Справа №201/13223/19
Провадження №2/932/1241/20
(заочне)
«16» березня 2021 року м.Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.
за участю секретаря: Єськової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернулася до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що 12 березня 1999 року між нею та відповідачем у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної районної Ради м.Дніпропетровська було зареєстровано шлюб, актовий запис №136. Оскільки шлюбні стосунки та ведення спільного господарства припинені у зв'язку із втратою почуття взаємної любові та поваги один до одного, просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем. Також зазначила, що наразі між нею та відповідачем відсутній спір про поділ майна подружжя. Діти повнолітні.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про явку в судове засідання була повідомлена належним чином, надала суду заяву, у якій позов підтримала у повному обсязі та просила, у разі необхідності, винести заочне рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, суду причини неявки не повідомив, про явку в судове засідання був повідомлена належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 16 березня 2021 року постановлено розглядати справу заочно на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , 12 березня 1999 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної районної ради м.Дніпропетровська, зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м.Дніпропетровська, громадянином України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м.Дніпропетровська, громадянкою України, актовий запис №136.
Після реєстрації шлюбі прізвище подружжя « ОСОБА_4 ».
Сторони після реєстрації шлюбу прізвища не змінювали.
Згідно з ст.ст.15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Положенням ст.24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Тобто, з аналізу вказаних матеріально правових норм можна дійти висновку, що розірвання шлюбу за рішенням суду можливе у разі звернення одного з подружжя з такою вимогою та з зазначенням об'єктивних причин, які унеможливлюють подальше існування шлюбу.
Як роз'яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції "Про дискримінацію жінок" в ч. 1 підпункту "с", "однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання". Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово "союз" підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.
Оскільки жоден з подружжя за час знаходження справи у суді не висловив бажання щодо примирення, приймаючи до уваги договірну природу шлюбу та принцип добровільності, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, тому шлюб слід розірвати.
Крім того з матеріалів справи вбачається, що на час ухвалення даного рішення між сторонами відсутній спір щодо поділу майна подружжя.
На підставі ст.ст. 110- 112 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 12 березня 1999 року у Відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Індустріальної районної ради м.Дніпропетровська, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м.Дніпропетровська, громадянином України та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м.Дніпропетровська, громадянкою України, актовий запис №136.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Пунктом 15.5 Перехідних положень ЦПК України передбачено, що апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Рішення суду складено та підписано 16.03.2021.
Суддя В.І.Цитульський