Справа № 478/357/21 Провадження № 3/478/148/2021
24 березня 2021 року. Суддя Казанківського районного суду Миколаївської області Томашевський О.О., за участю секретаря судових засідань Григоренко Н.О., прокурора Булаєвої І.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Улянівка, Новобузького району, Миколаївської області, громадянки України, не працюючої, офіційно не заміжньої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП,
02.11.2019 року, ОСОБА_1 , згідно наказу Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» №225 о/с-19 була призначена молодшим інспектором відділу охорони Державної установи «Казанківська виправна колонія» (№ 93)».
12.08.2020 року наказом Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» від 07.08.2020 року № 292 о/с-20, ОСОБА_1 , було звільнено за власним бажанням.
Таким чином, ОСОБА_1 , відповідно до ст. 1 та п.п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом, на якого поширюються вимоги вказаного закону щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 вказаного Закону на ОСОБА_1 , було покладено зобов'язання, зокрема: у випадку припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі-декларація), за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Будучи звільненою за власним бажанням з 12.08.2020 року з Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)», ОСОБА_1 була зобов'язана подати декларацію перед звільненням, яку нею було подано з порушенням термінів, а саме - 06.10.2020 року.
На підставі викладеного, відносно ОСОБА_1 було складено протокол від 24.02.2021 року № 171 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, а саме, за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, перед звільненням.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала та щиро каялась, пояснила, що подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування лише 06.10.2020 року, у зв'язку з тим, що не вміє працювати з комп'ютером.
Прокурор в судовому засіданні просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та призначити стягнення відповідно до передбаченої санкції статті.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , з'ясувавши думку прокурора та дослідивши матеріали адміністративної справи, приходжу такого висновку.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про запобігання корупції» відносини, що виникають у сфері запобігання корупції, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, цим та іншими законами, а також прийнятими на їх виконання іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з п.п. «д» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України є суб'єктами на яких поширюється дія даного Закону.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені, зокрема, у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, ОСОБА_1 , згідно наказу Державної установи «Казанківська виправна колонія (№ 93)» №225 о/с-19 була призначена молодшим інспектором відділу охорони Державної установи «Казанківська виправна колонія» (№ 93)» з 02.11.2019 року та була звільнена за власним бажанням з 12.08.2020 року на підставі наказу від 07.08.2020 року № 292 о/с-20.
Отже, на ОСОБА_1 , як на особу, яка виконувала діяльність пов'язану з виконанням функцій держави поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції», і вона як особа, зазначена в пункті 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» була зобов'язана вжити заходів щодо своєчасного подання декларації перед звільненням.
Відповідно до п. 2) ч. 5 розділу ІІ рішення НАЗК від 10.06.2016 року № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 15.07.2016 року за № 959/29089, декларація перед звільненням - це декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону не пізніше двадцяти робочих днів з дня припинення діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону.
Як вбачається, з витягу з Єдиного держаного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та скрін-шоту з офіційного сайту Єдиного держаного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, декларацію перед звільненням ОСОБА_1 подала 06.10.2020 року, тобто на 55-й день з моменту припинення діяльності.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 25.05.1998 року (із змінами та доповненнями) «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння» зазначено, що у справах даної категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 КУпАП. При цьому особливу увагу необхідно звертати на з'ясування в кожній справі таких питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи особа є винною в його вчиненні; чи належить вона до суб'єктів даного правопорушення; чи не містить правопорушення ознак злочину; чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені ст. 38 КУпАП; чи немає інших обставин, що виключають провадження в справі.
Згідно ст. 277 КУпАП, адміністративні справи передбачені ст.172-6 КУпАП розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Зазначені адміністративні матеріали надійшли та були зареєстровані в канцелярії суду 11.03.2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, факт вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією ОСОБА_1 , було виявлено Управлінням стратегічних розслідувань в Миколаївській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - 26.10.2020 року шляхом отримання інформації від Національного агентства з питань запобігання корупції з приводу несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 , в діях якої вбачаються ознаки наявності складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбачені ч. 1 ст.172-6 КУпАП.
Із системного аналізу законодавства у сфері запобігання та протидії корупції, вбачається, що моментом виявлення порушення, пов'язаного з корупцією є момент отримання суб'єктами уповноваженими на складання протоколів про адміністративні корупційні правопорушення інформації про таке порушення. При цьому складання адміністративного протоколу про вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією є окремою процесуальною дією, вчиненою на підставі виявленого факту такого порушення.
Таким чином, суддя не погоджується із змістом протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, в частині того, що день складання протоколу є днем виявлення адміністративного правопорушення.
Натомість, відповідно до положень ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Тобто, строки, передбачені ст. 38 КУпАП на момент розгляду даної справи про адміністративне правопорушення не закінчилися.
В той же час, відповідно до вимог ст. 65 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014 року (яка була чинною на момент вчинення адміністративного правопорушення), за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.
Рішенням Конституційного Суду України №13-р/2020 від 27.10.2020 року у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України стосовно відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції», яка визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
За змістом статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
На момент розгляду даної справи про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , статтю 65 Закону України «Про запобігання корупції» виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції», який набрав чинності з 30.12.2020 року. З цього ж часу, Закон України «Про запобігання корупції» доповнено статтею 65-1, яка відновлює відповідальність за корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
Таким чином, склавши протокол про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією в лютому 2021 року, тобто в період чинності статті 65-1 Закону України «Про запобігання корупції», посадова особа органу поліції фактично застосувала до ОСОБА_1 ту норму закону, яка не існувала на момент вчинення нею адміністративного правопорушення, а отже й не передбачала можливої адміністративної відповідальності за порушення вимог корупційного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 8. КУпАП, закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю в разі скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
Враховуючи наведені обставини, з огляду на рішення Конституційного Суду України та чинні норми корупційного законодавства, суддя доходить висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 , з підстав скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність, згідно із п.6 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.ст.247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - закрити у зв'язку із скасуванням акта, який встановлює адміністративну відповідальність.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Миколаївського апеляційного суду через Казанківський районний суд Миколаївської області.
Суддя