Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "07" вересня 2007 р.
Справа № 5/688
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача Демянчук А.П., довір. від 11.12.06.
від відповідача Михніцький Г.Ю. довір. №113 від 26.04.07.
Розглянув справу за позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (м. Київ) в особі Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" (м. Житомир)
до Приватного підприємства "Укрпалетсистем" (м. Коростень)
про стягнення 97500 грн.
В засіданні суду 06.09.07. оголошувалась перерва до 07.09.07. напідставі ст.77 ГПК України.
Спір розглядається у більш тривалий термін за погодженням сторін у відповідності до ч.4 ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача штрафу за порушення умов генеральної угоди факторингу №280/06-30 від 09.09.05.
Представник позивача у засіданні суду підтримав позовні вимоги, пояснив, що відповідач неналежно виконував умови генеральної угоди факторингу від 09.09.2005року. Тому повинен сплатити позивачеві штраф у розмірі 3% від суми ліміту максимальної заборгованості, що становить 19 500грн. за кожний випадок порушення, а всього 97500,00грн., передбачений п.4.2 генеральної угоди. Крім того, пояснив, що не отримував від відповідача звіти, бухгалтерські документи щоквартально. Тому строк позовної давності не пропустив в частині нарахування штрафу за не надіслані відповідачем зазначені документи на протязі дії всього договору. Але зазначив, що про інші порушення відповідачем угоди стало відомо позивачеві в грудні 2005 року.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу. Крім того, зазначив, що бухгалтерські звіти документи надавав позивачеві щоквартально, договором не передбачено надіслання документів позивачеві рекомендованим листом. Але книги вихідної кореспонденції у відповідача не має. Свої доводи виклав у відзиві на позовну заяву (а.с.115-117).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
09.09.2005 року між позивачем (фактором) та відповідачем (клієнтом)було укладено генеральну угоду факторингу №280/06-30, згідно якої позивач здійснював факторинг дебіторської заборгованості (прав вимоги) відповідача по відношенню до третіх осіб (дебіторів), зазначених в додатку до угоди №1 за зобов'язаннями, сума і строк, яких вказані в реєстрах до угоди.
Додатковими угодами №2,3,4 до зазначеної угоди від 09.09.05. змінювався перелік дебіторів (а.с.8-19).
Строк дії угоди становив з дати її укладення, тобто з 09.09.05. до 08.09.2006 року (п.7.3 угоди).
Слід зазначити, що станом на день звернення до суду, основного боргу відповідача перед позивачем за генеральною угодою факторингу №280/06-30 від 09.09.05. не було, про що зазначив позивач у позовній заяві і не заперечували сторони в засіданні суду.
Дійсно з врахуванням вимог п.3.3 генеральної угоди факторингу №280/06-30 від 09.09.05 відповідач (клієнт) зобов'язувався протягом дії цієї угоди:
- не переводити з Житомирської облфілії АКБ "Укрсоцбанк" поточний рахунок до інших банківських установ (п.3.3.1),
- відповідати перед фактором за дійсність прав вимог (3.3.2);
- гарантувати, що права вимоги не обумовлені виконання клієнтом будь-яких зобов'язань перед відповідним дебітором, а також що права вимоги не обтяжені іншими зобов'язаннями (3.3.3);
- одночасно з передачею фактору кожного реєстру, надавати оригінали (завірені копії) всіх розрахункових документів, що засвідчують право вимоги, передати фактору оригінали цих документів, що засвідчують або пов'язані з правами вимоги, зазначеними у відповідному реєстрі (3.3.4),
- протягом п'яти робочих днів з дати надання фактору завірених копій розрахункових документів, що засвідчують право вимоги, передати фактору оригінали цих документів (3.3.5),
- здійснити відмітки на розрахункових документах про уступку прав вимог або надіслати всім визначеним в ньому дебіторам письмові повідомлення про уступку прав вимог, із зазначенням реквізитів рахунку вказаного в п.3.1.1. цієї угоди, не пізніше наступного робочого дня від дати підписання сторонами цієї угоди (3.3.6),
- у разі отримання клієнтом коштів від дебіторів після уступки права вимоги фактору, перерахувати відповідну суму фактору, не пізніше наступного дня від дати отримання (3.3.7),
- здійснити зворотній викуп права вимоги в порядку визначеному п.п.2.7, 2.8 цієї угоди (3.3.8),
- протягом дії цієї угоди, щоквартально, не пізніше двадцять п'ятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати фактору належним чином посвідчені: бухгалтерський баланс (форма 1), звіт про фінансові результати (форма 2), звіт про рух грошових коштів (форма 3), інші фінансові документи на вимогу фактора, розшифровка дебіторської та кредиторської заборгованості (за вимогою фактора) та інші обов'язки(3.3.11).
У разі порушення клієнтом (відповідачем) вимог п.п.3.3.1-3.3.16 угоди від 09.09.05., останній зобов'язаний сплатити фактору (позивачеві) штраф у розмірі три процента від суми ліміту максимальної заборгованості, визначеної п.1.3 цієї угоди за кожний випадок на підставі п.4.2 генеральної угоди факторингу №280/06-30 від 09.09.05.
