"19" травня 2010 р. Справа № 11/43
За позовом Приватного підприємства «Прод-Трейд» м.Рівне
до відповідача: Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк»
в особі Відділення №461 у м.Рівне
про визнання недійсною Додаткової угоди №1
від 31.08.2009р. до Кредитного договору
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від позивача- Штогрін В.С., представник (довір.б/н від 22.03.2010р);
від відповідача- Бондарчук В.В., провідний юрисконсульт (довір.№2298 від 26.01.2010р.).
Представники сторін не заявили клопотаннь про технічну фіксацію судового процесу.
Суть спору: Позивач-Приватне підприємство «Прод-Трейд»у позовній заяві просить визнати недійсною Додаткову угоду №1 до Кредитного до говору, укладену 31.08.2009р. з Відповідачем-Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» в особі Відділення №461 у м.Рівне.(арк.справи 2-3).
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, Позивач зазначає, що між ПП «Прод-Трейд»та АКІБ «УкрСиббанк»в oco6i Відділення №461 м.Рівне укладено кредитний договір №11385433000 від 21.08.2008р., предметом яко-го є надання Банком кредиту Позичальнику у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі 716 000 грн. Термін креди-тування Договору (Додаток №1) визначається 21.08.2008р. та закінчується 17.08.2011р. В Додатку №1 також вста-новлено залишок максимальної заборгованості за кредитом на ряд дат, починаючи з моменту вступу в дію кредитного договору, Позичальник належно виконував свої зобов'язання, не допускаючи прострочення платежів, жодних претен-зій Банк до Позичальника не пред'являв. Другий рік кредитування починався 25.08.2009р. Позичальник своечасно, 20.08.2009р. оплатив комісію платіжним дорученням №2918, проте, був поставлений Банком до відома про те, що рішення про поновлення кредитної лінії Банком не прийнято. Отже, незважаючи на належне виконання зобов'язання Позичальником, Банк вирішив порушити умови кредитного договору, запропонувавши Позичальнику підписати Додаткову угоду №1 від 31.08.2009р. до Кредитного договору №11385433000 вiд 21.08. 2008р., якою передбачено скорочення термину повернення кредиту до 27.08.2010p. Kpiм терміну, Банк суттєво змен-шив суму кредитних кoштів, якими мав нaмip користуватись Позичальник.
Використовуючи переважне становище кредитора, Банк під тиском та загрозою ненадання нового траншу кредитної лінії та застосування штрафів, а також звернення стягнення на заставлене майно, створив такі умови Позичальнику, при яких ПП «Прод Трейд», запобігаючи можливому банкрутству -підписало Додаткову угоду №1 під впливом тяжкої обставини i на вкрай невигідних умовах. Тому Позивач просить позов задоволити -визнавши недійсною Додаткову угоду №1.(арк.справи 2-3).
Надалі, в судовому засіданні 14.04.2010р. Позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, моти-вуючи її тим, що заявлена ним позовна вимога не в повній мipi охоплює питания, яке підлягае вирішенню у даному npoцeci, оскільки, в разі задоволення позову -лишається неврегульованим порядок подальшого виконання сторонами Договору. Так, на виконання умов оспорюваної Додаткової угоди Позивачем вже повернуто Відповідачу частину кредитних коштів в сумі 192 427 грн. 64 коп., тому на момент розгляду даної справи в користуванні ПП «Прод-Трейд»перебувае лише 523 572 грн. 64 коп., що значно менше встановленого умовами кредитним Договором №11385433000 від 21.08.2008р. ліміту відновлюваної кредитної лінії в сумі 716 000 грн.
Тому, Позивач просить також зобов'язати Акцюнерний комерщйний шноващйний банк «УкрСибБанк»поно-вити ПП «Прод-Трейд»відновлювану кредитну лінію в розмірі 716 000 грн. 00 коп. в порядку та на умовах визначених Кредитним договором №11385433000 від 21.08.2010р. з моменту набрання рішенням господарського суду законної сили шляхом донарахування на кредитний рахунок Позивача сплачених ним 192 427 грн. 64 коп, (арк.справи 82-85).
