Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський,3/65
Від "06" вересня 2007 р. Справа № 6/354-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
при секретарі Кондренко О.А.
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Новоград--Волинському Житомирської області (м.Новоград-Волинський)
до Управління Пенсійного фонду України в м.Новоград-Волинський (м.Новоград-Волинський)
про зобов'язання вчинення дій
Позивач звернувся в суд з позовом про зобов'язання відповідача вчинити дії по виключенню з актів щомісячної звірки допомоги на поховання по особових справах померлих, які втратили працездатність внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в яких відсутній медичний висновок про причинний зв'язок, сум раніше взятих до заліку відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві у м.Новоград-Волинському.
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
Відповідач надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника в зв'язку з перебуванням головного спеціаліста-юристконсульта у відпустці.
Позивач про причини своєї неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.
Відповідно до приписів ст.128 КАС України справа розглядається за наявними в ній доказами.
Дослідивши письмові матеріали справи, господарський суд,
Згідно актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих,яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, за квітень 2004р., січень 2006р., квітень 2006р., підписаних уповноваженими представниками (керівниками) сторін, позивачем в загальній сумі витрат узгоджено до відшкодування суму допомоги на поховання, виплаченої сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, в загальному розмірі 791,04грн.
Позивач вважає, що ним безпідставно взято до заліку зазначені витрати, пов'язані з виплатою допомоги на поховання, оскільки в особових справах потерпілих відсутній медичний висновок про причинний зв'язок смерті потерпілого з обставинами, за яких настав страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві або профзахворювання.
Відповідач у письмовому запереченні на позовну заяву (а.с.23-26) посилається на Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99р. № 1105-XIV, який зобов'язує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, крім іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та спільну постанову правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4.
Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ст.21 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99р. № 1105-XIV, Фонд соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку зобов'язаний у встановленому законодавством порядку, крім іншого, своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, крім іншого, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
На виконання вказаного Закону постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 затверджено "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" (далі Порядок), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.05.03р. за № 376/7697.
Згідно п.2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме, крім іншого, - допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.
Пунктом 5 Порядку передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду України.
Зазначеним Порядком встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснювати дії по підписанню актів щомісячної звірки, в які повинні бути включені, крім іншого, суми виплаченої допомоги на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони узгодили акти щомісячної звірки за квітень 2004р., січень 2006р., квітень 2006 р., в яких вказана і сума допомоги на поховання. Розрахунки проведені на централізованому рівні. Тому суд вважає безпідставними вимоги позивача.
Крім того, відповідно до ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач у своєму запереченні на позовну заяву посилається на пропущення позивачем річного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України.
Оскільки позов до суду подано 12.02.07р., про що свідчить відповідний штамп канцелярії суду, позивачем пропущено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав в частині актів щомісячної звірки за квітень 2004р. та січень 2006р., що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Докази пропущення строку для звернення до адміністративного суду з поважних причин в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94,99,100,153-168, 186, 254, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд
В позові відмовити.
Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАСУ.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу;
3 - відповідачу;