36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
26.01.2010 р. Справа № 10/132-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотранс", 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Тельмана, 28
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Будматеріалкомплект", 39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 15
про стягнення 66 835,00 грн.,
Суддя Ківшик О.В.
Представники
від позивача: не з'явилися;
від відповідача: не з'явилися.
Суть спору : Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотранс", м. Кременчук про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Будматеріалкомплект", м. Кременчук 66 835,00 грн. заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами 24.04.2001 р. договору позики № 04-24/1, з яких : 40 000,00 грн. основна заборгованість, 23 360,00 грн. інфляційні втрати, обраховані за період грудень 2006 року - жовтень 2009 року та 3 475,00 грн. три відсотки річних, обраховані за період грудень 2006 року - жовтень 2009 року.
Позивач представництво у судове засідання не забезпечив, явка його представників судом обов'язковою не визнавалась. В попередньому засіданні представник позивача заявив, що наполягає на позовних вимогах, на виконання вимог суду надав витребувані судом документальні докази.
Відповідач представництво у судове засідання вдруге не забезпечив, вимог суду не виконав, причин щодо цього суду не повідомив. Останній відповідно до пп. 3.5.10 Інструкції з діловодства в господарських судах України був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судових засідань, оскільки :
(1) ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 04.12.2009 р. та ухвала суду про відкладення розгляду даної справи від 24.12.2009 р., які були направлені за наявними в матеріалах справи поштовими реквізитами відповідача (місце його реєстрації), повернулись до суду з огляду на відсутність адресата;
(2) реєстрація зміни місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Будматеріалкомплект, м. Кременчук не здійснювалася (див. витяг з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України № 21-10/8891 від 15.12.2009 р.);
(3) до компетенції господарських судів не входить установлення фактичного місцезнаходження учасників процесу.
Крім того, відповідно до п. 3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи відповідно до ст. 69 ГПК України та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті (неявка відповідача цьому не перешкоджає), суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецавтотранс", м. Кременчук (позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Будматеріалкомплект", м. Кременчук (позичальник) було укладено Договір позики № 04-24/1 від 24.04.2001 р. (далі - Договір позики).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору позики позикодавець зобов'язувався видати позичальнику безвідсоткову позику у розмірі 40 000,00 грн. (п. 2.1 Договору позики), а позичальник зобов'язувався погасити заборгованість по позиці.
Пунктом 4.1 Договору позики визначено, що позика надається терміном до 15.12.2006 р..
На виконання умов вищезазначеного Договору позики відповідач отримав від позивача 40 000,00 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного дорученням № 224 від 24.04.2001 р. та свідчить про повне виконання позивачем умов вищезазначеного договору позики.
Відповідно до п. 5.1 Договору позики, відповідач зобов'язувався повернути суму позики протягом трьох днів після закінчення строку визначеного п. 4.1 цього договору.
В порушення ст. 1049 Цивільного кодексу України відповідач не здійснив оплату заборгованості.
За даними позивача заборгованість відповідача по Договору позики на момент подання позову до суду складає 40 000,00 грн..
Позивач звернувся до суду з вимогами щодо стягнення з відповідача 66 835,00 грн. заборгованості, що виникла на підставі укладеного між сторонами 24.04.2001 р. договору позики № 04-24/1, з яких : 40 000,00 грн. основна заборгованість, 23 360,00 грн. інфляційні втрати, обраховані за період грудень 2006 року - жовтень 2009 року та 3 475,00 грн. три відсотки річних, обраховані за період грудень2006 року - жовтень 2009 року.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є акти цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
У відповідності до п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 1 ст. 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управленої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним Договором позики. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов'язань за вказаним Договором позики та приписів ст. 1049 Цивільного кодексу України не сплатив заборгованість. Заборгованість останнього на момент подання позову складає 40 000,00 грн.. Дані обставини відповідачем не спростовані.
Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 000, 00 грн. заборгованості по позиці підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно зі ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 23 360,00 грн. інфляційних нарахувань за період з грудня 2006 року по жовтень 2009 року та 3 475,00 грн. трьох відсотків річних за період з грудня 2006 року по жовтень 2009 року, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань, відповідно до ст. 625 ЦК України суд визнає правомірними.
За викладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 000,00 грн. основного боргу, 23 360,00 грн. інфляційних нарахувань та трьох відсотків в сумі 3 475,00 грн. підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати з оплати державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія Будматеріалкомплект" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 15), код ЄДРПОУ 31435465, рах. 26003055234168 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Кременчук, МФО 331401 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецавтотранс" (39610, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Тельмана, 28), код ЄДРПОУ 22522791, рах. 26009055234140 в ЗАТ КБ "Приватбанк" м. Кременчук, МФО 331401 -40 000,00 грн. основної заборгованості, 23 360,00 грн. інфляційних нарахувань, 3 475,00 грн. трьох відсотків річних, 668,35 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. Рішення надіслати сторонам за адресами зазначеними у його вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.