Оскільки заяву подано до винесення рішення у справі, вона відповідає ст.22 ГПК України та обставинам справи, її копія направлена Відповідачу -суд прийняв її до розгляду.
Відповідач-Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»надав суду клопотання про пе-редачу даної справи за підсудністю до господарського суду Харківської області, в зв'язку з тим, що Відділення не уповноважене представляти інтереси юридичної особи, яка знаходиться за адресою: м.Харків, проспект Москов-ський,60, що підтвердив копіями довіреностей, довідок ЄДР та положенням про Відділення №461.
Дане клопотання суд відхилив, виходячи з того, що згідно ч.4 ст.15 ГПК України, якщо юридичну особу предс-тавляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з ураху-ванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.(ч.4 ст.15 ГПК України).
Отже, якщо позов до юридичної особи виник з питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташо-ваного поза місцезнаходженням юридичної особи, такий позов може бути пред'явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу.
Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівнику або представнику цього підрозділу, але, при цьому стороною у справі виступає юри-дична особа.
Враховуючи, що згідно п.п.1.4-1.6, 3.1 Положення про Відділення №461 від 21.12.2009р., останнє не є юридичною особою, входить до складу Банку на правах вузькоспеціалізованого структурного підрозділу (струк-турної одиниці), виконує функції відповідних відділів банку, знаходиться у його безпосередньому підпорядку-ванні, виступає від імені Банку перед третіми особами, установами, підприємствами і організаціями всіх форм власності -суд вважає, що позов правомірно заявлений до юридичної особи і підлягає розгляду за місцем знаход-ження її відособленого підрозділу.
Крім того, довіреністю №2298 від 26.01.2010р. Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» наділив представника по даній справі -Бондарчука Вадима Володимировича правами, наданими законо-давством України позивачу, цивільному позивачу, відповідачу, третій особі та інше.(арк.справи 45-47, 50-52).
Відповідач не визнав заявленого позову з підстав зазначених у відзивах від 05.04.2010р. та 27.04.2010р. зокрема, зазначив, що статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у cnpaвi є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявнють чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги i заперечення, сторін.
Відповідач зауважує, що під фізичним примусом розуміється застосування щодо особи фізичного насиль-ства з метою примушення її до вчинення протиправних дій або до протиправного невчинення певних дій всупереч її волі.
Під психічним примусом розуміється вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч її волі до вчинення певних протиправних дій або до протиправної бездіяльності. Психічним примусом, зокрема є: а) погроза засто-сування відповідного фізичного насильства, у тому числі за допомогою зброї; б) застосування або погроза застосу-вання насильства щодо рідних, близьких, інших ociб, доля яких є важливою для особи, від якої вимагають вчинення певних дій чи бездіяльності знищення або погроза знищення майна, що належить потерпілому, його рідним, близьким, іншим особам, доля яких є важливою для особи, від якої вимагають вчинення певних дій чи бездіяльності; г) погроза розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці; д) вплив на психіку осо-би, за допомогою гіпнозу або інших подібних засобів.
Відповідач зазначає, що Позивачем не надано доказів вчинення на нього тиску i примусу, не надано до-казів звернення до правоохоронних органів з приводу вчинення Відповідачем тиску i примусу та доведения до банкрутства.
Щодо заяви про збільшення позовних вимог, Відповідач звертає увагу на те, що після укладення оспорю-ваної Додаткової угоди Позивач погасив 179 285,47 грн. кредитних коштів та сплатив 74 751,26 грн. відсотків.
Разом з тим, станом на 27.04.2010р. за позичальником-ПП «Прод-Трейд»обліковується прострочена забор-гованість в cyмi 293 274,53 грн.
Вважає позов безпідставним, просить у його задоволенні відмовити.(арк.справи 45-46, 95-97).
