Справа: № 484/342/21
Провадження:№3/484/176/21
25 березня 2021 року м. Первомайськ
Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Закревський В.І., розглянувши матеріали, які надійшли до суду 04 лютого 2021 року від Первомайського районного ВП ГУ НП в Миколаївській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, особу встановлено згідно паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 27.01.1997 року Первомайським МВ УМВС України в Миколаївській області, проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП - , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
03.02.2021 р. року о 00.40 год. в м. Первомайську Миколаївської області по вул. Халтуріна гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки АЗЛК д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 п.п. а ПДР України, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 під час складання протоколу пояснив, що транспортним засобом не керував, стояв на проїзній частині, оскільки автомобіль забуксував, сам факт керування ним транспортного засобу в стані сп'яніння заперечував, однак погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням електронного пристрою "Drager", по результатам огляду проба на алкоголь виявилась позитивною 1,70 проміле алкоголя. З результатами вказаного огляду, який було проведено в порядку, передбаченому ст. 266 КУпАП, гр. ОСОБА_1 ознайомився 03.02.2021 р. о 00.52 год. під власний підпис.
ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив не визнання керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, за обставин вказаних в протоколі. Щодо результатів огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням електронного пристрою "Drager" визнав та не заперечував.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Ремський Є.В. звернув увагу суду, що його підзахисний не керував транспортним засобом та знаходився поруч з ним, оскільки останній забуксував. Оскільки ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність саме за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, тому просив закрити провадження по справі в зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила надані нею письмові пояснення під час складання протоколу, вказавши, що транспортним засобом керувала саме особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки він знаходився в автомобілі та інших осіб в салоні не було.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив суду, що працює таксистом та проїзжав по вул. Халтуріна в м. Первомайську Миколаївської області разом із гр. ОСОБА_2 , побачивши автомобіль, який забуксував на дорозі, вийшли надати допомогу водієві, від якої останній відмовився у образливій та грубій формі. На питання адвоката Ремського Є.В. чи керував ОСОБА_1 в той час транспортним засобом відповів, що автомобіль стояв із вимкнутим двигуном, а водій знаходився в автомобілі. Після розмови з ним було викликано працівників поліції.
Особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, інспектор СРПП №2 Первомайського ВП ГУ НП в Миколаївській області Гарбуз М.С. в судовому засіданні підтвердив, що факту зупинки автомобіля під керуванням гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння працівниками поліції не здійснювалося. Вони приїхали на місце вчинення адміністративного правопорушення в результаті виклику, який надішов від свідка ОСОБА_2 на "102". По приїзду на місце вони зафіксували, що гр. ОСОБА_1 перебував біля належного йому транспортного засобу, який забуксував. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій не відмовився, за результатами продуття приладу Драгер вміст алкоголю становив 1,70%. ОСОБА_1 повідомлено про вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким останній був не згоден, роз'яснено його права та повідомлено про розгляд його справи в Первомайському міськрайонному суді Миколаївської області. На запитання про керування ОСОБА_1 автомобіля в стані алкогольного сп'яніння відповів, що останній на момент їх приїзду не керував транспортним засобом.
Свідок ОСОБА_4 , який входив у склад патрульного автомобіля, також підтвердив, що гр. ОСОБА_1 на момент їх прибуття не керував траснпортним засобом, а знаходився біля нього.
Дослідивши безпосередньо у судовому засіданні показання учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення, а також надані останніми докази, ознайомившись з матеріалами справи, суд приходить до висновку, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки доказів зібраних в дану справу не достатньо для того щоб зробити однозначний висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, в якому обвинувачується останній.
Статтею 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Вичерпне коло осіб, які підлягають відстороненню від керування транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння, визначене у ч. 1 ст. 266 КУпАП, до нього входять особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв'язку між собою та з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп'яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), а також враховуючи судову практику викладену в Постанові Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 р. вбачається, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Отже, можна прийти до висновку, що суб'єктом вчинення протиправного діяння, передбаченого ст. 130 КУпАП, можуть бути лише водії транспортних засобів, у яких, на підставі огляду, проведеного у встановленому законом порядку, було виявлено стан сп'яніння, в тому числі алкогольний.
Однак, з сукупності доказів зібраних у матеріали адміністративної справи неможливо зробити однозначний висновок про те, що ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля під час його руху. Зокрема, матеріалами справи про адміністративне правопорушення не спростовується позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відповідно до якої, він не керував автомобілем, а стояв на проїзній частині біля нього, оскільки автомобіль забуксував.
Такі показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, повністю співвідносяться та зіставляються з показаннями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які у судовому засіданні підтвердили, що гр. ОСОБА_1 не керував зазначеним автомобілем.
В той же час, пояснення свідка ОСОБА_2 щодо керування транспортним засобом саме особою, яки притягається до адміністративної відповідальності, спростовуються, окрім наданих пояснень свідків, ще і даними відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, за якими чітко видно, що під час приїзду патрульного автомобілю за місцем виклику водій ОСОБА_1 не перебував за кермом автомобіля та не керував ним, а знаходився біля нього на проїздній частині дороги.
Отже, суд повинен виходити з наявних фактичних обставин, що зібрані в даній справі.
Оскільки в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки АЗЛК д.н.з. НОМЕР_2 , виконуючи функцію водія, під часу руху такого засобу в районі вул. Халтуріна в м. Первомайську Миколаївської області, то наявність сумніву про цей факт слід трактувати на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, так як протилежного не доведено матеріалами, зібраними патрульними поліції. Отже, вказана особа не може вважатися суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому слід вважати не доведеною винуватість останнього у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у вину, складеним відносно нього протоколом.
Крім того, огляд, яким у особи було встановлено стан алкогольного сп'яніння визнається недійсним, оскільки уповноваженою посадовою особою помилково було визначено останнього як водія транспортного засобу, зазначений огляд взагалі не міг бути проведений відносно нього, так як його дії не містили в собі ознак будь-якого протиправного характеру, а тому огляд правопорушника на стан алкогольного сп'яніння було проведено безпідставно.
З точки зору критерія відповідності доведеності вини особи поза розумним сумнівом, суд вважає, що сукупність зібраних в матеріали даної справи про адміністративне правопорушення доказів є недостатньою та не взаємопов'язаною між собою для того щоб прийти до безсумнівного висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у його керуванні транспортним засобом в стані сп'яніння за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення відносно нього.
Враховуючи те, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється посадовою особою в рамках пред'явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у відповідному протоколі, а також виходячи з матеріалів наданих для розгляду, які були попередньо зібрані та належним чином процесуально закріплені уповноваженою на те посадовою особою, суд позбавлений можливості самостійно усунути недоліки, що виникли у зв'язку з відсутністю відповідних матеріалів адміністративної справи, оскільки до повноважень суду не входить збирання доказів, їх вилучення або долучення іншим чином з інших матеріалів справ про адміністративні правопорушення, при цьому перекладання на себе повноважень посадової особи уповноваженої на складання протоколу про адміністративне правопорушення, в противному випадку, призведе до порушення судом принципу рівності сторін процесу.
В світлі даної ситуації, слід вважати, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки суд вправі обґрунтовувати свої висновки про винуватість лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину ОСОБА_1 патрульною поліцією адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283-284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - закрити за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.