Справа № 200/13206/17
Провадження № 2/202/431/2021
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
17 березня 2021 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Кухтіна Г.О.
за участю секретаря - Калантаєнко Д.В.
позивача - ОСОБА_1
представника прокуратури - Меюс Ю.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального провадження в залі суду у місті Дніпрі заяву позивача про призначення психологічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про призначення у справі судової психологічної експертизи, та додав вичерпний перелік питань, на підставі яких експерт, в подальшому має надати суду висновок. Крім того, в своїй заяві, позивач просив суд, витребувати в судах додаткові матеріали та рішення суддів, які на його думку необхідні для проведення експертизи.
Також в обґрунтування поданого клопотання зазначив, що неправомірними діями відповідачів, ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, та у зв'язку з необхідністю визначення розміру моральної шкоди і понесених позивачем вимушених стресів та страждань зі сторони суду, органів прокуратури, казначейської служби у період з 2009 року та по цей день просить суд призначити у справі експертизу.
У зв'язку з цим, для визначення розміру грошової компенсації за завдані страждання вважає, що необхідно провести судову психологічну експертизу на вирішення якої поставити наступні питання:
-Наскільки травматичними були, передуючі подіям 23.07.2009 року, порушення звичайного життя ОСОБА_1 незаконними діями органів влади?
-Чи природна реакція, реалізована в заявах, які стали підставою для складання протоколу від 23.07.09 про прояв неповаги до суду, на невиконання 1-го рішення ЄСПЛ.
-Чи була така вербальна реакція максимально грубою для ОСОБА_1 .?
-Чи були травматичними незаконні затримання 23.07.2009 року ОСОБА_1 , якщо так то наскільки?
-Чи усвідомлено йшов ОСОБА_1 на загострення відносин з держорганами, та чи усвідомлював він небезпеку для нього такого загострення?
-Чи повністю впорався до теперішнього часу з заподіяними психологічними травмами ОСОБА_1 .?
-Наскільки складними є особистість підекспертного та його картина світу.
-Що домінувало в його вчинках весь вказаний період?
-Чи здатний середньо-статистичний громадянин на створення текстів, які були пред'явлені для експертизи (книга ОСОБА_1 « ОСОБА_2 », «Суд в Украине: бессмысленный, ценичный, беспощадный», «Обоснование моей лексики», позовна заява у даній справі)?
-Який ступінь зосередженості і інтенсивності зусиль для відновлення ОСОБА_1 своїх прав після 23.07.2009 року, чи можливо для нього повернення до звичайного життя попереднього періоду?
-Чи можлива неусвідомленість умисного діяння?
-Чи була у підекспертного альтернатива вжитих ним зусиль?
-Яка оцінка немайнової шкоди, заподіяної порушенням прав підекспертного?
Позивач в судовому засіданні клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник прокуратури заперечувала проти задоволення клопотання, просила відмовити, пояснила, що на її думку суд сам наділений повноваженнями на вирішення зазначених в клопотанні позивача питань.
Інші учасники справи в підготовче судове засідання не з'явилися, але були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.
На підставі ч.3 та 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За правилами ч. 5 вказаної статті суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом України, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.
Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Крім того, п.5, 6 ст.4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Частинами 1 - 3 статті 23 ЦК України та роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» також передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди слід виходити з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При цьому враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно пунктів 6.3., 6.4. розділу 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5) психологічна експертиза встановлює ті особливості психічної діяльності та такі їх прояви в поведінці особи, які мають юридичне значення та викликають певні правові наслідки.
Основним завданням психологічної експертизи є визначення у підекспертної особи: індивідуально-психологічних особливостей, рис характеру, провідних якостей особистості; мотивотвірних чинників психічного життя і поведінки; емоційних реакцій та станів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку та індивідуальних її властивостей.
Метою психологічної експертизи щодо моральної шкоди є встановлення наявності чи відсутності моральних страждань внаслідок протиправних дій або бездіяльності інших осіб; причинного зв'язку між ситуацією спричинення шкоди та стражданнями; встановлення, в чому саме полягають моральні страждання в юридично визначених обставинах; визначення інтенсивності, глибини та тривалості страждань.
Щодо рекомендацій встановлення розміру компенсації моральної шкоди висновки психолога носять імовірний характер та є науковою рекомендацією для визначення можливого розміру компенсації моральної шкоди судом.
Відповідно до ч.3 ст.103 ЦПК України при призначенні експертизи судом, експерт або експертна установа обираються сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Враховуючи те, що встановлення обсягу моральної шкоди за завдані страждання для відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 потребує спеціальних знань у цій галузі, а висновок експерта може суттєво вплинути на прийняття обґрунтованого та законного рішення, суд вважає за необхідне призначити психологічну експертизу відносно позивача ОСОБА_1 .
З огляду на те, що позивачем в клопотанні самостійно не обрано експерта або експертну установу, та у відповідності до вищезазначених приписів ст. 103 ЦПК України, вважаю за необхідне проведення психологічної експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Крім того, необхідно зазначити, що питання, запропоновані позивачем потребують корегування, з урахуванням роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 103, 104, 109, 252, 259, 260 ЦПК України, суд,
Заяву позивача ОСОБА_1 про призначення психологічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, за участю Дніпропетровської обласної прокуратури, про стягнення матеріальної та моральної шкоди- задовольнити частково.
Призначити по справі психологічну експертизу відносно позивача ОСОБА_1 , проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8а).
Надати в розпорядження експертів цивільну справу за номером 200/13206/17, провадження №2/202/431/2021 - 2 тома.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
На вирішення експертів поставити наступні питання:
-Наскільки травматичними були, передуючі подіям 23.07.2009 року, порушення звичайного життя ОСОБА_1 незаконними діями органів влади?
-Чи природна реакція, реалізована в заявах, які стали підставою для складання протоколу від 23.07.09 про прояв неповаги до суду, на невиконання 1-го рішення ЄСПЛ.
-Чи була така вербальна реакція максимально грубою для ОСОБА_1 .?
-Чи були травматичними затримання 23.07.2009 року ОСОБА_1 , якщо так то наскільки?
-Чи усвідомлено йшов ОСОБА_1 на загострення відносин з держорганами, та чи усвідомлював він небезпеку для нього такого загострення?
-Чи повністю впорався до теперішнього часу з заподіяними психологічними травмами ОСОБА_1 (якщо такі були)?
-Наскільки складними є особистість підекспертного та його картина світу.
-Який ступінь зосередженості і інтенсивності зусиль для відновлення ОСОБА_1 своїх прав після 23.07.2009 року, чи можливо для нього повернення до звичайного життя попереднього періоду?
-Яка оцінка немайнової шкоди, заподіяної порушенням прав підекспертного?
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинити.
Оплату за проведення експертизи покласти на ОСОБА_1 ..
Роз'яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі у експертизі.
В іншій частині заяви відмовити.
Ухвала в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в Дніпровський апеляційний суд протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 26 березня 2021 року.
Суддя Г.О. Кухтін