Єдиний унікальний номер 725/1187/21
Номер провадження 3/725/1088/21
25.03.2021 року м. Чернівці
Суддя Першотравневого районного суду м. Чернівці Нестеренко Є. В., розглянувши адміністративну справу, яка надійшла від Буковинської митниці Держмитслужби, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, Львівської області, Україна, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 , виданий 11.02.2020 р. уповноваженим органом 6140, за ст. 472 Митного Кодексу України,-
05.02.2021 року о 10 год. 30 хв. на територію п/п «Порубне-Сірет» Буковинської митниці Держмитслужби в'їхав легковий автомобіль марки «Мерседес» державний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. України ОСОБА_1 , який слідував з Туреччини до України в приватних справах. У даному автомобілі також слідувало 8 пасажирів. До митного контролю вказаний громадянин надав контрольний талон для проходження митного контролю по «червоному коридору».
Громадянин України ОСОБА_1 для здійснення митних формальностей надав митну декларацію, яку заповнив за власним бажанням, в якій вказав про наявність у нього ручної поклажі в кількості 3 місць, а саме запасні частини до автомобілів, які пред'явив до митного контролю.
Під час здійснення огляду транспортного засобу марки «Мерседес» державний номер НОМЕР_2 , а саме у салоні мікроавтобуса, було виявлено не вказаний в митній декларації не заявлений до митного контролю, без ознак приховування товар насіння цибулі в кількості 4 мішків, згідно маркування вагою по 25 кг. кожен.
У відповідності ст. 370 МК України «товар насіння цибулі в кількості 4 мішків згідно маркування вагою по 25 кг. кожен» не відносяться до переліку товарів, які можуть бути віднесені до особистих речей громадян.
У відповідності п.1 ст. 378 МК України - «Пропуск на митну територію України товарів, що класифікуються в 1 - 24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу, в будь-яких обсягах не дозволяється».
Також при перевірці документів які ним подано до митного контролю, а саме митної декларації від 05.02.2021 року було встановлено, що ним порушено вимоги законодавчих актів:
Митного кодексу України від 13.03.2012 р. № 4495-VI, ч.5 п.8 ст. 257 що декларантом вносяться до митної декларації - «відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; та інше»;
- постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 p. N 431 "Про затвердження форми митної декларації для письмового декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов'язаних з провадженням підприємницької діяльності",
Тобто в п.2 та п. 4 митної декларації від 05.02.2021 року не вказано кількість, найменування та інші характерні ознаки товару, а саме точні та достовірні відомості про наявний у громадянина товар: насіння цибулі в кількості 4 мішків вагою по 25 кг. кожен.
У відповідності до п. 8 ст. 4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування. Згідно п.4 ст. 265 МК України «Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку.» В даному випадку гр. України ОСОБА_1 є декларантом товару, який ним ввозиться на митну територію України, та не заявлений ним у митній декларації від 05.02.2021 року.
У разі самостійного декларування товарів декларантом передбачену Митним Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Митним органом складений протокол, відносно громадянина України ОСОБА_1 за ст. 472 МК України, як недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо).
В судове засідання громадянин України ОСОБА_1 не з'явився, не зважаючи на те, що належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Згідно ч. 4 ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Так, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи громадянин України ОСОБА_1 не звертався до суду з відповідним клопотанням про перенесення розгляду справи, у зв'язку з чим, можливо розглянути справу за відсутності особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 257 МК України, визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до матеріалів адміністративної справи, за твердженням митного органу, дії особи полягали в порушенні процедури декларування та недекларування за встановленою формою, передбаченою ст. 257 МК України, точних відомостей про наявність, найменування та кількість товару.
Так, підставою для складення протоколу про порушення митних правил стала митна декларація подана ОСОБА_1 та факт виявлення не задекларованого товару.
Згідно ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Згідно ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Статтею 472 Митного кодексу України, передбачена відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості цих товарів, транспортних засобів з конфіскацією зазначених товарів, транспортних засобів.
Основним безпосереднім об'єктом правопорушення за даною нормою закону є встановлений порядок переміщення товарів та ТЗ через митний кордон України, а об'єктивною стороною є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність умислу чи необережності, тобто винний у скоєнні правопорушення чітко розуміє та усвідомлює, чи може та повинен передбачати обставини і характер незаконного недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, тобто сукупності юридичних ознак (об'єктивних і суб'єктивних), що визначають вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 подав до митного органу митну декларацію в якій вказав, що у нього є наявний товар для декларування - ричаги для авто, компресор та фурнітура для ременів. У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що дійсно він при перетині державного кордону України обрав проходження митного контролю по «червоному коридору», та подав митну декларацію про наявність у нього особистих речей у кількості 3 місця, та пред'явив їх до митного контролю.
Згідно протоколу про порушення митних правил №0166/40800/20 від 05.02.2021 р., у автомобілі під керуванням ОСОБА_1 серед пред'явлених ним особистих речей було виявлено не вказаний в митній декларації не заявлений до митного контролю, без ознак приховування товар насіння цибулі в кількості 4 мішків, згідно маркування вагою по 25 кг. кожен.
Буковинською митницею Держмитслужби в ході митного оформлення було прийнято на зберігання насіння цибулі в кількості 4 мішків, згідно маркування вагою по 25 кг. кожен.
