_1 , а тому звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає вимогам статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того посилання ОСОБА_1 на скасування постанов про відкриття виконавчого провадження не заслуговують на увагу, оскільки вказані апелянтом виконавчі провадження були відкриті на виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 18 червня 2010 року, яким на користь ВАТ КБ Надра стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №1517/2007 від 05.10.2007 року в сумі 36060,25 доларів США.
Таким чином, суд постановив ухвалу з додержанням вимог норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованості висновків суду не спростовують, а тому згідно з ст. 375 ЦПК України підстав для її скасування судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2021 року - без зміни.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 26 березня 2021 року.
Головуюча О.В. Пнівчук
Судді: Л.В. Василишин
О.О. Томин