24 березня 2021 року
м. Чернівці
Справа № 715/91/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів Владичана А.І., Височанської Н.К.
секретар Конецька Д.Г.
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН»,
стягувачі - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»,
боржник - ОСОБА_1 ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2021 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Маковійчук Ю.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» (далі - ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН») звернулося до суду з заявою про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ« Комерційний банк «Надра») на його правонаступника - ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» у справі № 2-789/10 за позовом ПАТ«Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2008/840-МК/71 від 20 квітня 2020 року .
Заява мотивована тим, що рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 2 грудня 2010 року у справі № 2-789/10 позов ПАТ« Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з вказаних осіб на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 20514 доларів США 64 центи .
30 липня 2020 року між ПАТ « Комерційний банк «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги, та договір про купівлю - продажу майнових прав, відповідно до яких ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги за кредитним договором №2008/840-МК/71 , договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеними в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань Позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги від 15 липня 2020 року
31 серпня 2020 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитним договором №2008/840-МК/71 від 20 квітня 2020 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеними в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги за лотом № GL48N7180 від 31 серпня 2020 року.
За таких обставин, ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» є правонаступником ПАТ« Комерційний банк «Надра».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2021 року заяву ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» про заміну стягувача у виконавчому листі № 2-789/10 з ПАТ« Комерційний банк «Надра» на ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» - задоволено.
Ухвала мотивована тим, що підставою заміни сторони виконавчого провадження є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або інших, встановлених судом правовідносин, і переходу до іншої особи прав та обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Згідно з договором про відступлення права вимоги банк відступив шляхом продажу новому кредитору ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» належні банку, а новий кредитор набув в обсязі та на умовах визначених договором, права вимоги банку до позичальника - боржника.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Суд першої інстанції не з'ясував наслідки затвердження між боржниками та банком мирової угоди на стадії виконавчого провадження та дійшов помилкового висновку про можливість заміни сторони виконавчого провадження у справі, де судове провадження закінчено.
Вимоги за мировою угодою не можуть бути передані іншій особі на підставі договору про відступлення права вимоги, оскільки така мирова угода та її умови затверджені ухвалою суду із закриттям провадження у справі.
Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Якщо на час відкриття провадження в суді чи в межах виконавчого провадження позивач та відповідач фактично відмовились від примусового виконання, суд закрив провадження у справі, а виконавець закінчив виконавче провадження, то відповідно й правонаступництва в такому випадку бути не може.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» подало відзив на апеляційну скаргу.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Посилається на те, що аргументи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини у вказаній справі та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права.
Заміна кредитора з ПАТ« Комерційний банк «Надра» на ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» відбулася у відповідності до норм чинного законодавства України.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом , на підставі якого може бути відкрито виконавче провадження.
Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і за його відсутності, тобто може бути здійснена на будь-якій стадії процесу.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Встановлено, що 2 грудня 2010 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області у справі № 2- 789/10 задоволено позов ПАТ«Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2008/840-МК/71 від 20 квітня 2020 року в сумі 20514 доларів США 64 цента.
30 липня 2020 року між ПАТ « Комерційний банк «Надра» та ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення права вимоги, та договір про купівлю - продажу майнових прав № GL48N718070_I_6, відповідно до яких ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги за кредитним договором №2008/840-МК/71 , договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеними в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги від 15 липня 2020 року.
31 серпня 2020 року між ТзОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до якого останній набув права вимоги за кредитним договором №2008/840-МК/71 від 20 квітня 2020 року, договорами поруки, права іпотекодержателя за договором іпотеки, права заставодержателя за договором застави, укладеними в забезпечення належного виконання кредитних зобов'язань позичальника, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги за лотом № GL48N718070 від 31 серпня 2020 року (а.с.2-8).
Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 24 жовтня 2013 року затверджено мирову угоду, укладену між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за умовами якої ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та боржники визначили порядок добровільного виконання останніми боргового зобов'язання за кредитним договором № 2006/840-МК/71 від 20 квітня 2006 року в сумі 20514 доларів США 64 цента (а.с.48-52).
У зв'язку із укладенням мирової угоди, 26 березня 2015 року виконавче провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» було закінчено (а.с.46-47).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
У статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Такий правовий висновок Верховний Суд виклав в постанові від 07 вересня 2020 року у справі № 1328/6512/12.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги у разі відсутності відкритого виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.
На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України . У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 55 цього Кодексу.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 442 ЦПК України.
Такий висновок апеляційного суду узгоджується з правовим висновком, який Велика Палата Верховного Суду виклала в постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17.
У даній справі судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що виконавче провадження на виконання виконавчого листа, виданого Глибоцьким районним судом Чернівецької області у справі № 2-789/10 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором було закінчено на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку із укладенням сторонами такого виконавчого провадження мирової угоди.
Оскільки на день подання Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» заяви про заміну стягувача ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» було відсутнє відкрите виконавче провадження на виконання виконавчого листа у справі № 2-789/10, підстав для заміни відповідної сторони виконавчого провадження його правонаступником судом апеляційним судом не вбачається.
Окрім того, постановляючи ухвалу про заміну стягувача у виконавчому листі, суд першої інстанції також не врахував, що після укладення сторонами виконавчого провадження мирової угоди, виконавчий лист не підлягає примусовому виконанню.
При цьому помилковим є аргумент ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» у відзиві на апеляційну скаргу про необхідність заміни стягувача його правонаступником у зв'язку з тим, що в подальшому за заявою такого стягувача у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди може бути відкрите виконавче провадження на примусове виконання ухвали суду про затвердження мирової угоди, як це передбачено статтею 208 ЦПК України.
Відповідно до статті 372 ЦПК України ( у редакції, чинній на час укладення мирової угоди від 24 жовтня 2013 року) мирова угода, укладена між сторонами, або відмова стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному виконавцеві, приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її до суду за місцем виконання рішення для визнання. До відкриття виконавчого провадження мирова угода подається сторонами до суду, який ухвалив рішення, для визнання.
Суд має право перевірити і не визнати мирову угоду або не прийняти відмови стягувача від примусового виконання, якщо це суперечить закону або порушує права чи свободи інших осіб.
За результатами розгляду мирової угоди або відмови від примусового виконання суд постановляє ухвалу відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» ( чинного на час закриття виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.
При цьому, статтею 50 згаданого Закону передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Отже ні нормами ЦПК України, ні нормами закону України «Про виконавче провадження», які діяли на момент затвердження мирової угоди та закінчення виконавчого провадження у справі № 2-789/10, не було передбачено примусового виконання мирової угоди.
Положення частини 3 статті 208 ЦПК України, які були внесені в ЦПК України в 2017 році, на які посилається ТзОВ «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН», не розповсюджується на правовідносини, які виникли у даній справі.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому її слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про заміну стягувача у справі № 2-789/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 ,, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Керуючись ст.ст.367,368,374,376,381,382ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 лютого 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕМІУМ ЛІГАЛ КОЛЕКШН» про заміну стягувача у цивільній справі № 2-789/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 25 березня 2021 року
Головуючий О.О. Одинак
Судді: А.І. Владичан
Н.К. Височанська