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»-банк в особі начальника Відділення №461 у м.Рівне та ПП «Прод-Трейд»-позичальник 21 серпня 2008р. уклали Кредитний договір №11385433000 та Додаток до нього (надалі в тексті -Договір). Згідно п.1.1, 1.2, 1.3, 1.6, 4, 5 Договору, банк зобов'язувався надати, а пози-чальник -прийняти кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в сумі ліміту 716 000 грн., належним чином використати і повернути на умовах Договору отримані кошти (до 17.11.2008р.) і сплатити за користування кре-дитними засобами відсотки в розмірі 20,9% річних, за користування кредитними коштами після 17.11.2008р. -відсотки нараховуються за ставкою 22,9% річних. Договір діє до повного виконання стронами зобов'язань.(п.9.5 Договору). Договір підписано начальником Відділення АКІБ «УкрСиббанк»№461 у м.Рівне та представнком ПП «Прод-Трейд», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 9-16).
Зазначені особи також підписали та скріпили відбитками печаток Графік погашення кредиту, яким пе-редбачено порядок користування поновлюваною кредитною лінією до 17.08.2011р.(арк.справи 17).
Вбачається, що на виконання умов Договору, банк перерахував позичальнику 716 000 грн. 00 коп. кре-дитних коштів.
Акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк»-банк в особі начальника Відділення №461 у м.Рівне та ПП «Прод-Трейд»-позичальник 31 серпня 2009р. уклали Додаткову угоду №1 до Договору (надалі в тек-сті -Додаткова угода), згідно п.п. 1-3 якої, передбачено скорочення термину повернення кредиту до 27.08.2010p., а також передбачено обов'язок позичальника щомісячно повертати банку кредит рівними частками по 59 070,00 грн. та сплачувати відсотки у строк з 01 по 25 число. Додаткову угоду підписано начальником Відділення АКІБ «УкрСиббанк»№461 у м.Рівне та директором ПП «Прод-Трейд», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.спра-ви 18-19).
Інших змін та доповнень сторони до Договору не вносили.
Згідно довідки Відповідача, після укладення оспорюваної Додаткової угоди -Позивачем сплачено наступ-ні кошти на виконання умов Договору:
-02.09.2009р. - погашено 455,46 грн. відсотків;
-25.09.2009р. - погашено 59 070,00 грн. основного зобов'язання;
-26.10.2009р. - погашено 13 438,21 грн. відсотків;
-02.11.2009р. - погашено 13 104,59 грн. відсотків та 45 927,83 грн. -основного зобов'язання;
-03.11.2009р. - погашено основного 3,30 грн. зобов'язання;
-30.11.2009р. - погашено 0,29 грн. основного зобов'язання;
-03.12.2009р. - погашено 12 119,37 грн. відсотків та 72 208,58грн. основного зобов'язання;
-28.12.2009р. - погашено 1 067,18 грн. основного зобов'язання;
-29.12.2009р. - погашено 4,44 грн. основного зобов'язання;
-30.12.2009р. - погашено 3,85 грн. основного зобов'язання;
-25.01.2010р. - погашено 10 990,79 грн. відсотків;
-25.02.2010р. - погашено 11 934,93 грн. відсотків;
-24.03.2010р. - погашено 962,42 грн. відсотків;
-25.03.2010р. - погашено 10 775,07 грн. відсотків та 1 000 грн. основного зобов'язання;
-27.04.2010р. - погашено 970,42 грн. відсотків.
Загальна сума сплаченого основного зобов'язання становить 179 285,47грн., відсотків -74 751,26 грн.
Разом з тим, Відповідач зауважив, що станом на 27.04.2010р. за Позивачем обліковується прострочена за-боргованість в cyмi 293 274,53 грн., що стверджується матеріалами справи.(арк.справи 86-90, 97-99).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передба-чені актами цивільного законодавства, крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом ви-кладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
При цьому, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.(чч. 1, 5 ст. 203 ЦК України).
Згідно ст.215 ЦК України, - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
У статті 334 ГК України закріплено правовий статус банків. Банки -це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від сво-го імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридич-них осіб. Банки у своїй діяльності керуються цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повер-нути кредит та сплатити проценти.(ст.1054 ЦК України).
Згідно ч.2 ст.345 ГК України - кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах.(ч.3 ст.346 ГК України).