Відповідно до висновку експерта Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України №1420003301-0141 від 22.02.2021 р. щодо встановлення вартості не задекларованих товарів вбачається, що загальна вартість предметів дослідження, визначена з використанням порівняльного підходу, який передбачає аналіз цін продажу та пропонування подібного товару з відповідним коригуванням відмінностей між об'єктами порівняння та досліджуваним об'єктом.
Під час проведення дослідження маркування товару та відповідність його вимогам нормативно-технічної документації не перевірялися, тому вартість визначалася шляхом отримання даних з мережі Інтернет.
З огляду на те, що ринкова вартість товару, що переміщувався ОСОБА_1 через митний кордон України встановлена лише за умови його відповідності нанесеному на ньому маркуванню та вимогам нормативно-технічної документації, що експертом не перевірялось в процесі дослідження, а також з огляду на визначення вартості товару з мережі Інтернет, вважаю, що вказаний висновок є суперечливим та таким, що викликає сумніви у його правильності, а тому не може братись судом до уваги.
Крім того, всупереч Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53\5 із змінами, у висновку експерта відсутні дані про повідомлення експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від проведення експертизи.
Поряд з цим, згідно з витягом з ЄДРПОУ, видом основної економічної діяльності Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Державної митної служби України є державне управління загального характеру, до якого, відповідно до Коду КВЕД 84.11, не відноситься діяльність щодо проведення експертиз.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 №522/1029/18 висновок експерта не може бути належним і допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідома неправдивий висновок, і що такий висновок підготовлено для подання до суду.
Тому такий висновок слід визнати недопустимим доказом.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 МК України, декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.
Відповідно до ч.1 ст.265 МК України декларантами мають право виступати: 1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір; 2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.
Частиною 6 ст. 265 МК України встановлено, що декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повідомив, що перевозить товар та не приховував його. Зокрема згідно письмового пояснення ОСОБА_1 зазначив, що дійсно придбав за межами території України насіння цибулі у кількості 4 пакети по 25 кг. кожний, не вніс вказаний товар так як їхав із товаришем та знайомою і думав, що вага 25 кілограм та ціна 400 доларів США на одну особу не підлягає декларуванню. З ціною вказаною митницею не згідний так як ніде не працює, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та не в змозі оплатити вказану суму.
Обов'язковою ознакою наявності складу даного адміністративного правопорушення є умисел на його вчинення.
Відповідно до ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України є наявність в діях правопорушника вини.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Мерседес» державний номер НОМЕР_2 обрав порядок проходження по смузі руху «червоний коридор». Тобто, ОСОБА_1 , шляхом вчинення дій обрання смуги руху «червоний коридор», заявив митному органу, що переміщує товари, в обсягах, що підлягають декларуванню, підлягають оподаткуванню митними платежами, чи підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не приховував переміщуваний товар, доступ до виявленого товару нічим не утруднювався.
Доказів протилежного матеріалами справи не містять.
З наведеного випливає, що ОСОБА_1 товар не приховував, добровільно обрав смугу руху «червоний коридор», в усному порядку повідомив наявну інформацію про товар, що перевозить, що свідчить про відсутність наміру уникнути декларування товару, що перевозиться, а навпаки вказує на відсутність умислу недекларування товару.
Наведене свідчить про відсутність у ОСОБА_1 умислу на вчинення правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутня суб'єктивна сторона, як обов'язковий елемент складу вищевказаного адміністративного правопорушення.
Отже, матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 умисних протиправних, винних дій, оскільки даних про те, що він в порушення вимог чинного законодавства умисно не зазначив у митній декларації переміщувані речі в ході розгляду справи не здобуто. Відтак, відсутні докази того, що він намагався навмисно перемістити товари через митний кордон України з порушенням положень чинного законодавства.
Окрім цього товари, що класифікуються в 1-24 групах УКТ ЗЕД та ввозяться громадянами для вільного обігу не підлягають обов'язковому декларуванню та можуть бути заявлені у митній декларації або повідомлені в усній формі за бажанням декларанта.
Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.
Таким чином, відсутні підстави для притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що належних, допустимих та достатніх доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, визначеного ст. 472 МК України під час розгляду адміністративних матеріалів в суді, не здобуто, а ті які надані в якості підтвердження вчинення правопорушення не доводять вини ОСОБА_1 .
У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
На підставі викладеного, прихожу до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу і події адміністративного правопорушення передбаченого ст. 472 МК України.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, вилучений товар підлягає поверненню його власнику або уповноваженій ним особі.
На пiдставi ст. 221, 257, 335, 458, 472, 486, 493, 494, 522, 526, 527, 528, 529 МК України, ст. ст. 9, 247, 289, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 472 МК України.
Вилучений згідно протоколу про ПМП № 0166/40800/21 від 05.02.2021 року товар, а саме «насіння цибулі, згідно маркування країна походження Туреччина, сорт «КALIPSO» в кількості 4 поліпропіленових мішків, вагою по 25 кг. кожен», який зберігається на складі Буковинської митниці Держмитслужби (с. Тереблече, Глибоцького району, Чернівецької області) - повернути власнику або уповноваженій ним особі.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького Апеляційного суду через Першотравневий районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Першотравневого
районного суду м.Чернівці Є. В. Нестеренко