печерський районний суд міста києва
Справа № 757/57037/20-к
25.03.2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
захисників - адвокатів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого доцентом кафедри інформаційної безпеки НТУ України «Київський політехнічний інститут» ім. І. Сікорського, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого заступником директора з виробництва ДП «Броварський завод порошкової металургії», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України,
ОСОБА_7 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 та особою ОСОБА_8 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, з корисливих мотивів, у порушення вимог пункту 7 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2471-XII від 17.06.1992 року, яким передбачено спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, як вид майна, що не може перебувати у власності громадян; пунктів 2, 3 «Положення про порядок розроблення, виготовлення, реалізації та придбання спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного отримання інформації», затвердженого Постановою КМУ № 1450 від 27.10.2001 року, яким визначено перелік замовників розроблення, виготовлення та придбання спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, серед якого відсутні фізичні особи; Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та «Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з розробленням, виготовленням, постачанням спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 669 від 22.09.2016 року, відповідно до яких зазначені спеціальні технічні засоби підлягають ліцензуванню, здійснили незаконне придбання та незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, основним функціональним призначенням яких є негласне одержання інформації.
Так, у середині липня 2020 року, точної дати, часу та місця слідством не встановлено, ОСОБА_7 заздалегідь досягши попередньої домовленості із ОСОБА_6 та особою ОСОБА_8 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, вирішили реалізувати свій злочинний умисел, направлений на покращення свого матеріального становища, шляхом збуту спеціального технічного засобу негласного отримання інформації, а саме комплексу моніторингу мобільного зв'язку виробництва компанії «Neosoft».
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_7 14.07.2020 року, у денний час доби, під час зустрічі із ОСОБА_9 , що відбулася по вул. Сагайдачного у м. Києві, запропонував останньому покращити своє матеріальне становище шляхом допомоги при збуті комплексу моніторингу мобільного зв'язку виробництва компанії «Neosoft» вартістю від 250 000 до 600 000 Євро, у залежності від комплектації.
У подальшому, 20.07.2020 року об 11 год., продовжуючи реалізацію свого корисливого мотиву, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та особою ОСОБА_8 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, під час чергової зустрічі із ОСОБА_9 неподалік станції метро «Контрактова Площа», що у м. Києві, розповів останньому основні технічні можливості комплексу моніторингу мобільного зв'язку виробництва компанії «Neosoft», зокрема щодо визначення радіоелектронної обстановки мобільних терміналів із телекомунікаційної стільникової мережі, переведення зареєстрованих мобільних терміналів у режим радіовипромінювання та визначення місцезнаходження мобільного терміналу за його ідентифікаторами та рівнем сигналу без передбаченого на те дозволу, відповідно до вимог чинного законодавства.
Після цього, 23.07.2020 року о 15:56 год. продовжуючи реалізацію корисливого мотиву, перебуваючи у офісному приміщенні, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_6 та особою ОСОБА_8 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, продемонстрували ОСОБА_9 та особі на ім'я « ОСОБА_10 » (щодо якого застосовані заходи безпеки) робочі можливості комплексу моніторингу мобільного зв'язку виробництва компанії «Neosoft», а саме щодо визначення радіоелектронної обстановки мобільних терміналів із телекомунікаційної стільникової мережі, переведення зареєстрованих мобільних терміналів у режим радіовипромінювання та визначення місцезнаходження мобільного терміналу за його ідентифікаторами та рівнем сигналу без передбаченого на те дозволу, відповідно до вимог чинного законодавства, та повідомили, що вартість базового обладнання коштує 480 000 Євро, а з додатковими модулями становить 750 000 Євро.
28.07.2020 року о 14:25 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою із ОСОБА_6 та особою ОСОБА_8 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження, перебуваючи у офісному приміщенні АДРЕСА_5 , реалізуючи свій корисливий умисел, згідно з попередніми домовленостями, продемонстрували робочі можливості комплексу моніторингу мобільного зв'язку виробництва компанії «Neosoft» особі на ім'я « ОСОБА_10 » (щодо якого застосовані заходи безпеки) та ОСОБА_9 , після чого збули останньому спеціальний технічний засіб негласного отримання інформації, а саме комплекс моніторингу мобільного зв'язку виробництва компанії «Neosoft», що складається із блоків живлення, направлених антен, модему Model E173u-2 та кабелів, загальною вартістю 480 000 Євро, що станом на 28.07.2020 року, відповідно до офіційного курсу Національного банку України становить 15 650 352 грн.
Відповідно до висновку експертів Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБ України № 69/3 від 16.10.2020 року, за результатами проведення експертизи спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації комплекс моніторингу мобільного зв'язку виробництва компанії «Neosoft» до якого входять: блоки живлення, направлені антени, модем Model E173u-2 та кабелі - складають комплекс «кетчер» та відносяться до спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 359 КК України, як незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконний збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Під час підготовчого судового засідання прокурором ОСОБА_3 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні подано до суду угоду про визнання винуватості від 24.03.2021 року, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 472 КПК України.
Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_6 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 359 КК України, обвинувачений ОСОБА_6 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім цього, під час підготовчого судового засідання прокурором ОСОБА_3 якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні подано до суду угоду про визнання винуватості від 24.03.2021 року, укладену між ним та обвинуваченим ОСОБА_7 в порядку, передбаченому ст. 468, 469 та 472 КПК України.
Згідно з даною угодою, прокурор та обвинувачений ОСОБА_7 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 359 КК України, обвинувачений ОСОБА_7 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_7 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді 4 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даних угод про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даних угод дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив ці угоди затвердити і призначити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 узгоджену в угодах міру покарання.
Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні, кожний окремо, також просили затвердити угоди про визнання винуватості і призначити узгоджену в них міру покарання, при цьому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 беззастережно визнали себе винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України за викладених в обвинувальному акті обставин.
Захисники - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не заперечували проти затвердження угод.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України.
ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вчинили кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, від якого потерпілих немає.
Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винними, цілком розуміють свої права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Покарання сторонами угоди визначено у відповідності до положень ст. 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкістю висунутого ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обвинувачення, даних про їх особи, обставин, що пом'якшують покарання.
Враховуючи викладене, оскільки умови угод про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цих угод.
Судові витрати підлягають стягненню з обвинувачених солідарно.
Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду від 24.03.2021 року між прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 про визнання винуватості.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, та призначити йому покарання у виді у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_6 обраховувати з 25.03.2021 року.
Затвердити угоду від 24.03.2021 року між прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 про визнання винуватості.
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 359 КК України, та призначити йому покарання у виді у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Іспитовий строк ОСОБА_7 обраховувати з 25.03.2021 року.
Стягнути з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації № 69/3 від 16.10.2020 року в сумі 17 978,40 грн. та за проведення комп'ютерно-технічної експертизи № 136/2 від 29.09.2020 року в сумі 3 268,80 грн., солідарно.
Речові докази по справі:
- ноутбук марки «ThinkPad», с.н. PC-0AW2EQ із зарядним пристроєм; ноутбук марки «Apple» моделі А2141, с.н. C02CL4VBMD6R, із зарядним пристроєм; ноутбук марки «Apple» моделі А1707, с.н. C02VV928HTD6, із зарядним пристроєм, мобільний телефон марки «iPhone 8», модель MQ6G2PS/A, с/н НОМЕР_1 , із сім-карткою мобільного оператора «Водафон» № НОМЕР_2 , сім-картка мобільного оператору «МТС» (пом'ята) із № НОМЕР_3 , які передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області - повернути ОСОБА_6 за належністю;
- мобільний телефон марки «iPhone X», модель MQAN2LL/A, с/н НОМЕР_4 , із сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_5 , мобільний телефон марки «Samsung Galaxy Note 9», модель SM-N960F, с/н RF8KB0LD7FF, IMEI 1: НОМЕР_6 , IMEI 2: НОМЕР_7 , із № НОМЕР_8 , планшет марки «iPad Pro», модель MPHH2ZP/A, с/н DLXVF0J7HPDW: флеш-накопичувач інформації (металевий) із написом «VERIСO 64», флеш-накопичувач інформації чорного кольору із написом «smartby 4Gb», флеш-накопичувач інформації із написом «VERIСO 32», V32G15Q1RSS (металевий), предмети, що ззовні схожі на грошові кошти купюрами номіналом по 500 (п'ятсот) Євро з № X07400765567 (дев'ятсот п'ятдесят вісім купюр), ноутбук марки «Lenovo T460», модель E173U-2SCN, s/n ADABYA9421016744, IMEI 860872019471284, комплекс: стійка з чотирма блоками: блок живлення (блок перетворювача напруги), блок «кетчер», антенний комутатор блок 1 блок 2, радіоприймач «доводчик» DF Multiband 26/3G/4G 1516#01 з двома антенними системами, антена LOP № 0616377, блок живлення до «кетчеру», блок живлення до радіоприймача пристрою «доводчик», комплект з'єднувальних кабелів, кейс для використання «кетчеру» в носильному вигляді, носій інформації марки «Apacer», с/н AP2TBAC233B1B, чорного кольору із USB-кабелем, які постановами слідчого від 28.07.2020 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області - залишити в СУ ГУ СБУ у м. Києві та Київській області, до розгляду кримінального провадження по обвинуваченню особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження;
- предмети, що ззовні схожі на грошові кошти купюрами номіналом по 500 (п'ятсот) Євро з № X05171737349 (1 купюра), № X06731782391 (1 купюра), які постановою слідчого від 28.07.2020 року визнані речовими доказами та передані на зберігання до фінансового відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області - залишити в фінансовому відділі Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області, до розгляду кримінального провадження по обвинуваченню особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Київського апеляційного суду, через Печерський районний суд м. Києва, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені ч. 2 ст. 473 Кримінального процесуального кодексу України.
Суддя ОСОБА_1