Справа № 635/8395/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №: 11-кп/818/1728/21 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2
Категорія: Повернення обвинувального акту прокурору
22.03.2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , з участю прокурорів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_9 , потерпілого ОСОБА_10 та його законного представника ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові дану справу за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15.02.2021 року, -
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Вказаною ухвалою обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12020220770000226 за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч.2 ст.125 КК України повернуто прокурору (а.с.42-44).
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану ухвалу скасувати та призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження у суді першої інстанції.
В обґрунтування своїх доводів зазначив про те, що суд першої інстанції у підготовчому судовому засіданні дослідив фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та надав оцінку зібраним в ході досудового розслідування доказам, чим вийшов за межі наданих йому повноважень, передбачених ст.314 КПК України.
Позиції учасників апеляційного провадження.
Прокурор у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити її вимоги у повному обсязі.
Обвинувачений, його захисник заперечували проти задоволення вимог апеляційної скарги прокурора, вважали ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Потерпілий та його представник підтримали думку прокурора та просили задовольнити його апеляційну скаргу в повному обсязі.
Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, думку обвинуваченого та його захисника, потерпілого та його представника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, у провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого в кримінальному правопорушенні, передбаченого ч.2 ст.125 КК України.
Дії ОСОБА_8 органами досудового слідства кваліфіковані за ч.2 ст.125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким звершується досудове розслідування.
Згідно п.13 ч.1 ст.3 КПК України під обвинуваченням розуміється твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обвинувальний акт не відповідає положенням кримінального процесуального законодавства, яким регламентуються вимоги до даного процесуального документу.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції виходив з того, що він не відповідає вимогам ст.291 КПК України, зокрема в обвинувальному акті зазначена дата та час вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, що не відповідає відомостям, внесеним до ЄРДР.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України встановлено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно з ч.1 ст.91 КПК України у кримінальному провадженні, зокрема, підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.
З вищевикладеного вбачається, що обвинувальний акт в обов'язковому порядку повинен містити виклад події кримінального правопорушення, в межах якого проводиться судовий розгляд.
При цьому, в апеляційній скарзі прокурор не навів доводів щодо спростування висновків суду першої інстанції про те, що в обвинувальному акті зазначена дата та час вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, що не відповідає відомостям, внесеним до ЄРДР.
Так колегія суддів критично оцінює доводи прокурора щодо порушення судом першої інстанції меж, передбачених 314 КПК України, оскільки як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції з метою призначення судового розгляду врахував позицію Верховного Суду України від 24.11.2016 року у справі № 5-328кс16, в якому зазначено, що важливим є виклад в обвинувальному акті саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.
У рішеннях Європейського Суду з прав людини, які стосуються формулювання обвинувачення зазначено, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 ЄКПЛ необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду («Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 р., п. 34).
Враховуючи вказані положення, висновки районного суду щодо недоліків в обвинувальному акті, є обґрунтованими.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно вказав на недоліки обвинувального акту, як на обставини, що перешкоджають вирішенню всіх питань, пов'язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду та проведення судового розгляду, і обґрунтовано виніс ухвалу про повернення обвинувального акта прокурору.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акта по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_8 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, правових підстав для її скасування в ході апеляційного розгляду не встановлено.
Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, 392, 393, 404, 405, ч.1 ст.407, 418, 419, 423, 424-426 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 15.02.2021 року про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_8 як обвинуваченого за ч.2 ст.125 КК України, - залишити без змін.
Апеляційну скаргу прокурора, - залишити без задоволення.
Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.2 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено, оскільки така ухвала не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.
Судді:
____________ ________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4