Справа № 204/2184/21
Провадження № 1-кс/204/508/21
іменем України
26 березня 2021 року м. Дніпро
Слідчий суддя Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Старший слідчий СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим із повноважним прокурором, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене 24 березня 2021 року в ході проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 366 гривень, які упаковано в паперовий конверт; мобільний телефон «Samsung J-700» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «водафон», який упаковано в паперовий конверт.
Клопотання обґрунтовується тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041680000081 від 23 березня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України. Проведеним досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що 23 березня 2021 року до чергової частини відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов рапорт співробітника СКП відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про те, що за адресою: м. Дніпро, вул. Уральська, поблизу буд. № 55, невстановлена особа намагається здійснити незаконний збут наркотичних засобів. За вказаним фактом 23 березня 2021 року відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021041680000081, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України. В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 23 березня 2021 року близько 15.00 години, під час відпрацювання території Чечелівського району м. Дніпра, співробітниками СКП відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, поблизу будинку № 55 по вул. Уральській у м. Дніпрі, було помічено двох підозрілих осіб, які переміщувались по відритій місцевості, при цьому один з них щось закопував у грунт, а інший фотографував на фотокамеру мобільного телефону. В подальшому, вказані особи були зупинені, та на питання про наявність у останніх заборонених предметів, хлопець який представився як ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомив, що при ньому наявні згортки з наркотичним засобом «канабіс», яку він зберігає при собі з метою збуту шляхом розміщення «закладок». В подальшому, встановлено, що зазначені особи прибули на вул. Уральську у м. Дніпрі на автомобілі Mitsubishi ASX 1.6 MT INVITE, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та який перебував поблизу будинку № 17 по вул. Уральській у м. Дніпрі. 24 березня 2021 року під час проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено та вилучено: грошові кошти в сумі 366 гривень, які упаковано в паперовий конверт; мобільний телефон «Samsung J-700» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «водафон», який упаковано в паперовий конверт. Вилучені грошові кошти та мобільний телефон зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, тобто в розумінні ч.1 ст.170 КПК України, вони є доказами злочину. У досудового розслідування є підстави вважати, що вищевказані грошові кошти та мобільний телефон, вилучені в ході проведення особистого обшуку 24 березня 2021 року, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є предметами, що зберегли сліди вчиненого кримінального правопорушення, тобто вищевказані предмети відповідно ст. 98 КПК України є речовими доказами. Враховуючи викладене, та у зв'язку з тим, що вищевказані тимчасово вилучені предмети містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та зберегли на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення, мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, визнані речовими доказами і в подальшому будуть використовуватись для встановлення усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, з цією метою необхідно накласти арешт на тимчасово вилучене вищевказане майно. Постановою слідчого від 24 березня 2021 року, грошові кошти та мобільний телефон, вилучені 24 березня 2021 року в ході проведення особистого обшуку, визнані речовими доказами. Метою накладення арешту у даному конкретному випадку відповідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є виключно збереження речових доказів по даному кримінальному провадженню, а також забезпечення конфіскації майна як виду покарання (для грошових коштів).
Прокурор ОСОБА_6 , підозрюваний ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_7 про слухання справи повідомлені належним чином, у судове засідання не з'явилися, надали суду письмові заяви про слухання справи у їх відсутності, прокурор ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив задовольнити.
Вивчивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Суд враховує, що згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
За ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Наведені в клопотанні обставини доводять наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.307 КК України.
Матеріальні об'єкти, які, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, з урахуванням вимог ст. 98 КПК України є речовими доказами, оскільки містять відомості про вчинення кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 від 24 березня 2021 року вищезазначене майно визнане речовими доказами по кримінальному провадженню № 12021041680000081 від 23 березня 2021 року.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України - збереження речових доказів.
Арешт зазначеного майна є розумним та співмірним із завданням кримінального провадження і вищенаведені конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає над приватними інтересами особи, яка є володільцем зазначеного майна.
Арешт майна не тягне за собою непоправного обмеження охоронюваних законом прав та законних інтересів власника зазначеного майна.
Суд вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування про наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Зокрема, арешт зазначеного майна є необхідним та достатнім для збереження речових доказів по даному кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, суд, -
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 24 березня 2021 року в ході проведення особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 366 гривень, які упаковано в паперовий конверт; мобільний телефон «Samsung J-700» imei НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з сім карткою оператора мобільного зв'язку «водафон», який упаковано в паперовий конверт.
Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, копію ухвали надіслати не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Слідчий суддя: