Справа № 676/3126/17
Провадження № 1-о/676/1/21
8 лютого 2021 року м. Кам'янець-Подільський
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , розглянувши заяву потерпілої ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, -
встановив:
Вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 8 жовтня 2018 року ОСОБА_3 засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.128 КК України та призначено йому покарання у виді 150 год. громадських робіт і на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» його звільнено від відбування покарання. В апеляційній інстанції вирок не переглядався.
26 червня 2019 року потерпіла ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про перегляд вироку за нововиявленими обставинами. У зв'язку з тривалим відрядженням судді ОСОБА_4 , заява передана на повторний авторозподіл і визначено новий склад суду для її розгляду.
У заяві про перегляд вироку за нововиявленими обставинами потерпіла посилається на те, що суд першої інстанції засудив ОСОБА_3 за вчинення необережних дій, проте, не дав кримінально правову оцінку умисному удару, від якого вона впала. За доводами заявника нанесення умисного удару, яким спричинено синці, мало б мати окрему кваліфікацію за ч.1 ст. 125 КК України, але правоохоронні органи відмовляються оголошувати підозру ОСОБА_3 за ст. 125 КК України, мотивуючи тим, що є вирок суду. Викладені обставини, 10 квітня 2019 року заявнику роз'яснено в прокуратурі, а тому, викладене ОСОБА_2 вважає нововиявленими обставинами і просить скасувати вирок суду.
Суд вивчивши заяву та матеріали кримінального провадження, вважає, що її слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно, ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Аналогічна норма міститься у кримінальному законі, так ч.2 ст.5 КК України встановлено, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч.2ст.4 ККУ). Процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення (ст. 5 КПК України).
За обставинами справи, ОСОБА_3 засуджений за кримінальне правопорушення, подія якого мала місце 30 травня 2017 року. З заяви ОСОБА_2 слідує, що потерпіла просить притягнути ОСОБА_3 за ст. 128, ч.1 ст.125 КК України. Кримінальні правопорушення передбачені ст. 128 і ч.1ст. 125 КК України, згідно ст. 12 КК України. в редакції норм, що діяли на час інкримінованої події, були злочинами невеликої тяжкості. Статтею 49 КК України в редакції закону № 1183-VII від 08.04.2014 р., яка діяла на час інкримінованого злочину, було встановлено строки давності, згідно яких особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Заявник просить ухвалити рішення і притягнути ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за ч.1ст. 125 КК України, тобто притягнути за умисне діяння, які раніше не висувались як обвинувачення. Тобто, потерпіла просить збільшити обсяг обвинувачення, тобто висунути більш тяжке обвинувачення і притягнути засудженого додатково ще й за умисний злочин невеликої тяжкості, який ОСОБА_5 раніше не інкримінувався. З цих підстав ОСОБА_6 подала до суду заяву 26 червня 2019 року.
Строки подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами чітко визначені ст. 461 КПК України. Згідно ч.3 ст.461 КПК України, за наявності обставин, які підтверджують вчинення особою більш тяжкого кримінального правопорушення, ніж те, за яке вона була засуджена, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення. Заявник у своїх письмових доводах фактично стверджує, що вирок суду від 8 жовтня 2018 року про засудження ОСОБА_3 за ст. 128 КК України є правильним, проте, описаний в обставинах факт умисного спричинення умисних легких тілесних ушкоджень не отримав окремої правової кваліфікації за ч.1ст. 125 КК України. Для цього, на думку заявника, слід скасувати вирок і ухвалити новий вирок, яким засудити його за ч.1ст.125 і за ст.128 КК України, тобто додатково кваліфікувати дії засудженого за ч.1ст.125 КК України. Оскільки умисні дії (ст. 125 ККУ)не інкримінувались засудженому, а потерпіла просить за них засудити ОСОБА_5 , суд вважає, що згідно вказаної норми, судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими обставинами протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 125 КК України, тобто в межах 2 років. Проте, знаючи ще 10 квітня 2019 року про обставини які вважає нововиявленими, ОСОБА_6 подала заяву про перегляд вироку лише 26 червня 2019 року, в той час як мала б її подати у дворічний строк з дня ймовірно вчинення злочину передбаченого ст. 125 КК України (30 травня 2017 року), тобто, мала звернутись до суду до 30 травня 2019 року. Заявник не звернула увагу, що у ст.461 КПК України, виписано декілька видів строків звернення до суду з відповідною заявою і всіх їх слід дотриматись.
Згідно ст.462 ч.2 п.5-2 КПК України, до заяви про нововиявлені обставини обов'язково додається клопотання про поновлення строку подання заяви. Проте, потерпіла вказаних вимог КПК України не дотрималась, будь-яких клопотань про поновлення строків подання заяви до суду ОСОБА_6 не долучила.
Згідно з ч.3 ст.464 КПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яке не оформлене згідно з вимогами, передбаченими статтею 462 цього Кодексу, застосовуються правила частини третьої ст.429 КПК України, згідно з якими заява підлягає поверненню, якщо заява подана після закінчення строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. При цьому, згідно ч.3 ст. 464 КПК України, копія ухвали про повернення заяви невідкладно надсилається особі, яка подала касаційну скаргу, разом з касаційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заяву потерпілої про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід повернути для подачі до суду відповідно до вимог ст.462 КПК України та в строки визначені ст.461 КПК України, або з клопотанням про поновлення строків визначених законом.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 429, 459, 461, 462, 464 КПК України, суддя, -
постановив:
Повернути ОСОБА_2 заяву про перегляд вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 8 жовтня 2018 року, як таку, що подала після закінчення строку визначеного ч.3 ст. 461 КК України та поданої без клопотання про поновлення цього строку.
Копію ухвали про повернення заяви невідкладно надіслати ОСОБА_2 разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, передбаченому КПК України, у межах встановленого строку, або з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
Суддя Кам'янець -Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1