Справа № 201/7769/20
Провадження № 2/201/1178/2021
Іменем України
03 березня 2021 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Мілової Д.Г., розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення,
13.08.2020р. КП «Дніпроводоканал» ДМР звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення (а.с. 2-3).
Ухвалою судді від 02.09.2020р. позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження і розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження в судове засідання з повідомленням сторін (а.с. 17).
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.11.2020р. задоволені позовні вимоги КП «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з 01.07.2018р. по 31.05.2020р. у розмірі 21717 грн. 32 коп., інфляційне збільшення суми заборгованості у розмірі 7862 грн. 54 коп. та 3% річних у розмірі 1942 грн. 69 коп., а разом 31522 грн. 55 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 501,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КП «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 501,00 грн. (а.с. 30-31).
14.12.2020р. до суду звернулись відповідачки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із заявою про перегляд заочного рішення, в якій просили переглянути заочне рішення суду, скасувавши його.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21.12.2020р. скасовано заочне рішення та справу призначено до розгляду у загальному порядку (а.с. 44).
В обґрунтування позовних вимог, представник позивача - Попатенко Я.І. (діє на підставі довіреності від 26.06.2020р. - а.с. 11) зазанчила, що позивач надає відповідачам послуги з водопостачання та водовідведення, але вони станом на 31.05.2020р. мають заборгованість в розмірі 21717 грн. 32 коп., яку представник позивача просила стягнути солідарно разом із судовими витратами, понесеними при пред'явлені позову. Крім того, просила стягнути інфляційне збільшення суми заборгованості в розмірі 7862 грн. 54 коп. та 3% річних у розмірі 1942 грн. 69 коп.
02.03.2021р. до суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, з урахування заяви відповідачів про застосування строків позовної давності.
Позивач надав новий розрахунок заборгованості відповідачів з урахуванням 3% річних та інфляційного збільшення. Сума заборгованості за період з 01.08.2017р. по 30.05.2020р. по оплаті послуг з водопостачання та водовідведення з урахуванням 3 % річних та інфляційного збільшення в розмірі 17 354 грн. 26 коп., з них 13 507 грн. 98 коп. - сума основного боргу, 643 грн. 13 коп. - сума 3% річних та інфляційне збільшення - 3203 грн. 15 коп. (а.с. 52).
Крім того, від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та без фіксування процесу технічними засобами, позовні вимоги підтримала в повному обсязі на їх задоволенні наполягала (а.с. 50).
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали до суду спільну заяву, в якій судове засідання просили проводити за їх відсутності та без фіксації процесу технічними засобами, визнали позовні вимоги про стягнення з них заборгованості за оплату з водопостачання та водовідведення, у межах строку позовної давності, в розмірі 17 354 грн. 26 коп. (а.с. 57).
За нормою ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України). Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено наступні обставини справи і відповідні ним правовідносини.
Між КП «Дніпроводоканал» та відповідачами встановилися фактичні відносини з приводу надання послуг, згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради №526 від 20.04.1995р. про розподіл платні за надання населенню комунальних послуг, споживачам, переданим на обслуговування КП «Дніпроводоканал», основному квартиронаймачу ОСОБА_1 відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно зі статутом КП «Дніпроводоканал» ДМР, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради 20.03.2019р. № 68/13, метою та предметом діяльності позивача є господарська діяльність, в тому числі з надання послуг водопостачання та водовідведення (а.с. 11 зворот).
У квартирі АДРЕСА_1 відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстровані, що підтверджується відповіддю адресно-довідкового підрозділу (а.с. 19-20), відповідальним квартиронаймачем є відповідач ОСОБА_1 , на ім'я якої було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 6).
Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачі свої зобов'язання перед позивачем у частині сплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення не виконували в повному обсязі, у зв'язку з чим у них за період з 01.08.2017р. по 30.05.2020р. виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 17 354 грн. 26 коп., з яких 13 507 грн. 97 коп. - сума основного боргу, 643 грн. 13 коп. - сума 3% річних та інфляційне збільшення - 3 203 грн. 15 коп. (а.с. 53 - 54).
Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної в постанові від 20.04.2016р. по справі № 6-2951цс15 споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст.ст. 67, 68 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання свого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Стосовно позовних вимог у частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз'яснив Верховний Суд України у правовій позиції, яка висловлена в постанові від 16.12.2015р. у справі № 6-2023цс15, закріплена в пункті 10 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово - комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування до таких правовідносин правових норм, установлених у статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами. Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово - комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.
Матеріали справи не містять відомостей про встановлений між сторонами інший розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобов'язання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідачів трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу обґрунтована й підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з розрахунком позивача, розмір інфляційного збільшення суми заборгованості складає 3 203 грн. 15 коп. та 3% річних у розмірі 643 грн. 13 коп.
У поданій до суду спільній заяві відповідачі визнали позовні вимоги про стягнення з них заборгованості за оплату з водопостачання та водовідведення, у межах строку позовної давності, в розмірі 17 354 грн. 26 коп. (а.с. 57).
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року № 2, у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Приймаючі до уваги вищезазначене, та враховуючи, що відповідачі у встановлений законом строк не виконав перед позивачем своїх зобов'язань за надані послуги водопостачання та водовідведення, визнали зменшені позовні вимоги КП «Дніпроводоканал» ДМР, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за надані послуги в розмірі 13 507 грн. 98 коп. за період з 01.08.2017р. по 30.05.2020р., інфляційне збільшення суми заборгованості у розмірі 3 203 грн. 15 коп. та 3% річних у розмірі 643 грн. 13 коп., а разом 17 354 грн. 26 коп.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: 1 157,22 грн. (розмір заявлених вимог 31 522,55 грн., розмір вимог, що підлягають задоволенню 17 354,26 грн., розмір судового збору, що підлягав сплаті при звернення до суду з цим позовом 2102 грн. (2102 грн. х 17 354,26 грн. : 31 522,55 грн. = 1 157,22 грн.), тобто по 578,61 грн. з кожного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 76-81, 89, 141, ч. 4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ч. 2, 3 ст. 274, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг водопостачання та водовідведення - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради заборгованість по оплаті послуг водопостачання та водовідведення з 01.08.2017р. по 30.05.2020р. у розмірі 13 507 грн. 98 коп., інфляційне збільшення суми заборгованості у розмірі 3 203 грн. 15 коп. та 3% річних у розмірі 643 грн. 13 коп., а разом 17 354 грн. 26 коп. (сімнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири грн. 26 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 578,61 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Дніпроводоканал» Дніпропетровської міської ради судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 578,61 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Повний текст рішення складений 12 березня 2021 року.
Суддя О.С. Наумова