печерський районний суд міста києва
Справа № 761/38325/19-ц
Категорія 38
24 березня 2021 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар Габрись О.М.,
справа № 757/38325/19-ц
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»
відповідач: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
представники позивача ОСОБА_2
У вересні 2019 року позивач ТОВ «Підприємство «КИЇВ» звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3 454 940, 29 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору оренди нежитлових приміщень відповідачем не оплачено позивачу в повному обсязі грошові кошти за оренду приміщень.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 4 жовтня 2019 року справу направлено для розгляду по суті до Печерського районного суду міста Києва (а.с. 110-111).
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 22 січня 2020 року справу розподілено для розгляду судді Батрин О.В. (а.с. 119).
Ухвалою суду від 28 січня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 3 квітня 2020 року (а.с. 122).
Ухвалою суду від 2 жовтня призначено судовий розгляд справи на 24 листопада 2020 року (а.с. 140)
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву, заяв, клопотань не скористався.
До судового засідання сторони не з'явились з невідомих причин.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності сторін в порядку заочного провадження відповідно до ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивач ТОВ «Підприємство «КИЇВ» є власником нежитлових приміщень загальною площею 386,0 кв. м., які розташовані на другому поверсі будівлі (літ. «М») по АДРЕСА_1 .
08 серпня 2014 року між сторонами укладено договір оренди нежитлових приміщень №к-251 (далі по тексту - договір оренди) загальною площею 386,0 кв. м, які розташовані на другому поверсі будівлі (літ. «М») по АДРЕСА_1 (а.с. 4-13).
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 01.10.2014 р. до договору оренди та укладеного до неї акту приймання-передачі приміщень від 01.11.2014 р. площу орендованих за договором оренди приміщень з 01.11.2014р. збільшено на 110,0 кв. м (міститься в матеріалах справи стор. А.с. -15-17).
Згідно з умовами договору оренди відповідач взяв на себе зобов'язання по сплаті орендної плати та комунальних платежів.
Так, відповідно до п. 6.4. договору оренди відповідач взяв на себе зобов'язання сплачувати позивачу орендну плату за кожний поточний місяць не пізніше 10 (десятого) числа кожного поточного місяця, протягом якого використовуватимуться орендовані приміщення на підставі договору оренди. Крім того, згідно п. 6.9. договору оренди відповідач зобов'язаний здійснювати компенсацію комунальних платежів за тарифами, що встановлені для позивача постачальниками, у строк не пізніше 28 (двадцять восьмого) числа кожного місяця за спожиті відповідачем у такому місяці електричну енергію, теплову енергію та воду на підставі окремих рахунків, які позивач надає відповідачу не пізніше 26 (двадцять шостого) числа відповідного місяця.
Однак, починаючи з 11 січня 2015 року відповідач припинив сплачувати орендну плату та комунальні платежі за договором оренди та до моменту подання позовної заяви жодних платежів на рахунок позивача не надходило.
Водночас, як вбачається з гарантійного листа по сплаті боргу, який був наданий відповідачем та отримано позивачем 19.11.2015 р. за вх. № 199, відповідач просив позивача продовжити договір оренди та зобов'язувався і гарантував сплату грошового зобов'язання у розмірі 801 357,21 грн. на рахунок позивача до кінця грудня 2015 р. (а.с. 18).
Статтею 525 ЦК України встановлено що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, закону, інших правових актів. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно з п. 4.1 договору оренди строк оренди закінчувався 14.10.2015 р., однак у зв'язку з тим, що відповідач продовжив користуватися орендованими приміщеннями, а позивач не заперечував щодо цього, договір оренди не було припинено.
Крім того, у гарантійному листі відповідач звертався до позивача з проханням продовжити договір оренди.
Так, частиною 1 ст. 764 ЦК України встановлено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Та частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору та з цього моменту договір найму припиняється.
Тому, оскільки відповідачем не було надано заяви про припинення договору оренди та не підписано акту прийому-передачі (повернення) приміщення і приміщення не було повернуто позивачу, а для продовження дії договору оренди не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього, то підстави для припинення договору оренди були відсутні. А тому договір оренди є таким, який було подовжено на наступний строк.
16 лютого 2018 року відповідачем було отримано від позивача претензію з вимогою погасити заборгованість за договором оренди з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, трьох процентів річних, штрафу та пені на загальну суму 5 831 415,04 грн. (а.с. 19-28).
Факт отримання відповідачем даної претензії підтверджується відміткою на першій сторінці претензії представником відповідача, який був присутній в орендованому відповідачем приміщенні в момент звернення до відповідача з даною претензією. Поштові направлення на адресу орендованого приміщення відповідач не отримує, як вбачається з відмітки на конверті.
14 червня 2018 року на адресу відповідача направлено повідомлення про припинення дії договору оренди та вимога повернення орендованого приміщення у зв'язку з порушенням строку сплати орендної плати та комунальних платежів (а.с. 29-31).
Даним повідомленням з посиланням на п. 9.3 договору оренди, згідно з якого орендодавець (позивач) має право в односторонньому порядку відмовитись від даного договору та вимагати повернення приміщень у разі порушення орендарем (відповідачем) строку сплати орендної плати та/або комунальних платежів, встановлених договором оренди більше ніж на 15 (п'ятнадцять) календарних днів (незалежно від часткової сплати), відповідачеві повідомлялось про припинення дії договору оренди, який вважати таким, що втратив свою чинність з 31 травня 2018 року.
Також цим повідомленням відповідачеві повідомлялось про заборгованість з орендної плати та комунальних платежів за договором оренди станом на 31 травня 2018 року, яка становить 3 454 940, 29 грн.. Розрахунок суми заборгованості з орендної плати та комунальних платежів за договором оренди надано у додатку до даної позовної заяви (а.с. 32).
Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Виходячи з наведеного, умови договору щодо оплати відповідачем орендної плати в передбаченому порядку та розмірах не виконано, цим самим порушено пункти 6.4 і 6.9 договору оренди, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у сумі 3 454 940, 29 грн., яка підтверджена, зокрема, розрахунком позовних вимог, що складені позивачем на підставі розрахунку суми заборгованості з орендної плати та комунальних платежів за договором оренди (а.с. 32-96) та договором оренди, яка підлягає до стягнення в примусовому порядку.
За наведених обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача документально підтверджена, сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 51 824, 10 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КИЇВ» заборгованість за договором оренди в сумі 3 454 940грн. 29 коп.
Стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Підприємство «КИЇВ» судовий збір в сумі 51 824 грн. 10 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Підприємство «Київ»: 01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16, код ЄДРПОУ 00308146
відповідач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
Суддя О.В.Батрин