Справа № 487/5354/20
Провадження № 1-кс/487/1382/21
24.03.2021 року Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту,
24.02.2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням в якому просив скасувати арештавтомобіля марки «Ford Focus» державний номерний знак НОМЕР_1 , кузов номер НОМЕР_2 та ключів від автомобіля марки «Ford Focus» державний номерний знак НОМЕР_1 .
В обґрунтування клопотання заявник зазначив, що ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 25.09.2020 року клопотання інспектора СД Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_4 було задоволено та накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення огляду місця події 16.07.2020 року а саме «Ford Focus» державний номерний знак НОМЕР_1 .
Посилаючись на те, що на теперішній час відпала потреба в подальшому застосуванні арешту, просив його скасувати.
У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з'явився, надав до суду заяву про розгляд клопотання про скасування арешту без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі.
Дізнавач СД Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій просив відмовити в задоволенні клопотання про скасування арешту посилаючись на те, що відповідно до висновку експерта від 08.02.2021 №СЕ-19/115-20/17070-ТР встановлено, що ідентифікаційний номер кузова та двигуна наданого на дослідження т/з «Ford Focus», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 змінений механічним шляхом.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
В провадженні СД Заводського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області перебувають матеріали досудового розслідування за №12020155030000608 від 17.09.2020, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ст.290 КК України.
Так, в ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 25.09.2020 року накладено арешт на майно вилучене в ході проведення огляду місця події від 16.07.2020 в рамках розслідування кримінального провадження №12020155030000608, а саме: автомобіль марки «FORD FOCUS» дн « НОМЕР_1 » із номером НОМЕР_2 , ключі від «FORD FOCUS» дн «« НОМЕР_1 », та визначити місцем зберігання т/з «FORD FOCUS» дн « НОМЕР_1 » із номером НОМЕР_2 спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: м. Миколаїв, вул. Лагерне поле 5.
Вказаний автомобіль марки «FORD FOCUS» дн « НОМЕР_1 » із номером НОМЕР_2 є предметом кримінального правопорушення та має доказове значення по вказаному кримінальному провадженню, що і стало підставою для накладення арешту на вказаний транспортний засіб.
Відповідно до висновку експерта №СЕ-19/115-20/17070-ТР від 08.02.2021 року, встановлено, що ідентифікаційні номери кузова та двигуна наданого на дослідження транспортного засобу «FORD FOCUS», чорного кольору, з закріпленими на ньому реєстраційними знаками НОМЕР_1 змінені механічним шляхом.
Частиною 3 статті 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п.1 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч.10 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Таким чином, автомобіль марки «FORD FOCUS» дн « НОМЕР_1 » із номером НОМЕР_2 та ключі від нього відповідно до ст.98 КПК України є речовим доказом, а тому на підставі ч.3 ст.170 КПК України на нього може бути накладено арешт.
Звертаючись до суду із вказаним клопотанням, заявником ОСОБА_3 не доведено та не надано слідчому судді доказів на підтвердження того, що на теперішній час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту накладеного ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 25.09.2020 року на вищезазначений транспортний засіб та ключів від нього.
Слід враховувати, що відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання учасниками кримінального провадження їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Отже, обов'язок з доведення відсутності подальшої потреби застосування арешту майна покладається саме на особу, яка просить скасувати такий арешт.
Враховуючи вищевикладене, заявником ОСОБА_3 не доведено, що арешт накладений необґрунтовано та відпала потреба у його застосуванні, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст.ст.170-174 , 376 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1