Єдиний унікальний номер: 343/3348/13-к
Номер провадження: 1-кс/0343/285/20
08 липня 2020 року м.Долина
Слідчий суддя Долинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , начальника СВ Долинського ВП Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , представника скаржника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши скаргу на постанову слідчого від 13.02.2020 про закриття кримінального провадження №1201209160000126-
Представник скаржника ОСОБА_4 -адвокат ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого від 13.02.2020 про закриття кримінального провадження за №1201209160000126 від 12.12.2012 , в якій просить скасувати вказану постанову як таку, що не відповідає принципу всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження; матеріали справи направити до Калуської місцевої прокуратури для продовження досудового розслідування.
Обгрунтовуючи вимоги, представник скаржника зазначає, що оскаржувану постанову ОСОБА_4 отримав 16.06.2020, у зв"язку з чим строк подання скарги не є пропущеним.
Оскаржувану постанову вважає необгрунтованою та незаконною, вона суперечить встановленим фактам, які містяться в самій постанові.
Так зі змісту постанови слідчого ОСОБА_6 вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено про те, що службовими особами Малотур"янської сільської ради спільно із службовими особами відділу земельних ресурсів Долинського району, зловживаючи своїм службовим становищем, усупереч інтересам служби, діючи умисно у період 2009 року підготовили та видали державний акт взірця 2002 року на прізвище ОСОБА_7 , про право власності на земельну ділянку площею 0,1912 га для ведення особистого підсобного господарства. В подальшому вказану земельну ділянку було відчужено згідно договору-купівлі продажу від 13.05.2009 на користь третіх осіб, хоча фактично вказана земельна ділянка належала ОСОБА_4 , згідно відповідного державного акту на право приватної власності.
Державний акт на право власності на земельну ділянку у встановленому законом порядку ОСОБА_7 не отримувався та його державна реєстрація не здійснювалась. Отже, ОСОБА_7 не набувала права власності на земельну ділянку, не була її власником на момент укладення договору купівлі-продажу та не мала права нею розпоряджатись. Практично самовільно зайнявши земельну ділянку ОСОБА_4 , що вже кваліфікується за ст. 197 1 КК України.
Адже на сьогоднішній день, земельною ділянкою яка передана у власність ОСОБА_4 , (про що встановлено в ході досудового розслідування) фактично користується інший громадянин, а ОСОБА_4 визнаний потерпілим.
Основним безпосереднім об'єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197 1 є право власності на землю (право володіння і користування землею)
Саме тому завданням кримінального провадження- є захист особи в тому числі від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
В постанові про закриття кримінального провадження фактично розкритий зміст незаконного заволодіння земельною ділянкою ОСОБА_4 по попередній змові між посадовими особами, внаслідок чого спричинена матеріальна шкода, яка містить в складі кримінальне правопорушення, передбачене ст 364 КК України даному громадянину.
Тобто ключовим моментом являється зловживання службовим становищем посадових осіб в особистих чи третіх осіб інтересах, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам свободам інтересам громадян, адже в постанові про закриття кримінального провадження розкритий механізм незаконного заволодіння земельною ділянкою ОСОБА_4 , за попередньою змовою між посадовою особою - (заступником начальника Долинського земельного відділу ОСОБА_8 , та громадянкою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 , внаслідок чого і була спричинена шкода ОСОБА_4 )
Істотною шкодою згідно ст.364 КК України, являється шкода яка полягає у завданні матеріальних збитків, яка в сто і більше разів перевищує неоподаткований мінімум громадян.
Проте слідством не було проведено оціночно-земельної експертизи, хоча ніщо не перешкоджає проведенню такої.
Таким чином, ОСОБА_4 фактично позбувся власного майна, шляхом неправомірних дій певними особами встановленими слідством, а саме підробленням документів, самовільним зайняттям його земельної ділянки, а також бездіяльністю органів досудового розслідування.
В судовому засіданні скаржник та його представник підтримали подану скаргу, просили її задовольнити.
Слідчий в судовому засіданні заперечив щодо задоволення скарги та скасування постанови, оскільки, на його думку, ним правильно встановлено відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого КК України, тому постанова є законною.
Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження за №1201209160000126 від 12.12.2012, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Згідно з ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
У відповідності до п.3 ч.1 ст.303 КПК України рішення слідчого про закриття кримінального провадження на досудовому розслідуванні може бути оскаржене, зокрема, заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Встановлено, що Долинським відділенням поліції Калуського відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області до ЄРДР 12.12.2012 внесено відомості про кримінальне правопорушення № 1201209160000126 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Слідчим під час досудового розслідування, згідно матеріалів кримінального провадження, проведено ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема допитані свідки, отримано висновок експерта№09/03/07-70 від 22.02.2013 про проведення технічної експертизи, вилучено ряд документів, витребувано посадові інструкції голови Малотур"янської сільської ради,заступника начальника Долинського земельного відділу, зібрано характеризуючі дані на вказаних осіб, на підставі чого зроблений висновок про відсутність у діях службових осіб складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. ч.1 ст. 358, ч.1 ст. 364 КК України, що і стало підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України.
Як встановлено в судовому засіданні дане кримінальне провадження згідно з постановами слідчого Долинського ВП неодноразово закривалось з цих же підстав, однак в подальшому вони були скасовані прокурором та скеровані для подальшого розслідування.
Відповідно до вимог ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Частиною 4 ст. 38 КПК України передбачено, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Зі змісту ч. 1 п.3 ст. 303 КПК України вбачається, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У відповідності до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Положеннями ст. 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Проаналізувавши постанову про закриття кримінального провадження, приходжу до переконання, що вона була прийнята передчасно, оскільки, як вбачається з висновків слідчого, знайшло своє підтвердження неповнота проведення досудового розслідування та в повній мірі не надано відповіді на питання, які ставить скаржник.
Відповідно до ст.94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Слідчим не досліджено та не перевірено всю необхідну документацію для встановлення чи спростування наявності складу вказаних вище кримінальних правопорушень та не призначені експертизи для встановлення матеріальних збитків.
З матеріалів справи встановлено, що копію постанови про закриття кримінального провадження скаржник отримав 16.06.2020. Оскільки скарга від 25.06.2020 до суду надійшла через відділення Укрпошти 30.06.2020, тому відсутні підстави вважати, що строк на її оскарження пропущений.
Отже, при наявності таких обставин необхідно усунути зазначені вище неповноту досудового розслідування, більш детально з'ясувати усі обставини справи з метою правильної та належної їх оцінки.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст.2, 22, 84, 91, 93, 94, 220, 224, 283, 284, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,-
скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Скасувати постанову слідчого СВ Долинського відділення поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження за № 1201209160000126 від 12.12.2012 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст 364, ч. 1 ст. 366 КК України.
Скерувати кримінальне провадження № 1201209160000126 від 12.12.2012 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст 364, ч. 1 ст. 366 КК України в Долинське ВП Калуського ВП ГУНП Івано-Франківської області для відновлення та продовження досудового розслідування з урахуванням глави 25 Кримінально-процесцального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1