1-кп/463/93/13
1-в/465/6/21
судового засідання
24.03.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м.Львова в складі:
судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
лікуючого лікаря-психіатра, представника заявника ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
особи, щодо якої вирішується питання ОСОБА_6
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Львові заяву КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом -
В.о. генерального директора КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” ОСОБА_7 та лікуючий лікар-психіатр ОСОБА_4 звернулися в суд із заявою на предмет продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, посилаючись на те, що у КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” з 12.02.2015 року виконуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо громадянина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були застосовані ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.01.2015 року та ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.09.2016 року, та такі востаннє продовжені ухвалою Франківського районного суд м. Львова від 15.06.2020 року.
29.10.2020 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, які дійшли висновку, що ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент огляду страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим змішаним дефектом в емоційно-вольовій сфері, період формування ремісії. У зв'язку з наявністю ознак виражених дефіцитарних змін мислення, емоцій, волі та інтелекту внаслідок шизофренічного процесу, що значно знижують адаптаційний ресурс особистості, і недостатню критичність щодо можливих наслідків власних вчинків, а також через невирішеність соціальних питань пацієнта (немає місця проживання) та відсутність осіб, які могли б здійснювати догляд, нагляд та піклування за ним, що значно підвищує ризик погіршення психічного стану та здійснення повторних суспільно небезпечних дій. ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. У зв'язку з чим просить заяву задоволити.
У судовому засіданні лікуючий лікар-психіатр, представник заявника - ОСОБА_4 заяву підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним у заяві. Просить продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо продовження його лікування у КНП ЛОР “Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня” не заперечував, підтримав заяву та вказав, що він буде лікуватись у даному закладі.
Захисник у судовому засіданні при вирішенні заяви про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні з звичайним наглядом відносно ОСОБА_6 покладається на розсуд суду.
Прокурор в судовому засіданні просить задоволити заяву, продовжити ОСОБА_6 застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу.
Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора щодо задоволення заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву слід задоволити виходячи з наступного.
Згідно ст. 95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
У відповідності зі ст. 17 Закону України “Про психіатричну допомогу”, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.
Згідно з ст.19 Закону України “Про психіатричну допомогу” продовження застосування примусових мір медичного характеру здійснюється судом за заявою представника психіатричного закладу на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів.
Судом встановлено, що з 12.02.2015 р. у Комунальному некомерційному підприємстві Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» застосовуються примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом щодо громадянина ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були застосовані ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 20.01.2015 року та ухвалою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 15.09.2016 року.
Ухвалами Франківського районного суду м. Львова від 30.06.2015 р., 22.12.2015 р., 08.07.2016 р., 18.01.2017 р., 20.06.2017 р., 20.12.2017 р., 10.05.2019 р., 01.07.2019 р., 16.12.2019 та 15.06.2020р. примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом були продовжені.
Так, внаслідок проведеного до даного часу комплексного лікування не вдалося досягнути значного покращення психічного стану хворого ОСОБА_6 та ознак повноцінної його ремісії.
29.10.2020 року ОСОБА_6 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, які дійшли висновку, що ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 на момент огляду страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим змішаним дефектом в емоційно-вольовій сфері, період формування ремісії. У зв'язку з наявністю ознак виражених дефіцитарних змін мислення, емоцій, волі та інтелекту внаслідок шизофренічного процесу, що значно знижують адаптаційний ресурс особистості, і недостатню критичність щодо можливих наслідків власних вчинків, а також через невирішеність соціальних питань пацієнта (немає місця проживання) та відсутність осіб, які могли б здійснювати догляд, нагляд та піклування за ним, що значно підвищує ризик погіршення психічного стану та здійснення повторних суспільно небезпечних дій. ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом
До наданої суду заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів щодо особи, до якої застосовуються примусові заходи медичного характеру №65 від 29.10.2020 року, який містить обґрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації, що є підставою для продовження примусового лікування.
За таких обставин, з'ясувавши всі обставини заяви,заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд приходить до висновку про обґрунтованість продовження застосування таких примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 , а тому заяву слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 512, 514 КПК України, ст.ст. 92-95 КК України, ст.ст. 17, 19 Закону України “Про психіатричну допомогу” -
постановив:
заяву задоволити.
ПродовжитиОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , без постійного місця проживання, який скоїв суспільно небезпечне діяння передбачене ч. 3 ст. 185 та ст.395 КК України застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 7 діб з моменту її оголошення.
Суддя ОСОБА_1