Справа №428/10219/20
Провадження №2/428/68/2021
22 березня 2021 року м. Сєвєродонецьк
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Голуб Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що він є керівником Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтернет-мережі YouTube ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на сторінці « ОСОБА_3 » було оприлюднено відеозапис з назвою «сбушник ІНФОРМАЦІЯ_3 », який містить неправдиву образливу інформацію з застосуванням нецензурної лайки стосовно моєї особи.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в інтернет-мережі ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на сторінці « ОСОБА_3 » було оприлюднено відеозапис з назвою «Луганщина в огне, у ІНФОРМАЦІЯ_6 …», який містить неправдиву образливу інформацію з застосуванням нецензурної лайки стосовно моєї особи.
Образа - це умисне приниження честі і гідності особи, виражене в непристойній формі; це вживання інвективної лексики (різкої, лайливої) лексики, застосування непристойних жестів, міміки тощо.
Вказані висловлювання відповідача на його адресу не є оціночним судженням, а є образливим висловлюванням, яке має негативний характер, виражене в зневажливій, непристойній, принизливій чи брутальній формі та принижує честь та гідність.
Протиправні дії відповідача принизили його честь, гідність та ділову репутацію.
Крім того, у відеозаписі відповідач поширив інформацію у мережі Інтернет на сайті YouTube, що він був незаконно призначений на посаду керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, що не відповідає дійсності, оскільки він призначений на цю посаду розпорядженням голови обласної державної адміністрації-керівника військово-цивільної адміністрації від 04.08.2020 року №271-к, яке є чинним та не скасовано судом.
Протиправна поведінка відповідача викликала у нього моральні страждання, оскільки він переживав нервові стреси, не міг нормально спати та працювати. Дії відповідача вплинули на його психоемоційний стан, він пережив стрес був змушений звертатись до лікаря.
Просив суд:
1) визнати, що нецензурна лайка, висловлена відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтернет-мережі YouTube (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на сторінці « ОСОБА_3 » під назвою «сбушник ОСОБА_4 занимается безтолковой перепиской» та нецензурна лайка, висловлена відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 в інтернет-мережі YouTube (посилання ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на сторінці « ОСОБА_3 » під назвою «Луганщина в огне, у ІНФОРМАЦІЯ_6 …» є такою, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію;
2) зобов'язати відповідача спростувати поширену недостовірну інформацію (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 та (посилання ІНФОРМАЦІЯ_5 ) у спосіб, у який вона була поширена, шляхом спростування в інтернет-мережі YouTube на сторінці « ОСОБА_3 » інформації у строк не пізніше трьох днів з дня набрання рішенням суду законної сили;
3) стягнути з відповідача на його користь 1 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної приниженням його честі, гідності та ділової репутації;
4) вирішити питання про судові витрати.
12.02.2021 року судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
04.08.2021 року ОСОБА_1 призначено на період відрядження на посаду керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, про що головою Луганської обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації видано розпорядження від 04.08.2020 року №271-к.
16.10.2020 року та 25.11.2020 року ОСОБА_1 звертався до Комунального некомерційного підприємства «Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня» в ургентному порядку у зв'язку з погіршенням стану здоров'я, діагноз - гіпертонічний криз.
ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтернет-мережі YouTube ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на сторінці « ОСОБА_3 » було оприлюднено відеозапис з назвою «сбушник ІНФОРМАЦІЯ_3 », на якому міститься звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , як керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, з застосуванням нецензурної лайки стосовно особи позивача.
ІНФОРМАЦІЯ_4 в інтернет-мережі YouTube ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на сторінці « ОСОБА_3 » було оприлюднено відеозапис з назвою «Луганщина в огне, у ІНФОРМАЦІЯ_6 …», на якому знову міститься звернення ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , як керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганської області, з застосуванням нецензурної лайки стосовно особи позивача.
Статтями 3, 68 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Як зазначено у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Згідно ст. 275 ЦК України фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист особистого немайнового права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу. Частиною другою ст.16 ЦК України передбачені такі способи захисту цивільних прав та інтересів як: 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 9) відшкодування моральної (немайнової шкоди).
Відповідно до ст. 276 ЦК України орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення. Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та/або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню, що передбачено ст. 280 ЦК України.
Згідно п. 6, абз 6 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року за № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду. Суди мають використовувати широкі можливості, що надає розгляд справи про захист гідності, честі та ділової репутації, для підвищення культури спілкування, з'ясовувати обставини поширенння недостовірної інформації і відповідно до ст. 211 ЦПК реагувати окремими ухвалами при встановленні фактів порушення закону.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка зазнала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
За приписами п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Суд вважає, що відповідачем ОСОБА_2 було висловлено свою суб'єктивну думку стосовно особи позивача, як керівника Військово-цивільної адміністрації міста Сєвєродонецьк Луганськї області, в брутальній, принизливій та непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію останнього, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні належними та допустими доказами.
Такі оціночні судження відповідача ОСОБА_2 свідчать про його особисте відношення до позивача.
Оскільки суб'єктивну думку відповідачем щодо позивача було висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що дійсно принижує гідність, честь та ділову репутацію позивача, на відповідача слід покласти обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
При визначенні розміру моральної шкоди, виходячи з принципу розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, що розмір є адекватним тим моральним стражданням і переживанням, яких зазнав позивач у результаті дій відповідача, спрямованих на приниження честі, гідності та ділової репутації.
При цьому суд відзначає, що для позивача має значення не розмір заявленої до стягнення ним моральної шкоди у сумі 1 грн., а саме покладення на відповідача обов'язку щодо її відшкодування.
Також суд вважає за необхідне відзначити, що у позовній заяві позивач не зазначив, яку саме інформацію він вважає недостовірною і просить зобов'язати відповідача її спростувати. Покладення на відповідача обов'язку спростування його суб'єктивної думки, висловленої ним у брутальній формі, не є належним способом захисту порушених прав позивача, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати щодо оплати судового збору в сумі 2102 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 4-5, 7-13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272 - 273, 354-355, Перехідними положеннями ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати, що нецензурна лайка, висловлена ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в інтернет-мережі YouTube (посилання ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на сторінці « ОСОБА_3 » під назвою «сбушник ОСОБА_4 занимается безтолковой перепиской» та нецензурна лайка, висловлена відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_4 в інтернет-мережі YouTube (посилання ІНФОРМАЦІЯ_5 ) на сторінці « ОСОБА_3 » під назвою «Луганщина в огне, у ІНФОРМАЦІЯ_6 …» є такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1 грн.
Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 2102 грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , останнє вдоме місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ж. І. Кордюкова