Разом з тим, суд приходить до висновку про задоволення позову частково враховуючи наступне:
- із наданих відповідачем позивачеві накладних №569 та 570 від 09.11.05 року та довіреності №912010 від 08.11.05 підтверджується, що Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" отримало продукції у відповідача на суму відповідно 30139,30 та 31633,03грн. (а.с.23-25), яку позивач згідно реєстру (а.с.152) профінансував, що підтверджується банківськими виписками і не заперечується сторонами.
Проте, фактично Державне підприємство "Білокоровицьке лісове господарство" отримало продукцію по зазначених вище накладних та довіреності на суму 14559,90грн. і 15789грн., тобто на меншу суму чим профінансував позивач, що підтверджується наданими накладними позивачем у судовому засіданні, отриманими від Державного підприємства "Білокоровицьке лісове господарство"(дебітора) та актом звірки між останнім і відповідачем (30-31).
Таким чином, відповідач порушив п.3.3.2, яким передбачена відповідальність за дійсність прав вимоги.
Про порушення зазначеного пункту угоди відповідачем, позивачеві стало відомо в грудні 2005 року, що підтверджується актом звірки між Державним підприємством "Білокоровецьке лісове господарство" та відповідачем (а.с.30-31) і поясненнями представника позивача у засіданні суду.
Отже, строк для пред'явлення позову в цій частині сплив у грудні 2006р.
Представник відповідача заперечує проти позову, оскільки вважає, що позивач пропустив строк позовної давності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.256 ЦК України).
Згідно приписів ч.1 ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Для окремих видів законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю, зокрема: позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу,пені)(ст.258 ЦК України)
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч.3 ст.267 ЦК України).
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області 01.03.07р., про що свідчить штамп вхідної кореспонденції канцелярії господарського суду , вх. № 1278, тобто з пропуском строку позовної давності.
Слід зазначити, що позивач не звертався до суду із заявою щодо поновлення строку для звернення до суду з позовом і доказів, які б підтверджували пропуск строку з поважних причин не надав.
Згідно частини 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладене та заяву відповідача щодо пропуску строку позовної давності позивачем, господарський суд відмовляє в позові в частині стягнення штрафу в сумі 19500грн. за порушення п.3.3.2 генеральної угоди факторингу від 09.09.05., в зв'язку із спливом строку позовної давності.
- Як зазначав суд вище, відповідач зобов'язувався, згідно п.3.3.7 у разі отримання відповідачем коштів від дебіторів після уступки права вимоги позивачеві, перерахувати відповідну суму останньому, не пізніше наступного дня від дати отримання.
За отриману продукцію по накладних №567 і №570 від 09.11.05. Державне підприємство "Білокоровецьке лісове господарство" розрахувалось з відповідачем 14.11.05., про що свідчать виписки з банку та не заперечується представниками сторін. Але відповідач в порушення вимог п.3.3.7 угоди від 09.09.05. перерахував отримані кошти позивачеві не на наступний день після отримання коштів, а 09.12.05., що підтверджується випискою з банку та не заперечується представниками сторін.
Отже, про порушення свого права позивач дізнався в грудні 2005 року, про що теж не заперечував представник позивача в засіданні суду. Тому за захистом порушеного права вправі був звернутись до суду в грудні 2006 року. Проте, звернувся до суду 01.03.07.
Таким чином, врахувуючи заяву відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності, суд приходить до висновку, що позивачем теж пропущено строк позовної давності в один рік для звернення до суду про стягнення 19500грн. за порушення п. 3.3.7 угоди. Тому відмовляє в позові щодо стягнення штрафу з відповідача в розмірі 19500грн. за зазначене порушення умов договору відповідачем.
- Крім того, відповідно до п.п.2.7,2.8 генеральної угоди факторингу від 09.09.05. відповідач зобов'язувався на підставі відповідного повідомлення позивача здійснити не пізніше наступного (перший робочий день) дня зворотній викуп права вимоги у його невиконаній частині шляхом перерахування фактору суми невиконаного дебітором зобов'язань та при здійсненні зворотнього викупу права вимоги сплатити позивачу суму згідно наданого останнім рахунку.
26.12.05. позивач направив відповідачеві повідомлення, в якому зазначив про те, що є прострочена заборгованість відповідача за зобов'язаннями щодо зворотнього викупу прав вимоги, в зв'язку з чим просив перерахувати штраф на рахунок позивача (а.с.167) яке відповідач отримав 29.12.05., про що свідчить поштове повідомлення про вручення (а.с.168).
Отже, дійсно, станом на день надіслання повідомлення позивачем відповідачеві, був борг перед позивачем, що не заперечується представниками сторін в засіданні суду та підтверджується актом звірки взаємних розрахунків і виписками з банку. Але зворотній викуп відповідач не здійснив.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що про порушення свого права позивач дізнався в грудні 2005 року, а звернувся до суду 01.03.07., про що суд уже зазначав вище, пропустивши строк позовної давності - один рік. А оскільки про пропущення строку позовної давності заявляє відповідач, то суд відмовляє в позові в частині стягнення штрафу в сумі 19500грн. за порушення умов п.п.2.7,2.8 генеральної угоди факторингу від 09.09.07.
