Провадження № 2-а/470/3/21
Справа № 470/106/21
24 березня 2021 року смт. Березнегувате
Суддя Березнегуватського районного суду Миколаївської області Орлова С.Ф. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Миколаївській області лейтенанта поліції Суперсона Вячеслава Вячеславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
05 березня 2021 року позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача в якій просив скасувати складені відносно нього постанови про адміністративні правопорушення серії ДП 18 №339794 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП та ДП 18 №339795 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за порушення п.2.4 ПДР України.
Ухвалою судді від 09 березня 2021 року справу відкрито у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та призначено перше судове засідання.
23 березня 2021 року від представника Управління патрульної поліції в Миколаївській області Сиволапа В.В. (за довіреністю № 25707/41/3/01-2020) надійшов відзив в якому він позовні вимоги позивача не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову, а також клопотання в якому він зазначив про недоліки, виявлені під час ознайомлення з матеріалами вказаної справи, які були надіслані судом з ухвалою про відкриття провадження. Зазначив, що позивачем недоплачено судовий збір, так як ОСОБА_1 оскаржує дві постанови про адміністративне правопорушення складені відносно нього та невірно вказано відповідача по справі.
Згідно ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" за подання заяв до суду справляється судовий збір, який включається до складу судових витрат.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення, визначено саме зазначеним Законом України.
Відповідно до статей 3, 5 Закону України "Про судовий збір" серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
Також Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 року (справа №543/775/17) відступила від висновків Верховного Суду викладених у постанові від 13.12.2016 року (провадження №21-1410а16) та зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
У зазначеній постанові також вказано, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.3 ст.6 вказаного Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, з огляду на викладене, оскільки позивачем оскаржується дві постанови про накладення адміністративного стягнення серія ДП18 № 339794 та серія ДП 18 № 339795, однак судовий збір сплачено лише за однією вимогою немайнового характеру, необхідно доплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн. та оригінал квитанції про сплату надіслати до суду або надати докази, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір".
Окрім цього, позов подано до неналежного відповідача.
Так, відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України від 02.07.2015 року №580-VІІІ "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно п.8 ст.1 ст.23 вказаного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи зокрема про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту(ч.1, 2, 3, 5, 6 ст.121, статті 121-1, 121-2, ч.1, 2, 3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126) тощо.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ч.2 ст.122 КУпАП, інспектори відповідного органу діють не як самостійні суб'єкти владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, яка регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.
Отже відповідні інспектори не можуть виступати самостійними відповідачами у зазначених справах. В порушення вказаних вимог позивачем було пред'явлено позов лише до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Миколаївській області Суперсона В.В.
За таких обставин, встановивши, що провадження у справі було відкрито з порушенням ст.161 КАС України, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 171, 240, 241, 248, 256 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Миколаївській області лейтенанта поліції Суперсона Вячеслава Вячеславовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк 5 (п'ять) днів з дня вручення копії ухвали для виправлення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви, надіславши на його адресу копію ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду в зазначений строк, позов буде залишений без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С. Ф. Орлова