Директор ПП «Прод-Трейд»у позовній заяві зазначає, що під тиском і загрозою ненадання нового тран-шу кредитної лінії та застосування штрафів, а також звернення стягнення на майно Відповідач створив такі умо-ви, за яких Позивач, не маючи іншої можливості забезпечити нормальне функціонування підприємства вимуше-ний був підписати оспорювану Додаткову угоду.
Разом з тим, зазначене Позивач підтверджує лише письмовою приміткою власноручно вчиненою дирек-тором Абдулаєвим В.А. щодо обставин укладення Додаткової угоди №1 до Кредитного договору.(арк.справи 18-зворот).
Тому, вирішуючи даний спір, господарський суд враховує і наступні осбтавини.
Підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.(ст.42 ГК України).
Поняття свободи договору, що міститься у ст.3 ЦК України, розуміється як право фізичних і юридичних осіб вільно встановлювати свої права й обов'язки на основі договору і у визначенні будь-яких умов договору, які не су-перечать законодавству. Додаткова характеристика свободи договору дається в ст.627 ЦК України, яка встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, ви борі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. З поняттям свободи договору пов'язане і поняття диспозитив них норм, широко застосовуваних у цивільному законодавстві.
Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'-язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів.
Пунктом 6 оспорюваної Додаткової угоди передбачено, що вона є невід'ємною частиною Договору. Разом з тим, пунктом 8.2 Кредитного договору передбачено, що підписанням Договору, позичальник підтверджує, що повністю розуміє всі умови цього Договору, свої права та обов'язки за Договором i погоджується з ними та відсутні будь-які перешкоди, для виконання Договору на день його підписання.
В матеріалах справи відстуні докази, які стверджують відмову Відповідача надати ПП «Прод-Трейд»кошти в рахунок поновлювальної кредитної лінії в сумі 716 000 грн., відсутні також і пропозиції (листи, пре-тензії) Позивача, які б передували даті укладення оспорюваної Додаткової угоди і містили б адресовані банку вимоги видати кошти на умовах Договору.
І навпаки, з матеріалів справи вбачається, і сторони підтвердили у судових засіданнях 14 та 28 квітня 2010р., що Позивач протягом вісьми місяців виконував зобов'язання за Договором, які внесені в тому рахунку і за Додатко-вою угодою №1 від 31.08.2009р.
Відповідно до статтей 202, 626 Цивільного кодексу України правочином або договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Юридична особа бере на себе цивільні права та обов'язки через свої органи управління. Органи управ-ління юридичної особи -це призначені або обрані посадові особи.
Укладення господарської угоди або внесення до неї змін є інтелектуальним процесом, наслідком якого є свідомі юридично значимі дії органу управління юридичної особи, які спрямовані на виникнення, зміну чи при-пинення цивільно-правових відносин або схвалюють їх.
Господарський суд дійшов висновку, що обставини, якими Позивач обгрунтовує заявлені вимоги про недійсність правочину -спростовуються матеріалами справи.
Так, твердження Позивача про застосування примусу грунтується на його суб'єктивних оцінках, а про відстуність його волевиявлення як учасника правочину і невідповідність оспорюваного правочину його внутріш-ній волі -спростовуються поданими доказами. Матеріали справи дають суду підстави вважати, що оспорювана Додаткова угода до Договору за формою і змістом відповідає вимогам стст. 6, 42, 188, 345 Господарського кодек-су України та стст. 3, 203, 207, 626, 627, 1054 Цивільного кодексу України.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказу-вання, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.(ст.34 ГПК України).
Враховуючи викладене вище, -господарський суд не приймає до уваги оборотно-сальдові відомості і до-відку, оскільки такі не стверджують недійсності Додаткової угоди №1.(арк.справи 36-42).
Відтак, заявлені первісні і збільшені вимоги не грунтуються ні на законі, ні на Договорі, Позивачем не обгрунтовані і не доведені, чим порушено порядок доказування і подання доказів. На підставі ст.33 ГПК України -позов задоволенню не підлягає.
Керуючись стст. 33, 34, 43, 46-49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "19" травня 2010 р..