Справа № 201/1697/21
Провадження № 3/201/1607/2021
18 березня 2021 року м. Дніпро
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Гончаренко В.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП НП України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 19 січня 2021 року о 22 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем «Хонда», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 3 по вул. Висоцького в м. Дніпрі, будучи при цьому в стані алкогольного сп'яніння, оглянутий з використанням спеціального технічного засобу «Alcotest 7510», № ARMF-0290, тест № 81, з показником 0,48 проміле, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.
ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.
Вказані положення повністю зіставляються з положеннями п. 1 Розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп'яніння у разі проведення огляду на стан сп'яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.
В ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які йому відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.
Однак, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які повідомили, що стали очевидцями проходження огляду на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 , суд не може прийняти як достовірні, оскільки з їх змісту вбачається, що цих осіб в якості понятих було запрошено співробітниками поліції лише формально з метою придання законності процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення, а не з метою засвідчення обставин щодо проведеної процесуальної дії та закріплення відповідним процесуальним шляхом відомостей, які стали відомі останнім у зв'язку з цим. Такі пояснення свідків не були написані ними власноруч, хоч в них і були примітки про їх написання інспектором патрульної поліції з їх слів, обидва пояснення однакові за змістом та стилістичним викладенням тексту, що робить їх ідентичними між собою. Натомість цього, свідок повинен добровільно та самостійно пояснити те, що відомо йому з приводу вчиненого правопорушення, тільки в такому разі пояснення можуть мати об'єктивний характер та використовуватися як достовірний доказ вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину, а тому суд не може визнати показання вищевказаних свідків належним та допустимим доказом факту чи обставинам, на доведення яких вони були надані.
Згідно Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. № 1452/735, встановлено, що за наявності ознак алкогольного сп'яніння поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
В матеріалах адміністративної справи відносно ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують належний стан технічного засобу «Alcotest 7510», № ARMF-0290, зокрема співробітниками поліції не було долучено його сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. За таких обставин, зробити висновок, що огляд водія на стан сп'яніння було проведено сертифікованим приладом, який відповідно до закону пройшов необхідну повірку, суд не може виходячи з сукупності наявних доказів у справі.
Вищевказані обставини порушення порядку огляду на стан сп'яніння також знайшли своє підтвердження під час дослідження відеозапису з нагрудної камери патрульного поліції, на якому не було зафіксовано того факту, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та можливості на її вимогу оглянути сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Крім того відсутні докази відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, останній міг продовжити свій рух. Дані обставини не залишають у суду сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп'яніння встановлений Законом, оскільки, всупереч тому, що спочатку у водія було встановлено наявність ознак сп'яніння, його все-одно не було відсторонено від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.
Слід також враховувати, що в даних умовах є незрозумілим з яких саме підстав був зупинений водій ОСОБА_1 , в рапорті поліцейського вказано, що останній порушив правила дорожнього руху, однак за яких обставин, де і коли зазначено не було, при цьому до матеріалів даної справи не долучено будь-яких постанов про накладення адміністративного стягнення на підтвердження цього.
Таким чином, порушення допущенні поліцейським при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , свідчать про недотримання порядку його проведення, а тому, на підставі ч. 5 ст. 266 КУпАП, результати такого огляду повинні бути визнані недійсними.
Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину уповноваженим органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити за відсутністю складу правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набрала чинності:
Суддя: В.М. Гончаренко