СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/783/21
ун. № 759/3702/20
23 лютого 2021 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Журибеди О.М.,
за участю секретаря судового засідання Мурга Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чаадаєва - 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам з управління будинком та комунальним послугам, -
27.02.2020 року позивач ОСББ «Чаадаєва - 2»звернулась до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по внескам з управління будинком та комунальним послугам.
Ухвалою суду від 03.03.2020 було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.
Позивач та його представник - у судові засідання 07.09.2020 року, 24.11.2021 року та 23.02.2021 року повторно не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, що підтверджується зворотними повідомленнями про виклик.
20.11.2021 року представник позивача направив до суду клопотання про перенесення судового засідання 24.11.2020 року у зв'язку із заміною представника для участі у судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Згідно з ч. 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду,крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З будь-якими клопотаннями щодо неможливості явки до суду 07.09.2020 з поважних причин, позивач та його представник не звертались, доказів поважності причин неявки за викликами для розгляду справи 23.02.2021, суду не надали.
Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що на порушення вимог чинного законодавства, сторона позивача неналежним чином користується наданими процесуальними правами, оскільки справа протягом тривалого часу перебуває у провадженні Святошинського районного суду м. Києва, при цьому у зв'язку з неявною сторони позивача суд позбавлений можливості вирішити справу по суті заявлених вимог.
Ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Враховуючи, що в матеріалах справи недостатньо даних про права та взаємовідносини сторін, вважаючи неможливим розгляд справи за відсутності позивача, а також враховуючи відсутність повідомлення причин неявки в судове засідання сторони позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 43, 44, 131, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чаадаєва - 2» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по внескам з управління будинком та комунальним послугам - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, позивач має право звернутись до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги. В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Суддя О.М. Журибеда