Провадження № 22-ц/803/3046/21 Справа № 201/10166/20 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Доповідач - Макаров М. О.
Категорія 53
16 березня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р.
при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що вона була працевлаштована головним бухгалтером Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» Дніпровської міської ради з 23 серпня 2018 року. 10 вересня 2019 року вона подала заяву про звільнення за власним бажанням з 30 вересня 2019 року, після чого знаходилась на лікарняному та не мала змоги забрати свою трудову книжку у колишнього роботодавця. Наказ про звільнення не отримувала та не ознайомлювалась, трудову книжку не отримувала, яка й до теперішнього часу знаходиться на підприємстві. Неодноразово позивачка намагалась забрати у відповідача трудову книжку та копію наказу про звільнення, однак двері були зачинені. 28 вересня 2020 року з відповіді на адвокатський запит та додатків до неї нарешті було з'ясовано, що позивачка була звільнена відповідно до наказу № 17-к від 10 жовтня 2019 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків.
Позивачка вважає, що даний наказ є протиправним з огляду на те, що за період роботи у відповідача вона не отримувала жодного дисциплінарного стягнення, що виключає факт систематичності, що є обов'язковою умовою для застосування даної статті для звільнення. Крім того, перед застосуванням стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, що також зроблено не було. Також позивача не було запрошено на засідання профспілкової організації з приводу вирішення питання про звільнення, що також підтверджує факт незаконності її звільнення.
Враховуючи викладене, позивачка просила визнати протиправним та скасувати наказ № 17-к від 10 жовтня 2019 року, поновити її на посаді головного бухгалтера та стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..
Рішення суду мотивоване тим, що застосування до ОСОБА_1 в період роботи в КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, наявність протоколу № 4 від 08 жовтня 2019 року засідання профспілкового комітету КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР, яким було погоджено звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України свідчать про те, що остання була правомірно звільнена 10 жовтня 2019 року Наказом № 17-к з посади головного бухгалтера за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що за рік не було жодної догани. Апелянт вказує, що п. 1.8 посадової інструкції вказано, що обов'язки головного бухгалтера мажуть також виконуватися дистанційно або відкладатися на необхідний термін, за організацією головного бухгалтера, щодо ведення бухгалтерського обліку на комунальному підприємстві. Крім того, апелянт зазначає, що жодних нарікань на її роботу не було.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що наказом КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР від 22 серпня 2018 року № 31-к ОСОБА_1 було призначено на посаду головного бухгалтера КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР.
Під час прийому на роботу, ОСОБА_1 , під підпис, було ознайомлено з посадовою інструкцією головного бухгалтера та правилами внутрішнього трудового розпорядку КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР.
З 11 вересня 2019 року до 27 вересня 2019 року ОСОБА_1 перебувала на лікарняному, доказом чого є листок непрацездатності серія АДС № 025269 виданий 11 вересня 2019 року, відповідно до якого вона повинна була стати до роботи 28 вересня 2019 року.
Починаючи з 04 жовтня 2019 року позивачка на роботу не з'являлась з невідомих причин, внаслідок чого КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР було складено акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі від 04 жовтня 2019 року, 07 жовтня 2019 року, 08 жовтня 2019 року, 09 жовтня 2019 року, 10 жовтня 2019 року, а також зроблені відповідні відмітки у табелі обліку використаного робочого часу.
Актом фіксації відмови від надання письмових пояснень від 10 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 відмовилась, у присутності свідків, надавати письмові пояснення з приводу вищенаведеного факту відсутності на робочому місці.
КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР було встановлено розповсюдження головним бухгалтером ОСОБА_1 персональних даних директора КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР ОСОБА_2 , шляхом надання без дозволу та запиту до приймальні міського голови, копії паспорта та копій картки платника податків, а також нецільове проставляння печатки КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР.
На підставі вищенаведених фактів, наказом КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР № 76 від 16 вересня 2019 року «Щодо проведення службового розслідування» було ініційовано проведення службового розслідування та призначено склад його комісії. На підставі проведеного службового розслідування, наказом КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР від 03 жовтня 2019 року № 86 було оголошено догану головному бухгалтеру ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, а саме за невиконання підпункту 4.4. пункту 4 розділу «Відповідальність» посадової інструкції головного бухгалтера (розголошення інформації з документів з грифом «Для службового користування», комерційної таємниці організації персональних даних, тощо.
Також, 03 жовтня 2019 року КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР було складено акт про відмову ОСОБА_1 ознайомитись з Наказом № 86.
Систематичність порушення трудової дисципліни у діях ОСОБА_1 також підтверджується наступними фактами, а саме: бухгалтер ОСОБА_3 доповідною запискою повідомила директора КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР ОСОБА_2 про невиконання ОСОБА_1 службових обов'язків, щодо ведення бухгалтерського обліку.
Окрім цього, Наказом КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР № 64 від 22 серпня 2019 року «Про створення постійно діючої інвентаризаційної комісії», було створено інвентаризаційну комісію, до складу якої увійшла ОСОБА_1 КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР складено акт про відмову ознайомитись ОСОБА_1 з наказом № 64, без повідомлення причин.
Наказом № 17-к ОСОБА_1 10 жовтня 2019 року було звільнено з посади головного бухгалтера КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР, згідно пункту третього статті 40 КЗпП України.
Актом про відмову ознайомитись з наказом КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР, було зафіксовано відмову ОСОБА_1 ознайомлюватись та підписувати Наказ № 17-к.
ОСОБА_1 не отримала у день звільнення трудову книжку, та не ознайомлювалась з Наказом № 17- к про її звільнення, відповідачем на адресу останньої було направлено лист № 254 про необхідність отримання трудової книжки, з копією Наказу № 17-к.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (зі змінами та доповненнями), за передбаченими пунктом третім статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (стаття 151 КЗпП України). У пункті 22 вищевказаної постанови роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту 1 статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Відповідно до частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Так, Листом директора КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т.Г. Шевченка» ДМР Буйволюка О.В. від 08 жовтня 2019 року № 246 до голови профспілкової організації КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР ОСОБА_4 було ініційовано розглянути на зборах та погодити звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 .
Протоколом № 4 від 08 жовтня 2019 року засідання профспілкового комітету КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР було погоджено звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпГІ України.
Врахувавши застосування до ОСОБА_1 в період роботи в КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни, наявність протоколу № 4 від 08 жовтня 2019 року засідання профспілкового комітету КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР, яким було погоджено звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України, - суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що остання була правомірно звільнена 10 жовтня 2019 року Наказом № 17-к з посади головного бухгалтера за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, покладених трудовим договором, Правилами внутрішнього трудового розпорядку КП «Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка» ДМР.
При цьому, суд першої інстанції вірно відмовив у застосуванні до спірних правовідносин строків позовної давності, так як суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього.
Доводи апелянта в скарзі про те, що за рік не було жодної догани, а згідно п. 1.8 посадової інструкції вказано, що обов'язки головного бухгалтера мажуть також виконуватися дистанційно або відкладатися на необхідний термін, за організацією головного бухгалтера, щодо ведення бухгалтерського обліку на комунальному підприємстві, - колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Більш того, матеріалами справи підтверджено систематичність порушення позивачкою трудової дисципліни.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, врахувавши заявлені позовні вимоги та підстави, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ..
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя М.О. Макаров
Судді Е.Л. Демченко
Т.Р. Куценко