СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
(заочне)
ун. № 759/20449/20
пр. № 2/759/2137/21
25 березня 2021 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Бабич Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Кучерук М.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості спадкодавця ОСОБА_2 , -
Представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» Савіхіна А.М. звернулась 20.11.2020 року до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 850,00 грн.
Крім того, представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 56).
Позов мотивовано неналежним виконанням спадкодавцем зобов'язань за договором.
Ухвалою суду від 23.11.2020 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін (а.с.60-61).
Позивачу направлялася копія ухвали про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження (а.с.62).
Відповідачу ОСОБА_1 , направлялася копія ухвали суду про відкриття провадження та про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, а також матеріали позовної заяви та додатки до неї (а.с.63).
Відповідач ОСОБА_1 заяву із запереченням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву до суду не направила.
Також ухвалою суду від 23.11.2020 р., витребувано докази від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В., а саме: належним чином завірену копію спадкової справи №23/2018 заведеної відносно померлого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
11.02.2021 р. до суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Назарчук Н.В. надійшли витребувані докази.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про можливість ухвалення по справі заочного рішення та задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , було укладено заяву №б/н від 24.10.2008 року, згідно якої останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с.21-32).
Позивач також зазначає, що позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором №б/н від 24.10.2008 року, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним договором станом на 07.11.2018 року (дата смерті позичальника) становить 9850,00 грн. і складається із: заборгованості за тілом кредиту - 9 850,00 грн.(а.с.6-20).
ІНФОРМАЦІЯ_2 позичальник ОСОБА_2 помер (а.с. 4 -копії спадкової справи).
Як вбачається з копії спадкової справи, станом на 10.02.2021 р. нотаріусом не видавалось свідоцтво про право на спадщину. З заявою про прийняття спадщини відносно майна померлого звернулась ОСОБА_1 та ОСОБА_3
15 березня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в контексті справи No 489/2924/16-ц, провадження No 61-2811св18 (ЄДРСРУ No 72819384) досліджував питання щодо вимог кредитора до спадкоємця, який не отримав свідоцтво про спадщину. В якому зробив висновок проте, що хоча отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця, однак відсутність у спадкоємця свідоцтва про право на спадщину не може бути підставою для відмови в задоволенні вимог кредитора.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1268 ЦК України Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб.Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Як зазначив позивач 02.04.2020 р. ним було направлено вимогу кредитора до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори, яку було переслано приватному натаріусу Назарчук Н.В. , за місцем заведення спадкової справи та 03.06.2020 р. від приватного натаріуса Назарчук Н.В. отримано відповідь, що кредиторські вимоги банку зареєстровані в книзі обліку спадкових справ 25.05.2020 р. 21.05.2020 р., банком направлено лист -претензію до ОСОБА_1 про погашення заборгованості спадкодавця (а.с. 43).
Відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути лише тіло кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник).
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з спадкоємця ОСОБА_1 суми непогашеного тіла кредиту в розмірі 9850,00 грн,
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також витрати по сплаті судового збору в сумі 2102, 00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 1054, 1055, 1056-1 7 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості спадкодавця ОСОБА_2 , - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за укладеною Анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг № б/н від 24.10.2008 року в розмірі 9850, 00 грн. (дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесять гривень) та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 (дві тисячі сто дві) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Зазначити дані позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО №305299, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50;
Зазначити дані відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Бабич Н.Д.