Справа № 527/400/21
провадження 2/527/200/21
25 березня 2021 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Олефір А.О.,
за участю секретаря
судового засідання - Волик Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
25 лютого 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу.
У своїй заяві позивач зазначив, що вони з ОСОБА_2 з 10 листопада 1990 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого мають спільного повнолітнього сина. З листопада 2007 року вони фактично припинили шлюбні відносини, проживають окремо. Спільне життя не склалося через сварки, відсутність спільної думки у вирішенні важливих питань, різні погляди на життя та цінності. Поновлення шлюбно-сімейних відносин та збереження шлюбу неможливе. Згоди на розірвання шлюбу в органах ДРАЦС відповідач не надає, тому змушений звернутися до суду. Спору про розподіл майна немає. Посилаючись на викладене, позивач просив суд шлюб, укладений між ним та відповідачем у районному відділі ЗАГС 10 листопада 1990 року, актовий запис № 139 - розірвати.
У судове засідання позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги визнала, проти розірвання шлюбу не заперечувала.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
10 листопада 1990 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклали шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 , виданим райвідділом ЗАГС 10 листопада 1990 року, актовий запис № 139 ( а.с. 04).
Від вказаного шлюбу сторони спільних неповнолітніх дітей не мають.
Крім того, судом встановлено, що сторони припинили шлюбно-сімейні відносини, проживають окремо, спільне життя не склалося через сварки, відсутність спільної думки у вирішенні важливих питань, різні погляди на життя та цінності.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч.2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти позову не заперечує, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам кожного з них, примирення між сторонами неможливе, тому шлюб необхідно розірвати.
Керуючись ст. ст. 24, 104, 105, 112, 113, 114 Сімейного кодексу України, ст.ст. 13, 76, 133, 206, 211, 258, 259, 263,265, 273ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у районному відділі ЗАГС 10 листопада 1990 року, актовий запис № 139 - розірвати.
Рішення суду, після набрання ним законної чинності, є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області.
Повне найменування (ім'я) сторін процесу.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_3 ).
Суддя А. О. Олефір