- Відповідно до п.3.3.13 генеральної угоди факторингу №280/06-30 від 09.09.05. відповідач зобов'язувався протягом двох робочих днів від дати отримання відповідної вимоги позивача надати представникам позивача можливість ознайомитися з будь-якими фінансово-бухгалтерськими та первинними документами.
16 січня 2006 року за №06.14/67-46 позивач надіслав відповідачеві вимогу, в якій просив до 20.01.06. надіслати на одрес філії позивача інформацію щодо акту звірки поставок та розрахунків між відповідачем та дебіторами, переданими на обслуговування (а.с.50), яку відповідач отримав 17.01.06., про що свідчить поштове повідомлення про вучення (а.с.43).
Слід зазначити, що у вимозі від 16.01.06. позивач не просить відповідача надати можливість його представнику ознайомитися із фінансовими чи будь-якими іншими документами. І доказів позивач не надав, які б свідчили, що відповідач відмовився надати представнику позивача документи для ознайомлення.
Крім того, як вбачається із змісту вимоги від 16.01.06., позивач дізнався про порушення свого права 20.01.06. Тому мав право звернутись до суду з позовом протягом року, тобто до 20.01.07., але звернувся до суду 01.03.07.
Тому, враховуючи заяву відповідача в частині пропуску строку позовної давності позивачем щодо стягнення штрафу, суд відмовляє в позові і в частині стягнення штрафу в сумі 19500грн. за порушення відповідачем п.3.3.13 генеральної угоди факторингу.
- Відповідно до п.3.3.11 генеральної угоди факторингу №280/06-30 від 09.09.05. відповідач зобов'язувався протягом дії цієї угоди, щоквартально, не пізніше двадцять п'ятого числа першого місяця кварталу наступного за звітним, надавати фактору належним чином посвідчені: бухгалтерський баланс (форма 1), звіт про фінансові результати (форма 2), звіт про рух грошових коштів (форма 3), інші фінансові документи на вимогу фактора, розшифровку дебіторської та кредиторської заборгованості (за вимогою фактора) та інші обов'язки(п.3.3.11).
З врахуванням п.7.3 генеральної угоди факторингу від 09.09.05., угода діяла з 09.09.05. по 08.09.06.(п.7.3).
Таким чином, враховуючи вимоги п.3.3.11. зазначеної угоди факторингу, відповідач повинен був подавати позивачеві зазначені вище документи в такі періоди,зокрема: 25.10.05., 25.01.06., 25.04.06., 25.07.06. та 25.10.06.
Проте, доказів, що підтверджували би надання щоквартально документів позивачеві не надав.
Позивач заперечує факт отримання документів.
У разі порушення клієнтом (відповідачем) вимог п.п.3.3.1-3.3.16 угоди від 09.09.05., останній зобов'язаний сплатити фактору (позивачеві) штраф у розмірі три процента від суми ліміту максимальної заборгованості, визначеної п.1.3 цієї угоди за кожний випадок на підставі п.4.2 генеральної угоди факторингу №280/06-30 від 09.09.05., про що суд зазначав уже вище.
Пунктом 1.3 ліміт максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням встановлений до 650 000,00грн.
Враховуючи вище викладене, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову у частині стягнення штрафу в сумі 19500,00грн. за порушення відповідачем п.3.3.11 генеральної угоди, оскільки позивач не пропустив строк позовної давності щодо неподачі документів за періоди: 25.04.06., 25.07.06. та 25.10.06.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: стягнення штрафу з відповідача на користь позивача в сумі 19500грн. за порушення п.3.3.11 генеральної угоди факторингу від 09.09.05. А в частині вимог щодо стягнення штрафу в сумі 78000,00грн. відмовляє.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно- технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 256,257,258, 261,525,526 ЦК України, ст.ст. 33,34,43,49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
1.Позов задовільнити частково.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Укрпалетсистем", 11500, м.Коростень, вул. Крупської, буд.5, Житомирської області, р/р 2600010533 в ЖОД АППБ "Аваль", МФО 311528, код 32285225:
- на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", 03150, м.Київ, вул. Ковпака, буд.29, к/р 32008152402 в Головному управлінні НБУ по м.Києву та Київській області, МФО 321024, код 00039019 в особі Житомирської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк", 10014, код 09311279 м. Житомир, вул. Перемоги, буд.7-а , код 09311279,
- 19500,00грн. штрафу,
- 195,00грн. - витрат, пов'язаних із сплатою державного мита,
- 23,60грн. - витрат, пов'язаних із сплатою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Відмовити в позові в частині стягнення штрафу в сумі 78000,00грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення у відповідності до ст.84 ГПК України.
Суддя
Брагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 11 вересня 2007 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - поз., 3- відп.