Справа № 357/3208/21
2/357/2484/21
25.03.2021 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бебешко М.М., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради № «Медичного центру первинної медико-санітарної допомоги № 2» Музиченко Галини Миколаївни про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
24.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.
За приписами ч.1 ст.4 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Подана позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду та вирішено питання про відкриття провадження виходячи з наступного.
Так, відповідно до п.4, 5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення вказаних вимог позовна заява не містить відомостей про спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом, який позивач просить визначити у рішенні.
Крім того, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить: 1) поновити його на роботі; 2) стягнути з відповідача Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради № «Медичного центру первинної медико-санітарної допомоги № 2» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу. При цьому, відповідачем зазначає головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради № «Медичного центру первинної медико-санітарної допомоги № 2» ОСОБА_2 .
Разом з цим, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому неправомірними діями відповідача завдано моральну шкоду, при цьому вимог з приводу її відшкодування позивачем не заявлено.
Отже, позивачу необхідно визначитись з належними відповідачами та змістом позовних вимог щодо кожного з них.
Разом з цим, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.83 ЦПК України).
Проте, позивач звертаючись до суду з позовом не надає до нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимог, а саме Наказу про звільнення № 206-К від 24.12.2020, та не надає доказів, які підтверджують, що ним здійснено всі залежні від нього дії спрямовані на отримання вказаного доказу.
Отже, виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне зобов'язати позивача надати до суду належним чином завірену копію Наказу про звільнення № 206-К від 24.12.2020, або надати докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу, оскільки матеріали позову не містять жодних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, у порушення вимог частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі відповідно до закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, сума судового збору за подання позовної заяви за вимоги майнового характеру, поданою фізичною особою у цій справі становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року, тобто 2270 грн.
ОСОБА_1 при пред'явлені позову було заявлено вимоги, зокрема стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
За змістом положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) зробила такий висновок: «Пільга щодо сплати судового збору передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.».
А отже, позивачі із позовними вимогами, які пред'явлені з приводу трудових правовідносин, крім вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, мають здійснити сплату судового збору у такій справі в усіх судових інстанціях.
З урахуванням наведеного, заявник не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою щодо стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Разом з цим, ураховуючи, що позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, проте, заявником не визначено розмір такої вимоги майнового характеру. Отже, ОСОБА_1 має навести розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та сплатити судовий збір у розмірі, визначеному частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Судовий збір за подання позовної заяви до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області має бути перераховано або внесено до: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл./Білоцерків.міс./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір".
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату та відмітку про його зарахування.
Частиною 3 ст.185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, а саме: 1) зазначити в позовній заяві відомості про спосіб захисту прав та інтересів, передбачений законом, який позивач просить визначити у рішенні; 2) визначитись з належними відповідачами та змістом позовних вимог щодо кожного з них; 3) надати всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, або зазначити, що вказані докази не можуть бути подані у встановлений строк з об'єктивних причин та докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від нього дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; 4) на підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду документ, що підтверджує його сплату за кожну з пред'явлених позовних вимог та відмітку про його зарахування, або зазначити підстави звільнення від його сплати.
У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст.175-177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради № «Медичного центру первинної медико-санітарної допомоги № 2» Музиченко Галини Миколаївни про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддяМ. М. Бебешко